§142. Знімання рельєфу на фотопланах

Для зображення рельєфу горизонталями необхідно мати висотні точки, так звані пікети, які визначаються з точок основних і знімальних висотних ходів і з пунктів геодезичної мережі. Однією з істотних особливостей зйомки рельєфу на фотоплані є та обставина, що висоти точок, які розпізнаються на фотоплані, можуть бути визначені без застосування рейок. При цьому, віддаль до відповідного контуру визначають на фотоплані в масштабі фотоплану, а вертикальний кут міряють наведенням візирної осі кіпрегеля на основу (землю) відповідного контуру. Перевищення визначають за формулою: . Технічні прийоми вимірювання перевищень при комбінованій зйомці залишаються такими, як при мензульній зйомці. Точки установки мензули, з яких знімається місцевість, повинні бути вибрані так, щоб рельєф було виразно видно в усіх напрямах горизонту і в глибину, щоб найкращим чином побачити його форми. Кількість перехідних точок, пікетів і їх розташування залежить від масштабу зйомки, перерізу рельєфу і його розчленування (Див.Табл.17). Рисування форм рельєфу на фотоплані значно полегшується, порівняно з мензульною зйомкою тим, що на фотопланах видно найголовніше – основні лінії рельєфу, тобто лінії водостоків, брівки балок, вимоїни і т.п. При наявності основних ліній рельєфу набагато легше вибирати і найбільш доцільно розташувати на місцевості, як перехідні точок, так і висотні пікети. Набравши необхідну кількість пікетів на даній станції, з неї не йдуть до тих пір, поки на фотоплані не будуть проведені всі горизонталі. При рисуванні рельєфу на фотоплані використовують стереоскопи, для цього необхідно мати комплект трансформованих аерознімків на даний фотоплан. Як правило, горизонталі на фотоплані наносяться в полі, але при складному рельєфі допускається камеральне нанесення горизонталей по набраних в полі пікетах тільки за допомогою стереоскопа, з наступною перевіркою зарисованого рельєфу в полі. При зніманні рельєфу в рівнинній місцевості, з перерізом рельєфу 0.5 і 1.0 м, висоти пікетів визначають горизонтальним променем кіпрегеля, з рівнем на трубі. Висоти пікетів, при роботі кіпрегелем, обчислюють за формулами;.

а – відлік по рейці

і – висота інструмента.

При зніманні рельєфу з кутами нахилу більше 2 висоти пікетів обчислюють за формулою: .

При роботі номограмними кіпрегелями “h” відраховують по рейці за допомогою кривих перевищень. Одночасно з зніманням рельєфу складають кальку висот, на кальку висот наносять: пункти планово-висотної геодезичної основи, основні і знімальні висотні ходи, точки зв’язку, урізи вод і пікети, висоти яких підписані на фотоплані.

§143. Дешифрування фотопланів (аерознімків)

Одночасно зі зніманням рельєфу на місцевості виконують дешифрування контурів і місцевих предметів з наступним зображенням їх умовними знаками на фотоплані.

За своїм призначенням дешифрування поділяють на топографічне і спеціальне.

Топографічне дешифрування – це процес розпізнавання на аерознімка, фотопланах або фотосхемах об’єктів, позначення їх умовними знаками і визначення їх кількісних і якісних характеристик.

Спеціальне дешифрування застосовують під час лісотаксації, військовій справі, геологічному і геоморфологічному дослідженнях тощо.

За методом виконання дешифрування поділяють на польове, камеральне і комбіноване.

Польове дешифрування полягає в обстежені об’єктів і елементів місцевості і фотоплану, аерознімків або фотосхем і зображення тих елементів відповідними умовними знаками. Польове дешифрування буває суцільним і маршрутним. Суцільне польове дешифрування виконується при комбінованій зйомці. При стереотопографічній зйомці виконують суцільне польове дешифрування тільки на густонаселених територіях з щільною забудовою (населених пунктів, промислові і гідротехнічні споруди, залізничні вузли і т.п.), а на решті території виконується маршрутне дешифрування. Маршрутне дешифрування виконується в смузі шириною 250 м в закритій і 500-1000 м в відкритій місцевості. Ширина смуги обстеження залежить від масштабу зйомки і характеру місцевості.

Польові маршрути дешифрування проектують на репродукціях накидного монтажу або фотосхемах. Польові маршрути проектують вздовж залізниць і шосейних доріг, вздовж магістральних трубопроводів, ліній електропередач, а також вздовж рік і каналів.

Камеральне дешифрування виконують на підставі вивчення розпізнавальних (демаскуючих) ознак об’єктів. При камеральному дешифруванні використовують різні еталони дешифрування. Еталонами називається аерознімки на яких показано приклад дешифрування території з характерними властивостями ландшафту для даної ділянки.

Всі об’єкти дешифруються за їх розпізнавальними ознаками, які поділяють на прямі або безпосередні і непрямі (побічні). До прямих розпізнавальних ознак відносять: розміри, форму і тон фотографічного зображення об’єкту. Непрямі (побічні) ознаки – це ті, які визначають розташування даного об’єкту відносно навколишніх контурів. Непрямі ознаки дозволяють визначити на аерознімках і фотопланах такі об’єкти, як, наприклад, дороги, які закінчується біля протилежних берегів ріки указують на наявність броду або порома; зображення дерев рядами або в шаховому порядку, указують на те, що це – молода посадка лісу або саду.

Комбіноване дешифрування – це поєднання камерального та польового дешифрування. При камеральному дешифруванні виникає ряд питань, на які не можливо одержати відповідь відразу, тому виникає необхідність збирання додаткових відомостей (кількісні і якісні характеристики об’єктів, уточнення камерально відешифрованих об’єктів, уточнення географічних назв і т.п.). Всі ці відомості можна одержати тільки при польовому дешифруванні.