§243. Перенесення проекту споруди на натуру.

Розмічуванням споруди, або перенесенням проекту на натуру, називають геодезичні роботи, які виконуються на місцевості для визначення планового і висотного розташування характерних точок і площин споруди яка будується згідно з робочим кресленням проекту. За своїм змістом розмічувальні роботи протилежні знімальним.

Якщо при зйомці за результатами вимірювань на натурі складають плани і профілі і точність цих вимірювань залежить від масштабу зйомки, то при розмічуванні, навпаки, за проектними планами і профілями знаходять на місцевості розташування осей і точок споруди для його будівництва з точністю, передбаченою нормативними документами. Тому методи вимірювань при розмічувальних роботах дещо відрізняються від знімальних, а точність значно вища порівняно з знімальними роботами.

Розмічування споруд виконується в три етапи. На першому етапі виконують основні розмічувальні роботи. Від пунктів геодезичної основи згідно з даними прив’язки находять на місцевості розташування головних розмічувальних осей і закріплюють їх знаками.

На другому етапі виконують детальне будівельне розмічування спору­ди. Від закріплених точок головних і основних осей розмічують поздовжні і поперечні осі окремих будівельних блоків і частин споруди з одночасною установкою точок і площин на рівень проектних відміток.

Третій етап полягає в розмічуванні технологічних осей. Після закінчення будівництва фундаментів розмічують і закріплюють монтажні (технологічні) осі для установки в проектне розташування будівельних конструкцій і технологічного обладнання. Цей етап вимагає найбільш високої точності геодезичних вимірювань.

Геодезичне перенесення проекту на натуру виконують різними способами, з яких найбільше застосовують:

- спосіб перпендикулярів (спосіб прямокутних координат)

- полярний спосіб

- спосіб лінійних засічок

- пряма кутова засічка.

Спосіб перпендикулярів використовується за наявністю будівельної координатної сітки, закріплених на місцевості червоних ліній забудови або лінії, яка з’єднує два пункти геодезичної основи. Для перенесення на натуру точки (Рис.248) вздовж прямоївідкладають відрізок, а потім з кінцевої точкицього відрізка установлюють перпендикуляр довжиною. Довжини відрізківіобчислюють, як різницю координат точокі, тобто:;. Якщо розмічування ведеться відносно лінії яка з’єднує два пункти геодезичної основи (Рис.249), то відрізкиіобчислюють за формулами:

Рис.249

де ,– координати проектної точки;

, – координати вихідної точки,;

–дирекційний кут лінії .

Координати точки визначають графічно на генеральному плані, а перпендикуляри будують за допомогою теодоліта.

Контролем правильності розмічування можуть бути розміри будівель приведені в проекті і відстані між ними, а також необхідність розташування всіх точок, які виносяться в одному створі.

Величина перпендикуляра не повинна перевищувати величини мірного приладу. Застосовується цей спосіб для розмічування точок споруд, розташованих близько до прямих, які з’єднують пункти геодезичної основи. Необхідною умовою використання способу прямокутних координат є можливість візування і безпосереднього вимірювання вздовж осей координат.

П

Рис.250

олярний спосіб застосовують на відкритій місцевості, де можна виконувати проміри безпосередньо від геодезичних пунктів до точок майбутньої споруди. Для такого розмічування використовують пункти (№14, 15 Рис.250) полігонометричного ходу. Попередньо за координатами точок 14, 15,і, розв’язуючи обернені геодезичні задачі обчислюють дирекційні кути,,та відстаніі(табл.39) За обчисленими дирекційними кутами обчислюють кутиі,як різницю дирекційних кутів:

,

і будують розмічувальне креслення. (Рис.251).

Таблиця 39

Схема обчислення розмічувальних елементів.

Контролем розмічування є довжина виміряного відрізка (Рис.250). Довжинаспоруди задана в проекті.

При розмічувані полярним способом часто користуються створними точками ,, полігонометричного ходу, як це показано на Рис.252

Для цього попередньо обчислюють координати створних точок і.

Кути на місцевості будують за допомогою теодоліта, а відстані “” відкладають мірними стрічками або рулетками.

Контролем правильності розмічування в даному випадку буде: розташування точок,,,ів одному створі; і відповідність заданим в проекті значенням відстаней між цими точками.

Рис.252