2. Співвідношення понять “відкрита економіка” і “закрита економіка” в сучасній теорії та практиці.

Відкрита економіка – нац господ комплекс, який бере участь в системі МПП та опосередковує в ході міжнар кооперації вагому частину сукупного продукту, причому макроек рівновага такого комплексу забезпечується за акт ї ролі міжнар сектору.

Відкритість ек-ки залежить від об’єкт. факторів:

1. розмір внутр ринку; 2) купівельна спроможність тощо.

Осн риси ВЕ:

1) наявність у суб’єктів широких прав виходити на зовн. ринки та співпрацювати з закордонними партнерами; 2) міжн. контакти мають велике значення для підтримки макроек. балансу;

3) ринковий простір є ефективним, а суб’єкти конкурентноспроможними.

Критерії відкритості ек-ки:

I.Макрорівень:

1)усталена зовн-ек спеціалізація У на основі порівняння переваг еквівалентного обміну;

2)зіставленість пропорції віт. та св. цін на основні товари;

3)стабільність валютно-фін. стану;

4)між. конвертація нац.валюти.

II Мікрорівень:

1)вільний вихід під-в усіх форм власності на зовн. ринки товарів та послуг, капіталів, включаючи вільний вибір зарубіжних партнерів.

Умови відкритості ек-ки:

1)сприятливий інвест. клімат;

2)сприятливе тарифне і нетарифне державне регулюв ЗЕД;

3)доступність внутр ринку для іноземних технологій, інформації, роб. сили, управл досвіду.

Діяльність Держави повинна орієнтув на:

1)відкриття внутр ринку для іноземної конкуренції у поєднанні з гнучкою системою захисту нац виробників; 2)забезпечення прав та ек гарантій, нормального функціонув іноземних підприємств;

3)зближення вітчизняного господарськ права з міжнар;

4)застосування загально-прийнятих засобів і методів регулюв ЗЕД України.

Ступінь відкритості ек-ки Укр є вищим, ніж можна було очікувати, знаючи низьку конкурентоспроможність вітчизняного вир-ва.

Ек Укр є відкритою, оскільки належить до ек систем із високим значенням як експортної квоти – більше 45-50%, так і імп квоти – 40-45%. Квота ЗТО= більше 80 % у 2010 р.

Водночас при існуючій ситуації – високій частці як Е, так і І у ВВП країни – відбувається формування серйозної залежності функціонування і розвитку вітч. ек від кон’юнктури св. ринків і вразливості до кризових явищ.

ПІІ в Україну станом на середину 2010 р.= 40007,4 млн. дол, у той час як ПІІ з Укр в ек кран світу майже у шість разів менші – 6793,2млн. дол. США.

Закрита економіка містить 3 суб’єкти макроек: C — сектор споживання, I — сектор інвестицій, G — державний сектор. Основна макроекономічна тотожність для закритої ек виражається таким чином: Y = C + I + G. Закрита економіка – це економіка, усі товари якої виробляються і продаються всередині країни.

У закритій економіці експортно-імпортні зв’язки невеликі. Крайнім виявом закритої економіки є автаркія, що означає створення замкненого самодостатнього господарства в межах певної країни. Автаркія вкрай негативно позначається на розвитку економіки.

Класифікація країн за ступенем відкритості світовому ринку:

Ступінь відкритості світовому ринкові звичайно виміряється часткою експорту у ВВП. Світовий банк виділяє 5 груп країн. Умовно виділяються:

А) країни з відносно закритою економікою з часткою експорту у ВВП менше 10%. У цю групу входять 10 країн: Латинська Америка – Бразилія, Аргентина, Перу, Суринам; Африка – Судан, Уганда, Руанда; Азія – Бірма, Японія, Гаїті;

Б) країни з відносно відкритою економікою з часткою експорту у ВВП більше 35% (близько 70 країн). Наприклад, такі країни, як Панама, Коста-Ріка, Гондурас – Центральна Америка; Гайана – Південна Америка; Мавританія, Туніс, Сенегал, Габон, Конго, Ангола, Намібія, Ботсвана, Кенія – Африка; Саудівська Аравія, Йорданія, Ізраїль, ОАЕ, Бутан, Таїланд, Малайзія, Філіппіни, Папуа-Нова Гвінея, Монголія – Азія; Норвегія, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Австрія, Чехія, Словенія, Болгарія – Європа; Прибалтійські республіки, Білорусь, Закавказькі республіки і т.д. – країни колишнього СРСР;

В) 10 – 19% (27 країн). У тому числі США, Мексика, Колумбія, Болівія, Австралія, Індія, Пакистан, Іспанія, Нігер, Чад, Ефіопія, Сомалі;

Г) 20 – 24% (24 країни). У тому числі Україна, Франція, Італія, Греція, Німеччина, Туреччина, Сирія, В'єтнам, Лаос, Нікарагуа, Африканські країни – ПАР, Мозамбік, Нігерія, Малі, Алжир, Єгипет, Мадагаскар і ін.;

Д) 25 – 34% (32 країни). У тому числі Росія, Середньоазіатські республіки колишнього СРСР, Молдавія, Румунія, Угорщина, Великобританія, Португалія, Китай, Іран, Канада, Скандинавські країни (Швеція, Фінляндія), Венесуела, Чилі, Парагвай, Еквадор, Африка – Заїр, Танзанія й ін.