Перевірки бусолі

1. Стрілка бусолі повинна бути достатньо намагніченою.

Для перевірки цієї умови звільняють за допомогою аретира стрілку бусолі і коли вона заспокоїться беруть відлік по кінцю стрілки. Підносять до стрілки який-небудь залізний предмет, відводять її в бік і дочекавшись поки вона заспокоїться, беруть відлік на тому ж кінці стрілки. Якщо відліки не збігаються то стрілка недостатньо чутлива і її слід намагнітити.

2. Стрілка бусолі повинна бути урівноваженою.

Стрілка повинна знаходитися в площині кільця бусолі, установленою горизонтально. Якщо один з кінців стрілки трохи піднятий, тоді муфту 7 на південному кінці стрілки пересувають до цілковитого урівноваження стрілки.

3. Центр обертання стрілки повинен збігатися з центром градусного кільця.

Невиконання цієї умови називається ексцентриситетом магнітної стрілки. Для зменшення впливу ексцентриситету на результати вимірювань відліки беруть по двох кінцях стрілки і за остаточне значення беруть середнє.

Розділ IV Топографічні карти та плани

§21. Карти, плани та аерознімок

Картою називається зменшене і узагальнене зображення всієї або окремої частини земної поверхні в вибраній проекції на площині в умовних Рис.27 знаках.

Планом називається подібне і зменшене зображення невеликих ділянок земної поверхні (40 км²), на яких сферичну поверхню Землі можна вважати площиною.

Аерознімок. На аерознімку, одержаному з літака, зображуються ріки, дороги, будинки тощо, але не дивлячись на це, аерознімок не план місцевості тому, що в різних напрямках має різний масштаб (a₁b₁>ab; b₁c₁>bc; c₁a₁>ca). (Рис.27).

Аерознімок – центральна проекція, її центром є центр об’єктива аерофотоапарата.

§22. 3Агальногеографічні топографічні і тематичні карти

Географічні карти за своїм призначенням, масштабом і змістом поділяють на загальногеографічні і тематичні.

На загальногеографічних картах зображують, як фізико-географічні елементи місцевості в вигляді рельєфу, гідрографії, грунтово-рослинного покриття, так і соціально-економічні елементи, як населені пункти, кордони, дороги тощо.

До тематичних карт відносяться:

1. Карти, на яких один із елементів загальногеографічної карти (наприклад рельєф) зображується з особливою повнотою і детальністю, порівняно з іншими елементами, частина яких може бути навіть пропущена.

2. Карти, на яких всі елементи загальногеографічної карти зображені не повно і спрощено, але додатково нанесені дані, які характеризують, наприклад клімат, ґрунти, рослинність або які-небудь економічні відомості.

Загальногеографічні карти масштабу 1:1000000 і більших масштабів називають топографічними.

Карти масштабу 1:1000000 і 1:500000 називаються оглядово-топографічними. За масштабом топографічні карти поділяють на

великомасштабні (1:2000, 1:5000, 1:10000),

середньомасштабні (1:25000, 1:50000, 1:100000),

дрібномасштабні (1:200000, 1:500000, 1:1000000).

§23. Міжнародне розграфлення і номенклатура аркушів карти масштабу 1:1000000

Рис.28

В основі номенклатур топографічних карт всіх масштабів лежить номенклатура карти масштабу 1:1000000 її називають Міжнародною картою світу.

Поверхню землі, поділяють меридіанами на смуги, які проводяться за довготою через 6. Ці смуги називають колонами. Початок відліку колон-меридіан з довготою 180 і нумерація їх збільшується з заходу на схід від 1 до 60. Крім цього поверхню Землі поділяють на ряди паралелями через 4 за широтою, починаючи від екватора, в обидві сторони. Кожний ряд позначають великою літерою латинської азбуки від А до V.

Номенклатура окремих аркушів складається з літери ряду і номера колони. Наприклад N-37 (Рис.28). Це означає, що даний аркуш карти знаходиться в ряду N і в 37 колоні. Система позначення окремих аркушів карт називається номенклатурою карт, а поділ аркуша карти одного масштабу на аркуші карти більш великого масштабу називається розграфленням топографічних карт.