§67. Орієнтування лімба за магнітним меридіаном

Інколи, кути вимірюють при орієнтованому лімбі за. магнітним меридіаном. Для цього перед вимірюванням суміщають нуль лімба і нуль алідади, закріплюють алідаду, відкріплюють лімб і аретир бусолі і повертають теодоліт до тих пір поки стрілка бусолі стане в напрямі північ-південь. В цей момент закріплюють лімб, відкріплюють алідаду і наводять трубу на віху. Відлік по лімбу буде дорівнювати величині магнітного азимута цього напряму. Робота з орієнтованим лімбом за магнітним меридіаном дає можливість отримати магнітні азимути всіх ліній.

§68. Вимірювання напрямків способом кругових прийомів

Суть цього способу полягає в тому, що інструментом установленому в точці Р (Рис.79) при нерухомому лімбі вимірюють напрямки РА, РВ, РС, РD, тобто наводять трубу послідовно на точки А, В, С, D і беруть відліки.

Р

Рис.79

ізниці значень відліків на ці напрями будуть відповідати величинам кутів, утворених цими напрямками. Напрямок, від якого починають спостереження назива-

ється початковим напрямком. Цим способом рекомендується вимірювати кути, якщо на пункті три і більше напрямків. Спостереження переважно починають при крузі зліва (КЛ) за початковий напрям вибирають найбільш віддалену точну, але добре видну. Установлюють на лімбі відлік близький до 0 і закріплюють алідаду, відкріплюють лімб і наводять центр сітки ниток на початкову точну. Закріплюють лімб і беруть відлік. Відкріплюють алідаду наводять трубу за годинниковою стрілкою на точку В і виконують ті самі дії, потім наводять послідовно трубу на точки С і D і в кінці знов наводять трубу на початковий пункт і беруть відлік.

Всі відліки записують в журнал (Таблиця 2). Повторне наведення на початкову точку називається замиканням горизонту. Кожне наведення на точки потрібно виконувати навідним гвинтом алідади при нерухомому лімбі на вгвинчування. Різниця між першим відліком на початковий пункт і останнім не повинна перевищувати подвійної точності відліку даного теодоліта. Описані дії складають півприйом. Переводять трубу через зеніт і виконують другий півприйом. Наводять трубу на початкову точку А і спостереження повторюють в тій же послідовності, але проти годинникової стрілки.

Після закінчення прийому обчислюють величину подвійної колімаційної помилки: 2С=КЛ-КП180° для кожного напряму. Коливання значення 2С,(Л-П) не повинно перевищувати подвійної точності відліку даного теодоліта.

Для кожного напряму обчислюють середнє з відліків, одержаних в першому і другому півприйомах і записують в графі журналу (КЛ+КП ± 180°):2. Потім від усіх значень виміряних напрямів віднімають значення обчислене на початкову точку. Ці значення напрямків записують в графу журналу “Значення напрямів в прийомі” напроти назви відповідного напряму. Ці напрями називають напрямками приведеними до нуля. Для контролю і підвищення точності одержаних результатів вимірювання напрямів виконують декількома прийомами.

При переході від одного прийому до наступного лімб переставляють на величину , де m – кількість прийомів. Значення одноіменних напрямків, приведених до нуля, одержаних з різних прийомів не повинна перевищувати подвійної точності відліку даного теодоліта.

Таблиця 2

Журнал вимірювання напрямів круговими прийомами

Пункт: Роза

Дата: 12 квітня 1994 р. Теодліт Т30 N 0550 Прийом: 1

Погода: ясно Видимість: добра