§232. Опрацювання результатів вимірювання

Після закінчення спостережень в журналі виконують наступні обчислення:

За виміряними моментами часу точок реверсій обчислюють значення півперіодів прецесійних коливань, як різниці двох послідовних відліків часу. Результати обчислень записують в графу “2” журналу.

Значення нуль-пункту іобчислюють за відліками,,і. Спочатку обчислюють півсуми,,і записують їх в графи “6” або “7”, в залежності від того до чи після прецесійних коливань спостерігаються вільні коливання. Потім обчислюють півсуми:

і

результати також записують в графи “6” або “7”. Остаточне значення нуль-пункту обчислюють, як середнє значення із двох останніх півсум за формулою:

і записують в графу “6” або “7”.

Поправку за нуль-пункт обчислюють за значенням нуль-пункту, виміряному в кінці пуску за формулою:

Значення записують в графі “5” і “8”. Коефіцієнт “” вибирають для даної широти з урахуванням періоду вільних коливань з таблиць, які подаються в паспорті даного приладу. Коефіцієнт “” завжди від’ємний.

Обчислюють відлік на положення динамічної рівноваги прецесійних коливань чутливого елемента за формулоюі записують його в графу “5” журналу. Додають до цього відліку поправкуз урахуванням знака і обчислюють відлік, який відповідає положенню динамічної рівноваги прецесійних коливань чутливого елемента в пуску при вільному (не закрученому) положенні торсіона і електропідведення. Відлікзаписують в графі “5”, “10” і “12” журналу.

Обчислюють і записують в графі “9” і “11” журналу значення подвійної колімаційної помилки (), а також значенняі, які обчислюють за формулою:

і обчислюють середні відліки “” по кожному із напрямів за формулою і результати обчислень записують в графі “10” і “12” журналу.

Астрономічні азимути орієнтирних напрямів обчислюють за формулою:

–приладна поправка гіротеодоліта, яка визначається за результатами еталування гіротеодоліта.

Геодезичні азимути напрямів обчислюють за формулою

– поправка в астрономічний азимут за перехід до геодезичного азимута (поправка Лапласа), її можна визначити по “карті поправок в астрономічний азимут для переходу до геодезичного азимута”.

Обчислюють дирекційні кути орієнтирних напрямів за формулою:

–Гауссове зближення меридіанів в точці спостереження

–поправка за приведення виміряних напрямів на площину в проекції Гауса.

Таблиця 37

Запис та обчислення в журналі гіроскопічного орієнтування

Розділ xyiii Топографо-геодезичні роботи при інженерних вишукуваннях і будівництві

§233. Застосування геодезії в інженерно-будівельній справі.

Геодезія широко застосовується в різних галузях народного господарства, особливо великий її обсяг в інженерно-будівельній справі. Застосування геодезії в інженерно-будівельній справі виросло настільки, що виникла необхідність створення нової області геодезичної науки – прикладної (інженерної) геодезії.

Прикладна геодезія вивчає методи проведення геодезичних робіт при будівництві інженерних споруд, створення головної і робочої гео­дезичної основи, виконання топографічних знімальних робіт при різних інженерних дослідженнях, організація та методи виконання спеціальних знімальних робіт, способи геодезичної підготовки проектів інженерних споруд для перенесення їх на місцевість, методи розмічувальних робіт, організація і проведення геодезичних спостережень під час зведення та експлуатації інженерних споруд.

Складовими частинами прикладної геодезії є:

Топографо-геодезичні вишукування майданчиків і трас.

Інженерне-геодезичне проектування споруд.

Геодезичні розмічувальні роботи.

Геодезична вивірка конструкцій і технологічного обладнання.

Спостереження за деформаціями споруд і їх основ.

Кожна з цих частин пов’язана з певними етапами інженерно-будівельного процесу і відрізняється розв’язанням різних задач і точністю вимірювань.

Топографо-геодезичні вишукування – найбільш відомий вид робіт. Сюди входять побудова на майданчику планових і висотних опорних мереж, великомасштабна топографічна зйомка майданчиків, трасування лінійних споруд, геодезична прив’язка геологічних виробок і т. п.

Топографо-геодезичні вишукування є основою для проектування споруд і проведення інших видів вишукувань та обстежень. Тут широко застосовують методи аеровишукувань.

Інженерно-геодезичне проектування входить в комплекс робіт при складанні проектів споруд і складається із створення топографічної основи в виді планів і профілів в необхідних масштабах, розробки генеральних планів споруд, геодезичної підготовки проекту для винесення його на натуру, розв’язання задач горизонтального та вертикального розмічування, підрахунок площ та об’ємів робіт і ін.

Розмічування споруд є основним видом геодезичних робіт при перенесенні проекту на натуру. Цей вид робіт вимагає більш високої точності геодезичної основи і більш старанних геодезичних вимірювань ніж при знімальних роботах. До складу розмічувальних робіт входять побудова розмічувальної основи в виді тріангуляції, полігонометрії, трилатерації, будівельної сітки, винесення на натуру від розмічувальної основи головних осей споруд, детальна розмітка для будівництва фундаментів, підземних комунікацій, будівель.

Геодезична вивірка конструкцій і технологічного обладнання, яка виконується в плані, за висотою і по вертикалі, є найбільш точним видом інженерно-геодезичних робіт, які виконуються спеціально опрацьованими методами і приладами. Тут широко впроваджуються нові методи вимірювань і автоматизовані прилади.

Спостереження за деформаціями споруд виконуються високоточними геодезичними методами і охоплюють вимірювання осідань основ і фундаментів, визначення планових зміщень споруд, установлення кренів (нахилів) висотних споруд, труб, веж.