Поясний час

Місцевий час на різних меридіанах різний, тому виникають незручності в повсякденному користуванні цим часом. Для зручності в повсякденному цивільному житті ввели поясний час.

Земна куля ділиться меридіанами на 24 годинні пояси, відповідно з числом годин в добі. Ширина кожного годинного пояса дорівнює 15° за довготою. Кожний пояс нумерується від 0-го до 23-го. За осьовий меридіан нульового пояса прийнято гринвіцький меридіан, а осьові меридіани наступних годинних поясів мають довготу 15°, 30°, 45° і т. д. Поясним часом називається середній час на осьовому меридіані даного пояса і в межах цього пояса вважається однаковим.

З визначення поясного часу випливає, що в суміжних годинних поясах в будь-який момент покази годинників повинні відрізнятися на одну годину (хвилини і секунди будуть однаковими), при цьому на території суміжного східного пояса годинники будуть показувати на одну годину більше. Різниця поясного часу в даний момент в двох поясах дорівнює різниці номерів цих поясів. При переході від одного годинного пояса до наступного час змінюється на одну годину. Поясний час позначається .

–номер годинного пояса.

Декретний час

Для більш раціонального використання світлого часу в повсякденному житті декретами в багатьох країнах світу переводять стрілку годинників на одну годину вперед і такий час називають “літнім часом”. “Літній час” називають декретним тому, що він вводиться відповідною постановою уряду. Декретний час позначається літерою і дорівнює поясному часу-го пояса.

Перехід від декретного до поясного і всесвітнього часу можна легко виконати за формулами:

§221. Тропічний рік. Співвідношення між тривалістю зоряних та середніх сонячних діб

Більш великою одиницею вимірювання часу є рік. Проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонцем точки весняного рівнодення називається тропічним роком. Астрономічними спостереженнями встановлено, що впродовж року Земля виконує 366.2422 оберти навколо своєї осі, тобто рік містить в собі 366.2422 зоряних діб. Внаслідок обертання Землі навколо Сонця сонячна доба виявляється довшою зоряної (див. Рис.215), і число середніх діб за рік виявиться на одиницю менше, тобто 365.2422 сонячних діб. Тепер легко установити співвідношення між величинами зоряних і середніх сонячних, діб

1 середня сонячна доба зоряних діб або 1 середня сонячна добазоряних діб.

Якщо позначити , одержимо 1 середня добазоряних діб. Але тому, що 1 зоряна доба дорівнюєзоряних секунд, то(в зоряних одиницях). Тому 1 середня добазоряній добі.

Отже, середня сонячна година довша від зоряної години на .

Тому, щоб проміжок часу, виражений в одиницях середнього сонячного часу (наприклад, ), перевести в одиниці зоряного часу, до кожної середньої сонячної години необхідно додати

Перехід від київського часу до всесвітнього

Для інтерполювання координат необхідно знати проміжок часу, який пройшов від всесвітнього часу до моменту спостереження світила, який знаходиться шляхом переходу від київського часу до всесвітнього.

Зв’язок між київським часом і всесвітнімвиражається формулою

Наприклад: Сонце спостерігалось за київським “літнім” часом в . Момент спостереження Сонця за всесвітнім часом буде дорівнювати