§160. Типи опорних морських геодезичних пунктів

Для побудови опорної морської геодезичної мережі необхідно закріпити на морському дні точки цієї мережі спорудами, які зберігають незмінне своє положення, легко розпізнаються і довговічні.

Конструкція опорного морського геодезичного пункту (ОМГП) складаються з:

1. Центра закріпленого в ґрунті морського дна (Рис.180)

2. Зовнішньої конструкції, необхідної для позначення ОМГП і закріплення на ній вимірювальної апаратури (гідроакустична апаратура, океанографічні датчики, відбивачі і т.п.). (Рис.181,а,б)

3. Якірні пристрої, призначені для надійного фіксування зовнішньої конструкції над центром ОМГП.

а.– 1 – марка; 2 – бетонна плита; 3 – сталевий стержень; 4 – сталева труба;

б.– 1 – марка; 2 – стопорний пристрій; 3 – сталева болванка із спіраллю;

4 – бетонна плита;

в.– 1 – марка; 2 – сталева плита; 3 – бетонний моноліт.

Рис.180

Позначення опорних пунктів на воді здійснюється, як ґрунтовими знаками, так і морськими опорними віхами (Рис.181,в). Ґрунтові знаки установлюють на мілководді при великих віддалях від берега, коли не має можливості визначення місця судна з берегових пунктів. Ґрунтовими знаками можуть бути палі, забиті з ґрунт або прості піраміди, установлені на дно. Ґрунтовими знаками можуть служити також інші жорсткі споруди які існують на акваторії (бурові вишки, окремі скелі), які забезпечують можливість розташування на них устаткування і спостерігачів, а також безпеку виконання робіт.

а. Жорстка конструкція ОМГП б. Напівжорстка конструкція ОМГП в. Морська віха

1 – бетонна основа – якір 1 – головний якір (3 бетонні блоки) 1 – відбивач

2 – ферма 2 – баластний танк 2 – жердина

3 – платформа 3 – відтягуючі якори 3 – шпіртбакен

4 – розпізнавальні буйки 4 – скоби

5 – буй реп

6 – якір

Рис.181

Для розвитку геодезичних мереж на мілководді озер і водосховищ можна в багатьох випадках одночасно використовувати ґрунтові і плавучі знаки. Ґрунтові знаки можуть служити для вимірювання базису центральної системи або іншої типової фігури, а плавучими відмічають їх вершини. При знімальних роботах на шельфі морські опорні віхи знайшли найбільше розповсюдження. Вони установлюються в межах видимості берега і на дослідній акваторії з таким розрахунком, щоб довести до мінімуму холості пробіги знімального судна (при прив’язці судна на початку і в кінці робочого дня, а також у випадку перебоїв в роботі радіогеодезичної апаратури). Кількість виставлених віх залежить від площі зйомки і її розташування. В середньому рекомендується установлювати одну віху в межах планшета масштабу 1:50000. При створені знімальних мереж використовують: буї, бакени, створні знаки, опори ЛЕП і т.п.

§161. Рівневі пости

Рівневі пости призначені для спостереження за зміною рівня поверхні води з метою визначення відмітки миттєвого рівня води, обчислення нуля глибин (середнього рівня) і поправок в виміряні глибини. Основні назви висотних горизонтів рівневого поста показано на (Рис.182).

– поправка в виміряну глибину за коливання рівня води

– відлік рівня води над нульом поста, який має абсолютну відмітку, рівну нулю

– відлік миттєвого рівня води над нулем поста.

Рівневий пост складається з пристрою для вимірювання рівня води і висотної основи. Пристрої для вимірювання рівня води складаються з рейки (для спостереження у визначений час) або самописця (для постійної реєстрації коливання рівня води). Висотна основа поста складається з двох реперів, з яких один основний, другий робочий (контрольний).

Рис.182

Основний репер використовується для перевірки висоти робочого репера і закріплення на місцевості нуля поста, а робочий – для систематичного визначення нівелюванням висотних відміток нуля водомірної рейки або самописця. Рівневі пости за своїм призначенням, довготривалістю спостережень поділяють на постійні, допоміжні і тимчасові. Постійними постами є постійно діючі установки на станціях гідрометеорологічної служби або інших організацій. Вони використовуються для обчислення середнього рівня і найнижчого теоретичного рівня із безпосередніх спостережень рівня, а також для визначення поправок в глибини в зонах дії цих постів. Допоміжними постами є рівневі пости з періодом дії 3-6 місяців. Такі пости установлюються в районі де постійно діючих постів недостатньо для виведення середнього рівня і обчислення найнижчого теоретичного рівня. Тимчасовими постами є рівневі пости, які установлюються на період проведення робіт, коли постійних (допоміжних) постів для освітлення рівневого режиму в даному районі недостатньо. За характером установки вимірних пристроїв рівневі пости можуть бути береговими, льодовими і відкритого моря. Берегові пости за конструкцією вимірювальних пристрої в бувають: палевими (Рис.183,а), рейковими (футшточними) (Рис.183,б) палево-рейковими і з установкою самописця (Рис.183,в). Рейковий пост є найбільш простим за конструкцією. Він складається з спеціальної рівневої рейки, яка кріпиться вертикально до нерухомої основи – стінки або палі пристані, спеціально вбитих в ґрунт паль тощо.

Палевий пост складається з ряду паль забитих в ґрунт в створі, перпендикулярному до берегової лінії, з таким розрахунком, щоб різниця висот двох сусідніх паль була в межах 0.5-1.0 м. Рівневий пост з установкою самописця є найбільш складним за конструкцією і використовується для постійної автоматичної реєстрації коливання рівня води. Він складається з мареографа, контрольної рейки і реперів. Місце де проектується установка рівневого поста, незалежно від вимірювальних пристроїв повинно відповідати наступним вимогам:

• мати в будь-яку пору року вільне сполучення з морем, навіть при найнижчому рівні води і великій товщині льоду

• бути захищеним від великих хвиль і плавучих криг

• розташоване в районі, який найменше підлягає постійній діяльності людей

• мати стійкий берег який, не підлягає розмиву і великим наносам

• в районах припайних криг за межею зони, в середині якої крига може лягти на дно при спаді рівня води

• мати вільний доступ при будь-яких погодних умовах для спостереження і нівелювання.

а. Палевий водпост б. Рейковий водпост в. Мареограф на палі

1 – палі 1 – паля 1 – поплавок

2 – рейка 2 – мареограф

3 – дерев’яна бочка 3 – противага

з кришкою 4 – паля з столом

5 – контрольна рейка

Рис.183