- •Розділ і Вступ
- •§1. Предмет геодезії
- •§2. Наукове та практичне значення геодезії
- •§3. Зв’язок геодезії з іншими науками
- •§4. Поняття про фігуру та розміри Землі
- •§5. Визначення місцезнаходження точок на кулі і на площині
- •§6. Зображення земної поверхні на площині
- •§7. Загальні відомості про зональну систему плоских прямокутних координат Гаусса-Крюгера
- •§8. Висоти точок земної поверхні: абсолютні і відносні
- •Розділ II Масштаби
- •§9. Поняття про масштаб зображення.
- •Види масштабів: чисельний та лінійний
- •Лінійний масштаб
- •Поперечний масштаб
- •Найменша поділка графіка масштабу
- •§10. Точність та гранична точність масштабу. Масштаби топографічних карт I планів
- •Розділ III Орієнтування ліній на місцевості
- •§11. Поняття про орієнтування ліній на місцевості. Азимут лінії
- •§12. Зближення меридіанів
- •§13. Дирекційний кут
- •§14. Зв’язок між азимутом і дирекційним кутом напряму
- •§15. Прямий та обернений дирекційні кути і зв’язок між ними
- •§16. Поняття про румби
- •I. Північний схід ...... ПнСх
- •§19. Зв’язок між азимутом, магнітним азимутом і дирекційним кутом
- •§20. Бусоль
- •Перевірки бусолі
- •Розділ IV Топографічні карти та плани
- •§21. Карти, плани та аерознімок
- •§22. 3Агальногеографічні топографічні і тематичні карти
- •§23. Міжнародне розграфлення і номенклатура аркушів карти масштабу 1:1000000
- •§24. Номенклатура і розміри аркушів топографічних карт
- •§25. Квадратне розграфлення планів
- •§26. Сітка географічних координат
- •§27. Сітка прямокутних координат
- •§28. Сітка прямокутних координат на межі зон
- •§29. Загальні вимоги до зображення місцевості на топокартах
- •§30. Умовні знаки топографічних карт та їх класифікація
- •§31. Умовні знаки населених пунктів і промислових об’єктів
- •§32. Умовні знаки доріг, ліній зв’язку і ліній електропередач
- •§33. Гідрографія і гідротехнічні споруди
- •§34. Умовні знаки кордонів, огорож і орієнтирів
- •§35. Умовні знаки сільськогосподарських угідь і грунтово-рослинного покриття
- •§36. Рельєф місцевості і його форми
- •§37. Зображення рельєфу горизонталями
- •§38. Висота перерізу рельєфу
- •§39. Визначення стрімкості і форми схилів за горизонталями
- •§40. Графік закладень.
- •§41. Написи на топографічних картах
- •§42. Розв’язування задач на топографічних картах
- •§43. Зарамкове оформлення карти
- •§44. Орієнтування на місцевості за допомогою карти
- •Розділ V Вимірювання ліній на місцевості
- •§45. Позначення і закріплення точок і ліній на місцевості
- •§46. Провішення ліній
- •§47. Прилади для вимірювання ліній. Стальні стрічки і рулетки
- •§48. Компарування мірних приладів. Компаратори. Введення поправки за компарування в результати вимірювань
- •§49. Вплив температури на довжину мірних приладів
- •§50. Порядок вимірювання ліній сталевою стрічкою
- •§51. Оцінка точності лінійних вимірювань. Абсолютна і відносна помилки
- •§52. Обчислення поправок за нахил лінії і визначення горизонтальних проекцій
- •§53. Помилки, які супроводжують вимірювання ліній
- •§56. Призначення зорових труб
- •§57. Будова зорової труби
- •§58. Установка труби для спостереження
- •§59. Рівні та їх призначення
- •§60. Відлікові пристрої: штриховий і шкаловий
- •§61. Теодоліт, його будова і застосування.
- •§62. Вертикальний круг теодоліта
- •§63. Основні осі теодоліта
- •§64. Перевірки і юстування теодоліта
- •§65. Установка теодоліта для вимірювання кута
- •§66. Вимірювання горизонтального кута
- •§67. Орієнтування лімба за магнітним меридіаном
- •§68. Вимірювання напрямків способом кругових прийомів
- •§69. Помилки, які впливають на точність вимірювання кутів
- •Розділ VII Нівелювання
- •§70. Методи визначення висот
- •§71. Геометричне нівелювання
- •§72. Способи геометричного нівелювання
- •§73. Інструменти для геометричного нівелювання
- •§74. Нівелірні рейки. Башмаки і костилі
- •§75. Перевірки і юстування нівеліра н-3 та н-зк
- •Перевірки і юстування нівеліра з компенсатором н-зк
- •§76. Дослідження та перевірки нівелірних рейок
- •§77. Класифікація державної нівелірної мережі
- •§78. Нівелірні знаки
- •§79. Нівелювання IV кл
- •§80. Послідовність роботи на станції при нівелюванні IV кл
- •§81. Камеральне опрацювання матеріалів нівелювання іv класу
- •§82. Нівелювання ііі класу
- •§83. Послідовність роботи на станції при нівелювання ііі класу
- •§84. Камеральне опрацювання матеріалів нівелювання ііі класу
- •§85. Технічне нівелювання
- •§86. Перерва в роботі при нівелюванні ііі і іv кл
- •§87. Передача висот через перешкоди
- •§88. Прив’язка нівелірних ходів до постійних знаків
- •§89. Тригонометричне нівелювання
- •Розділ VIII Знімальні геодезичні мережі
- •§90. Загальні відомості про знімальні геодезичні мережі
- •§91. Теодолітні ходи
- •§92. Послідовність робіт при прокладанні теодолітних ходів
- •§93. Прокладання теодолітних ходів
- •§94. Визначення неприступних віддалей.
- •§95. Пряма та обернена геодезичні задачі на площині
- •Пряма геодезична задача
- •Обернена геодезична задача
- •§96. Обчислення зімкнутих теодолітних ходів
- •Обчислення кутової нев’язки
- •Обчислення координат
- •§97. Обчислення розімкнутих теодолітних ходів Обчислення кутової нев’язки
- •§98. Нанесення точок теодолітного ходу на план
- •§99. Визначення площ
- •Графічний спосіб
- •Визначення площі за допомогою палетки
- •Аналітичний спосіб
- •Механічний спосіб визначення площ
- •Визначення ціни поділки планіметра
- •Визначення постійного числа “g” планіметра
- •§100. Теодолітна зйомка ділянки
- •Спосіб перпендикулярів (прямокутних координат)
- •Спосіб створів.
- •Полярний спосіб
- •Спосіб засічок
- •Спосіб обходу
- •Спосіб лінійних засічок
- •Розділ IX Тахеометрична зйомка
- •§101. Сутність та призначення тахеометричної зйомки
- •§102. Віддалеміри. Нитковий оптичний віддалемір
- •§103. Визначення коефіцієнта віддалеміра
- •§104. Оптичні віддалеміри подвійного зображення
- •Оптичний топографічний віддалемір
- •Віддалемірна насадка днр-5
- •§105. Прокладання тахеометричних ходів
- •§106. Тахеометрична зйомка
- •Електронний тахеометр Та 3 (Агат) (Рис.132).
- •§107. Опрацювання результатів тахеометричної зйомки. Складання плану
- •Обчислення координат точок ходу
- •Обчислення висот точок ходу
- •Мензульна зйомка
- •§108. Сутність мензульної зйомки
- •§109. Прилади для мензульної зйомки
- •Номограмний кіпрегель кн
- •Мензула
- •§110. Перевірки мензули
- •§111. Перевірки та дослідження кіпрегеля кн
- •Дослідження кіпрегеля кн
- •§112. Установка мензули в робоче положення
- •§113. Визначення на планшеті положення точок місцевості
- •Пряма засічка
- •Комбінована засічка
- •§114. Обернена багаторазова графічна засічка (задача Потенота)
- •Теорія графічного розв’язування оберненої засічки
- •§115. Способи графічного розв’язування оберненої засічки
- •§116. Підготовка мензульного планшета для зйомки
- •§117. Знімальна основа. Геометрична мережа
- •§118. Порядок побудови геометричної мережі Складання проекту геометричної мережі
- •Рекогнустування та закріплення точок геометричної мережі
- •Нанесення пунктів геометричної мережі на планшет
- •§119. Мензульні ходи
- •Порядок прокладання мензульних ходів
- •§120. Перехідні точки
- •§121. Знімання ситуації і рельєфу.
- •§122. Калька висот та контурів
- •§123. Викреслювання та зведення планшетів
- •Розділ XI Польова підготовка аерознімків
- •§124. Загальні відомості про аерофототопографічний метод створення топографічних карт
- •§125. Призначення польової підготовки аерознімків
- •§126. Вимоги до густоти і розташування розпознаків
- •§127. Складання проекту польової підготовки аерознімків
- •§128. Розпізнавання контурних точок місцевості, оформлення їх на аерознімках та закріплення на місцевості
- •§129. Визначення координат розпознаків кутовими засічками
- •Спосіб прямої засічки
- •Спосіб оберненої засічки
- •§130. Визначення координат розпознаків полярним і паралактичним способами Полярний спосіб
- •Паралактичний спосіб
- •§131. Визначення координат розпознаків способами знесення координат та лінійною засічкою
- •§132. Визначення координат розпоанаків способами тріангуляційних побудов
- •Трикутник
- •Геодезичний чотирикутник
- •Центральна система.
- •Ланцюг трикутників
- •§133. Визначення координат розпознаків прокладанням теодолітних ходів
- •§134. Вимірювання кутів під час планово-висотної прив’язки розпознаків. Точність визначення координат розпознаків
- •§135. Висотна підготовка аерознімків
- •§136. Методи визначення висот розпознаків
- •§137. Тригонометричне нівелювання по сторонах кутових засічок і тріангуляційних побудов
- •§138. Визначення схилення магнітної стрілки при польовій підготовці аерознімків
- •Розділ хіі Комбінована зйомка
- •§139. Суть комбінованої зйомки
- •§140. Висотна, знімальна основа при комбінованій зйомці
- •Основні висотні ходи
- •Знімальні висотні ходи
- •§141. Методи визначення положення точок основного і знімального висотних ходів на фотоплалі
- •§142. Знімання рельєфу на фотопланах
- •§143. Дешифрування фотопланів (аерознімків)
- •Дешифрування населених пунктів і промислових об’єктів
- •Шляхи сполучення
- •Гідрографія
- •Рослинність і ґрунти
- •§144. Поняття про цифрові моделі місцевості
- •Розділ хііі Оновлення топографічних карт
- •§145. Мета оновлення топографічних карт і вимоги до оновлених карт
- •§146. Способи оновлення топографічних карт
- •§147. Аерофотозйомка
- •§148. Планова та висотна основа для оновлення топографічних карт
- •§149. Підготовчі роботи
- •Збір і систематизація матеріалів
- •Технічний проект.
- •Проект камеральних робіт
- •Редакційні вказівки
- •§150. Камеральне дешифрування аерознімків та складання проекту польового обстеження
- •Проект польового обстеження (робочий проект)
- •§151. Польове обстеження камерально виправлених оригіналів карт
- •§152. Технологічні варіанти періодичного оновлення карт
- •Оновлення карт на основі нових фотопланів
- •Оновлення шляхом виправлення копій оригіналів карт на прозорій основі
- •Виправлення карт за моделлю місцевості на стереофотограмметричних приладах
- •Оновлення карт шляхом вдрукавння змін в тиражні відбитки карт
- •§153. Оновлення топографічних карт прийомами мензульної зйомки
- •§154. Обстеження пунктів державної геодезичної мережі
- •§155. Оформлення та здавання матеріалів
- •Розділ хіv Зйомка шельфу та внутрішніх водоймищ
- •§156. Суть і призначення зйомки шельфу
- •§157. Поняття про топографічну зйомку шельфу
- •§158. Топографічна карта шельфу
- •§159. Геодезична основа зйомки шельфу
- •§160. Типи опорних морських геодезичних пунктів
- •§161. Рівневі пости
- •§162. Судна, які використовуються для знімальних робіт на шельфі
- •§163. Засоби і методи визначення місця судна
- •§164. Візуальні способи визначення місця судна
- •Пряма засічка
- •Обернена засічка
- •Комбінована засічка
- •Полярний спосіб
- •§165. Засоби вимірювання глибин
- •§166. Засоби пошуку і виявлення природних і штучних підводних об’єктів
- •§167. Обладнання для взяття проб ґрунту та рослинності
- •§168. Підготовчі роботи на базі і на суднах
- •§169. Густота промірі в і розташування промірних галсів
- •§170. Способи прокладання промірних галсів
- •§171. Вимірювання глибин лунолотами
- •§172. Визначення поправок лунолота
- •§173. Тарування лунолота
- •§174. Визначення поправок лунолота за гідрологічними даними
- •§175. Лазерна апаратура
- •§176. Льодові проміри
- •§177. Вимірювання глибин міркою, рибалотом і ручним лотом
- •§178. Контроль робіт
- •§179. Зйомка ґрунтів дна і рослинності
- •§180. Опрацювання інформації зйомки шельфу
- •§181. Опрацювання матеріалів визначення місця судна
- •§182. Нанесення результатів визначення місця судна на звітний планшет
- •§183. Визначення швидкості звуку в воді
- •§184. Опрацювання матеріалів рівневих спостережень
- •§185. Опрацювання результатів вимірювання глибин
- •§186. Опрацювання лунограм і журналів проміру. Нанесення глибин на звітний планшет
- •§187. Опрацювання результатів ґрунтової зйомки
- •Розділ хv Основи теорії помилок вимірювань
- •§188. Теорія помилок вимірювань
- •§189. Методи вимірювання
- •§190. Класифікація помилок і причини їх виникнення
- •§191. Випадкові помилки вимірювань та їх властивості
- •§192. Оцінка точності результатів безпосередніх вимірювань
- •§193. Середні квадратичні помилки функцій безпосередньо виміряних величин
- •§194. Арифметична середина
- •§195. Середня квадратична помилка арифметичної середини
- •§196. Ймовірніші помилки та їх властивість
- •§197. Середня квадратична помилка одного вимірювання і середня квадратична помилка арифметичної середини, виражені через ймовірніші помилки
- •§198. Опрацювання результатів ряду рівноточних вимірювань
- •§199. Оцінка точності результатів за різницями подвійних рівноточних вимірювань
- •§200. Нерівноточні вимірювання. Загальна арифметична середина
- •§201. Поняття і визначення ваги. Властивість ваг вимірювань
- •§202. Середня квадратична помилка одиниці ваги і загальної арифметичної середини
- •§203. Середня квадратична помилка одиниці ваги і загальної арифметичної середини, обчислені за ймовірнішими помилками
- •§204. Опрацювання результатів ряду нерівноточних вимірювань
- •§205. Ваги функцій виміряних величин
- •§206. Оцінка точності результатів за різницями подвійних нерівноточних вимірювань
- •Розділ хvі Зрівнювання теодолітних та нівелірних ходів
- •§207. Мета зрівнювальних робіт.
- •§208. Зрівнювання системи нівелірних ходів з одною вузловою точкою
- •§209. Зрівнювання системи теодолітних ходів з одною вузловою точкою
- •§210. Зрівнювання системи нівелірних ходів з декількома вузловими точками (методом послідовних наближень)
- •§211. Зрівнювання незалежної мережі нівелірних ходів способом в.В.Попова
- •Розділ хvіі Автономні методи визначення азимута
- •§212. Сутність автономних методів визначення азимута
- •§213. Сутність визначення азимута із астрономічних спостережень
- •§214. Відомості з сферичної тригонометрії
- •§215. Основні формули сферичної тригонометрії
- •§216. Корткі відомості про Всесвіт
- •§217. Небесна сфера і її елементи
- •§218. Добовий рух світил
- •§219. Системи координат небесних світил
- •§220. Час та його вимірювання
- •Зоряний час
- •Дійсний сонячний час
- •Середній сонячний час
- •Рівняння часу
- •Місцевий час
- •Всесвітній час
- •Поясний час
- •Декретний час
- •§221. Тропічний рік. Співвідношення між тривалістю зоряних та середніх сонячних діб
- •Перехід від київського часу до всесвітнього
- •Перехід від київського часу до місцевого зоряного
- •§222. Визначення поправки годинника на момент спостереження
- •§223. Висота полюса світу над горизонтом
- •§224. Паралактичний трикутних
- •§225. Визначення азимута за висотою Сонця
- •Обчислення азимута
- •§226. Визначення азимута за годинним кутом Сонця
- •Спостереження азимута за годинним кутом Сонця
- •Обчислення азимута
- •§227. Визначення азимута за годинним кутом Полярної
- •Спостереження азимута за годинним кутом Полярної
- •Обчислення азимута
- •§228. Відомості із загальної теорії гіроскопів
- •§229. Маятниковий гіроскоп.
- •§230. Будова гіротеодоліта з маятниковим гіроскопом
- •Блок живлення. (Рис.229)
- •§231. Визначення азимута гіротеодолітом гі-б2
- •§232. Опрацювання результатів вимірювання
- •Розділ xyiii Топографо-геодезичні роботи при інженерних вишукуваннях і будівництві
- •§233. Застосування геодезії в інженерно-будівельній справі.
- •§234. Геодезична основа великомасштабних зйомок
- •§235. Особливості зйомки забудованих територій
- •§236. Топографо-геодезичні роботи при вишукуванні трас залізниць і автомобільних доріг
- •§237. Елементи заокруглення. Розмітка головних точок кругової кривої
- •§238. Детальне розмічування кривих
- •Спосіб прямокутних координат
- •Полярний спосіб
- •Спосіб продовжених хорд
- •§239. Поняття про перехідні криві
- •§240. Нівелювання траси і поперечників
- •§241. Складання поздовжнього профілю
- •Складання чорного профілю
- •Побудова проектної червоної лінії
- •Визначення ухилу червоної лінії
- •Обчислення червоних відміток
- •Робочі відмітки
- •§242. Геодезична будівельна сітка
- •§243. Перенесення проекту споруди на натуру.
- •Спосіб лінійних засічок
- •§244. Елементи розмічувальних робіт
- •Побудова проектного кута
- •Побудова проектних ліній
- •Винесення на натуру проектних відміток
- •Передача відмітки у глибокі котловани і на високі будівлі
- •Список використаної літератури
§52. Обчислення поправок за нахил лінії і визначення горизонтальних проекцій
Для складання карт і планів необхідно знати горизонтальні проекції ліній.
Рис.58
Рис.59
Щоб визначити горизонтальну проекцію. нахиленої лінії АВ необхідно виміряти її довжину “D” і кут нахилу “”. Кути нахилу ліній місцевості вимірюють за допомогою кутомірних геодезичних приладів. На практиці, для одержання величини горизонтальної проекції, “d” знаходять різницю “D” між довжиною лінії нахилу “D” і її горизонтальною, проекцією “d”. Ця різниця називається поправкою за нахил лінії D. Вона завжди від’ємна, незалежно від знака кута нахилу
d=D-D (2) D=D-d (3)
Якщо в рівняння (З) підставити замість “d” його значення (1), одержимо:
За цією формулою обчислюють поправки за нахил лінії. Крім цього поправку “D” можна вибрати із спеціальних таблиць поправок за нахил лінії.
Якою лінія має декілька кутів нахилу, то на кожному відрізку вимірюють довжину похилої лінії і кут нахилу (Рис.59). Обчислюють горизонтальні проекції для кожного відрізка лінії, d1, d2,d3, ..., а потім додають їх і одержують довжину горизонтальної проекції всієї ліні d=d1+d2+d3.
§53. Помилки, які супроводжують вимірювання ліній
1. Помилка компарування стрічки.
2. Помилка поправки за нахил лінії.
3. Помилка за зміну температури стрічки.
4. Помилка за нерівномірне натягування стрічки.
5. Помилка за відхилення стрічки від створу вимірюваної лінії.
6. Помилка за прогин стрічки із-за нерівностей місцевості.
7. Помилка за установку шпильки при вимірюванні.
8. Помилка відліку по стрічці “на око”.
9. Помилка за провис стрічки із-за нерівностей місцевості.
§54. Порядок опрацювання результатів лінійних вимірювань
Приклад: Визначити горизонтальну проекцію лінії за даними: К=1, n=9, апр=19.74 м, азв=19.90 м, l=+9.5 мм, =+4°30, t=+31, t0=+20
Dпр=2001+(9-1)20+19.74 м=379.74 м
Dзв=2001+(9-1)20+19.90 м=379.90 м
D=0.16 м
м
м
м
м
d=379.82+0.18-1.17+0.05=378.88 м
Розділ VI
Будова та перевірки теодолітів
§55. Принцип вимірювання горизонтального кута
Принцип вимірювання горизонтального кута АВС на місцевості полягає тому, що вертикальну вісь теодоліта ВВ' (Рис.60,а) установлюють по висковій лінії ВВ1 яка є лінією перетину вертикальних площин РА і РС.
Рис.60
При вимірюванні горизонтального кута напрями ВА і ВС, які виходять з вершини кута В і не лежать на одній горизонтальній площині, проектуються на горизонтальну площину Н вертикальними площинами РА і Рс і між проекціями цих напрямів В1С1 і В1А1 утворюється горизонтальний кут , як лінійна міра двогранного кута між двома вертикальними площинами. В кутомірних геодезичних приладах горизонтальною площиною служить кутомірний круг, який називають лімбом, на ньому нанесені поділки в градусній мірі. Центр лімба повинен знаходитись на одній прямовисній лінії з вершиною вимірюваного кута В.
Таким чином для вимірювання кута , необхідно навести зорову трубу на точку С і напроти штриха через який проходить площина РС взяти відлік С'. Потім, при нерухомому лімбі наводять трубу на точку А і напроти штриха через який проходить вертикальна площина РА взяти відлік А'. Якщо градуси на лімбі підписані за ходом годинникової стрілки то кут одержимо, як різницю відліків правого і лівого напрямів, тобто =С'-А'. Для визначення напрямів за допомогою рук, слід уявити себе на вершині кута, який вимірюється обличчям у його середину, тоді відповідно по праву руку буде правий напрям, по ліву – лівий, згідно з (Рис.60,б). =110-70=40. Звідси витікає правило обчислення горизонтального кута: щоб одержати значення горизонтального кута, необхідно від відліку на правий напрям відняти відлік на лівий напрям. Якщо відлік на правий напрям менший за значенням від лівого відліку, то до нього необхідно додати 360° і відняти лівий відлік.