Середній сонячний час

Практично при вимірюванні часу за Сонцем користуються середньою сонячною добою, тривалість якої постійна і ненабагато відрізняється від тривалості дійсної сонячної доби.

Для визначення тривалості середніх сонячних діб замість дійсного Сонця користуються “середнім Сонцем” – уявною точкою, яка рівномірно рухається по небесному екватору і здійснює свій річний шлях точно і за такий самий час за який дійсне Сонне обхопить екліптику. Проміжок часу між двома послідовними верхніми кульмінаціями “середнього Сонця” називається середньою сонячною добою. Середній сонячний час “” чисельно дорівнює годинному куту “” “середнього Сонця”.

Для зручності відліку часу в повсякденному житті за початок відліку цивільної доби беруть північ, тому середній сонячний час в будь-який момент дорівнює годинному куту “” “середнього Сонця”, зміненому на

Середній час, відрахований від півночі називається цивільним часом.

Рівняння часу

Дійсне Сонце можна спостерігати на небі і за результатами спостережень одержувати дійсний сонячний час на даний момент. “Середнє Сонце” спостерігати на небі безпосередньо неможливо. Тому необхідно установити залежність між положеннями дійсного і середнього Сонця в будь-який момент. Ця залежність установлюється рівнянням часу. Різниця між дійсним і середнім часом в будь-який момент називається рівнянням часу

_

а перехід від середнього часу “” до дійсного_ виконують за формулою:

_

Місцевий час

Годинний кут точки весняного рівнодення, Сонця або “середнього Сонця” відрахований відносно мери ліана місця спостереження називається місцевим зоряним, місцевим дійсним або місцевим середнім часом. Назва “місцевий” наче підкріплює, що в один і той же час в різних точках земної поверхні місцевий час буде різним. Тільки точки, розташовані на одному і тому ж меридіані, мають однаковий місцевий час. З зміною довготи місця спостереження змінюється також значення місцевого часу.

Зв’язок між, різницею значень місцевого часу, визначеного в один і той же момент в різних точках земної поверхні, і різницею довгот цих же точок можна установити з наступних міркувань.

На (Рис.216) годинний кут світила в точці (меридіан точки) дорівнює, годинний кут цього ж світила , для точки (меридіан точки) дорівнює(на Рис.216 точкинемає). Очевидно, різниця годинних кутівідорівнює різниці довгот точокі.

Рис.216

В відповідності з Рис.216, а також з визначенням зоряного часу

Коротко це можна виразити словами: різниця часу двох точок дорівнює різниці довгот цих точок. В астрономії довготи і їх різниці, як правило, виражаються в одиницях часу, тобто годинами, хвилинами та секундами.

Всесвітній час

Географічні – довготи відраховують від гринвіцького (нульового) меридіана, тому середній місцевий час для точок на цьому меридіані вигідно використовувати при астрономічних обчисленнях. Місцевий середній час на гринвіцькому меридіані називається всесвітнім часом і позначається .

–географічна довгота точки спостереження, на схід від гринвіцького меридіана супроводжується знаком мінус – на захід знаком плюс.

Наприклад, якщо в точці А, довгота якої , Сонце спостерігалось за місцевим часом вто за всесвітнім часом це відбувалось.

В кожній точні земної поверхні середня і зоряна доба починається в різний час. Тому, коли для точок на нульовому меридіані за середнім часом північ (), то зоряний час там буде дорівнювати певному числу, тому що зоряна доба почалась раніше середньої. Тобто, якщо взяти для точок гринвіцького меридіана, то одержимо. Величина– це зоряний час в гринвіцьку північ, дається в Астрономічному щорічнику на початок кожної доби за всесвітнім часом.