Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ МАГИСТР 2011 ВСЕ.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
2.02 Mб
Скачать

2.Індекс диверсифікації е

відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту

,

де Sj — індекс диверсифікації експорту країни j;

hij — частка і-го товару в загальному експорті країни j;

hi — частка і-го товару в загальному світовому експорті.

0 – позитив знач, структур Е не відрізн від світ

1-негатив знач

3.Регіонал структура Е та І

4. Індекс географічної концентрації Е (або І) товару характеризує стан світового ринку конкретного товару за такими ознаками, як кількість експортерів (імпортерів) та питома вага основного експортера (імпортера). Індекс Херфіндаля-Хіршмана

,

— обсяг Е/І товару k країною і;

xk — світовий Е/І товару k;

n — кількість країн-експортерів (або імпортерів).

ІV.Показники інтенсивності

1.Е, І, ЗТО на душу

2.Квоти

3.Інтенсивність і рівень внутр. галуз обміну (методика Грубела-Ллойда)

,

Hi — рівень внутрішньогалузевої торгівлі;

І нтенсивність внутрішньогалузевої торгівлі:

=1 обмін має викл внутргалуз характер

=0-внутр галуз обмін відсутній

V.Показники ефективності

1.Макроекономічні:

А)Ефективність ЗТО

,

Ві — економія витрат у результаті імпорту;

ВЕ — національні витрати на експорт.

Б)ефективність Е:

,

VE — валютна виручка від експорту товарів і послуг;

BE — національні витрати на експорт.

В) ефективністть І:

,

Bi — економія витрат у результаті імпорту;

Vi — валютні витрати на імпорт.

2.Ефективність зовнішньоторг операції:

А)Ефект експорту

Ее = Не – Ве,

He — гривневі надходження від експорту,

Be — повні витрати підприємства на експорт, грн.

Б)Ефективність експорту фірми:

,

Показники ефективності повинні бути більше за 1 (Ее.ф > 1), тоді реалізація товарів на зовнішньому ринку буде вигіднішою порівняно з реалізацією всередині країни.

В)Рентабельність експорту:

,

Се — собівартість виробництва експортного товару.

Г). Економічний ефект імпорту:

Еі = Цр – Ві,

Цр — ціна реалізації імпортних товарів на внутрішньому ринку, грн.;

Ві — витрати на імпорт товарів (контрактна вартість, митні платежі, податки тощо).

Д)Економічна ефективність імпорту:

,

  1. Характеристика видів (форм) міжнародної торгівлі.

І.Форми за специфікою взаємодії суб’єктів

1. Традиційна:

Вільний експорт та імпорт товарів та послуг, який не зумовлений коопераційними зв’язками та зобов’язаннями. регулюється віденською конвенцією щодо договорів міжнародної купівлі-продажу товарів.

В обов’язки експортера входить: поставити товар, передати документи та права власності на нього, а імпортера-сплатити за товар та прийняти поставку товара. Тобто після виконання угоди експортер має право змінити споживача, так само й імпортер може вибрати іншого постачальника без юрид наслідків.

2. Торгівля за кооперацією:

довгостроковою узгодженістю виробничих зв’язків. 40% світової торгівлі – за кооперацією. Зараз світ вривається мережею виробничо-коопераційних зв’язків, що втягує всі країни в глобальну відтворювальну систему.

Кооперація – організація міжн виробничих зв’язків між підприємствами, галузями різних країн з метою спільного виготовлення продукції на підставі суспільного ПП і спеціалізації виробництва. Коопераційні поставки – процес обміну сировиною, матеріалами і напівфабрикатами різних країн на підставі міжнар контрактів. 45% обсягу МТ машинами та обладнанням – міжгалузева та внутрішньогалузева коопераційні поставки. Росте повузлова і подетальна кооперація.

Поширена кооперація в таких галузях як автомоб, суднобудів, тракторобудів, електротехнічна.

В ост роки виробнича кооперація розширилася і зявляється промислове співробітництво, яке охоплює цілий комплекс сфер діяльності – від виробництва і наук дослідж до маркетингу.

ВИДИ КООПЕРАЦІЇ:

А) науково-технічна: мета – налагодити масове виробництво техніки нового покоління, здатної підвищити ПП та автоматизації усіх стадій виробничого процесу. Зміст – дослідження, дослідне виробництво, освоєння нововведень.

Б) виробнича: спільне виготовлення товарів, сумісна розробка конструкцій машин, виробничих і постачальних вузлів і деталей. Мета – зниження витрат при підвищенні якості і збільшення обсягів. Приклад – Тойота та Дженерал Моторс (зм дефектів та тривалості збірки)

В) збутова: спільні рекламні компанії, використання збутових мереж один одного, спільні техно-комерційні пропозиції.

Г) виробничо-збутова (виробн. автомобілів, станків, робототехніки) – спільна розробки нових видів продукції та співробітництво при реалізації. +різновид її – часткова комплектація імпортних машин і обладнання вітчизняною продукцією.

Види міжнар коперації: одно предметна/багатопредметна; двостороння/багатостороння; локальна/регіональна/міжрегіон/глоб; внітрішньофірмова/між фірмова/внутрішньогалузева/міжгалузева/горизонт/вертик/змішана.

ЗНАЧЕННЯ НАУК-ТЕХН КООПЕР:

1. перенесення центру тяжіння співробітництва з сфери традиц торгівлі до сфери виробн.

2. розвиток комплексних форм спів роб, що охоплюють наука техніка-виробн-обмін

3. розшир сфери зовнек співробітництва.