§135. Висотна підготовка аерознімків

Для рисування рельєфу в камеральних умовах, на стереофотограмметричних приладах, необхідно мати на аерознімках ряд точок з визначеними висотами з геодезичних вимірювань.

Контруні точки висоти, яких визначені з геодезичних вимірювань і розпізнані на аерознімках називаються висотними розпознаками і скорочено позначаються “РВ”.

Висотні розпознаки повинні розташовуватись на аерознімках не ближче 1 см від краю аерознімка, а віддаль від головної точки аерознімка до розпознака повинна бути не менше 4 см. Висотна прив’язка, як і планова, може бути суцільною і розрідженою. Висотними розпознаками можуть бути контурні точки, які чітко зображуються на аерознімках і вони повинні розташовуватись на місцевості на рівних ділянках. Розташування їх на маршрутах (Див. Рис.152). Таким чином густота і розташування висотних розпознаків на маршрутах аерозйомки залежить від методу згущення висот розпознаків, фізико-географічних умов місцевості і від масштабу створюваної карти.

§136. Методи визначення висот розпознаків

В плоскорівниній місцевості при створенні карт з перерізом рельєфу через 0.5 і 1.0 м висоти розпознаків. визначають геометричним нівелюванням. При цьому застосовується технічне нівелювання. Довжина ходу допускається 16 км, а нев’язка 0.20 м. Нівелір і рейки повинні установлюватись на контурних точках, які повинні розпізнаватись і наколюватись на аерознімках. В плоскорівнинній місцевості при створенні карт з перерізом рельєфу через 2.0 м висоти розпознаків визначають горизонтальним променем теодолітом або кіпрегелем з рівнем на трубі. Довжина таких ходів не повинна перевищувати 16 км, а нев’язка допускається 0.40 м. В плоскорівнинній місцевості покритій лісом, а також, рівниннопересіченій і горбистій місцевості при створенні карт з перерізом рельєфу 2.0 і 5.0 м. висоти розпознаків визначають нахиленим променем (тригонометричним нівелюванням) за допомогою теодоліта або кіпрегеля. При перерізі рельєфу через 2.0 м допускається довжина ходу 6.0 км, а нев’язка допускається 0.30 м, при перерізі рельєфу через 5.0 м допускається довжина ходу 12.0 км, а нев’язка допускається 1.0 м. Для визначення перевищень міряють теодолітом або кіпрегелем кути нахилу, а віддалі – нитковим віддалеміром. Перевищення визначають двічі в прямому і зворотному напрямках користуючись формулою: .

Р

Рис.168

озходження перевищень не повинно перевищувати 10 см для віддалей до 250 м і 4 см на кожні 100 м віддалі, якщо віддаль більше 250 м. Якщо кути нахилу ліній ходу менше 5°, то висотний хід

можна прокладати “через точку” (Рис.168) з установкою інструмента між рейками приблизно на рівних віддалях від них.

В цьому випадку кути нахилу міряють на дві висоти рейки, які відрізняються між собою не менше 1 м.

§137. Тригонометричне нівелювання по сторонах кутових засічок і тріангуляційних побудов

На практиці планові і висотні розпознаки поєднують. У важкодоступній місцевості покритій лісом, при складанні карт з перерізом рельєфу через 2.0 і 5.0 м, при визначенні координат планово-висотних розпознаків з засічок і тріангуляційних побудов на вихідних пунктах тріангуляції одночасно міряють горизонтальні і вертикальні кути на планово-висотні розпознаки (Рис.169). Для цього, коли оформляють розпознак і установлюють віху з візирним пристроєм (перекладиною) точно міряють висоту віхи “v” від землі до візирного пристрою. Крім цього на всіх вихідних пунктах, з яких міряють кути нахилу “” міряють висоту інструмента “і”. Вертикальні кути слід, міряти в періоди, кили вертикальна рефракція має найменший вплив, виключаючи години близькі до сходу і заходу Сонця.

Користуючись формулою обчислюють перевищення.

Сторони d₁, d₂, d₃ визначають з розв’язання обернених геодезичних – задач, після обчислення координат розпознаків. При обчисленні перевищень потрібно враховувати поправку за кривину Землі і рефракцію “f”

К0.14 – коефіцієнт рефракції

R6371км – середній радіус Землі

Перевищення повинні визначатись по двох двосторонніх або трьох односторонніх напрямках.

Довжини сторін трикутників не повинні перевищувати 12 км при роботі оптичними теодолітами середньої точності і 5 км – при роботі 30 теодолітом. Розходження висот тичок, одержаних з різних визначень, не повинні перевищувати 0.8 м при зйомці з перерізом рельєфу через 2.0 м і 2.0 м при зйомці з перерізом рельєфу через 5.0 м.