§138. Визначення схилення магнітної стрілки при польовій підготовці аерознімків

На кожному аркуші топографічної карти пишуть середнє для даного аркуша схилення магнітної стрілки.

При складанні карт методом стереотопографічної зйомки схилення магнітної стрілки визначають. під час польової підготовки аерознімків.

Д

Рис.170

ля цього під час вимірювання теодолітом горизонтальних кутів на пунктах тріангуляції, розпознках і допоміжних точках за допомогою орієнтир-бусолі орієнтують лімб теодолі-

та за. магнітним меридіаном. Тоді відліки напрямків при орієнтованому лімбі будуть магнітними азимутами цих напрямків (Рис.170).

; ;;;

 – географічна довгота точки, для якої обчисляються зближення меридіанів;

 – географічна широта точки для якої обчислюється зближення меридіанів;

₀ – географічна довгота осьового меридіана зони ;

n – порядковий номер зони;

 – дирекційний кут, вибирають з відомостей, обчислення координат розпознаків;

S_р – відлік по лімбу, орієнтованому за допомогою бусолі теодоліта;

р – поправка робочої бусолі теодоліта. Поправку робочої бусолі “р” одержують порівнянням робочої орієнтир-бусолі з взірцевою. Поправку взірцевої орієнтир-бусолі визначають щорічно в геофізичній обсерваторії.

Для порівняння бусолі теодоліта з взірцевою бусоллю необхідно:

1. Установити мензулу і навести трубу кіпрегеля на який-небудь віддалений предмет, близький до магнітного меридіану і проводять па планшеті напрям (лінію).

2. Прикладають взірцеву бусоль до проведеного напряму і беруть відліки по кінцях магнітної стрілки “S_Н”.

3. Установлюють теодоліт біля мензули точно в створі з предметом спостереження; наводять трубу теодоліта на цей предмет і беруть відліки по кінцях магнітної стрілки “Sр”.

4. Поправку робочої бусолі “р” визначають за формулою:

_Н – поправка взірцевої бусолі.

Поправку “р” визначають декілька разів, змінюючи кожний раз напрямок створу. Схилення “” магнітної стрілки обчислюють, як різницю істинного і магнітного азимута, напрямів, виміряних при прив’язці розпознаків.

Розділ хіі Комбінована зйомка

§139. Суть комбінованої зйомки

Комбінована зйомка виконується, як правило на фотоплані, отже контурна частина топографічного плану створюється дешифруванням фотозображення, а рельєф знімається методом мензульної зйомки.

В окремих випадках комбінована зйомка може виконуватись на аерознімках, з яких після виконання планової прив’язки складається топографічний план.

Комбінована зйомка виконується в плоскорівнинних районах і в тих випадках, коли місцевість покрита лісом і фотограмметричне визначення висот точок земної поверхні неможливе із-за зімкнутості крон дерев, які закривають повністю поверхню землі. Порівняно з мензульною зйомкою комбінована зйомка має значну перевагу тому, що фотозображення місцевості дає можливість скоротити до мінімуму інструментальну зйомку контурів і об’єктів.

Крім цього визначення висот контурних точок на фотоплані можна виконувати без вимірювань по віддалемірній рейці, визначаючи віддаль безпосередньо по фотозображенню на фотоплані. Орієнтування планшета можна виконувати по чітких контурах місцевості. На плоскорівнинній місцевості, з малою кількістю контурів, комбінована зйомка суттєвих переваг не має.