§106. Тахеометрична зйомка

Тахеометричну зйомку місцевості, як правило, виконують одночасно з прокладанням тахеометричного ходу. Зйомка предметів, контурів і рельєфу місцевості виконується полярним методом, а інколи способом кутових засічок за маршрутом. Зйомку виконують по обидві сторони ходу в смузі, дозволеній табл.12 При зйомці предметів, контурів і рельєфу горизонтальні і вертикальні кути вимірюють при одному положенні вертикального круга.

Зйомку місцевості починають від напрямів на задню або передню точку ходу. Суміщають нуль лімба і нуль алідади горизонтального круга і наводять трубу на задню або передню точку ходу і цей напрям приймають за початковий, закріплюють лімб, відкріплюють алідаду. Для виконання зйомки на характерні точки рельєфу і на контури або предмети місцевості установлюють рейки. Ці точки називають пікетами, вони на місцевості не закріплюються. На пікети міряють: горизонтальний кут від початкового напрямку вертикальний кут на висоту рейки, або на висоту інструмента і віддаль за віддалеміром. Всі відліки і дані записують в журнал тахеометричної зйомки (таблиця 10). Пікети нумеруються порядковим номером. Кількість пікетів залежить від перерізу рельєфу, характеру рельєфу, кількості предметів, контурів і регламентується інструкцією (таблиця 12).

Таблиця 12

Журнал тахеометричної зйомки Таблиця 10

Одночасно зі зйомкою в журналі складають абрис – схематичний рисунок. Абрис складають від руки в довільному масштабі. На ньому показують попередню і наступну лінії, станцію, розташування всіх пікетів, контури, предмети, які знімаються і рельєф місцевості. Предмети і контури зображують умовними знаками і підписами – луг, рілля, городи і т.д. Рельєф на абрисі зображують горизонталями і стрілками з напрямом схилів, а тальвеги – пунктиром. Крім цього на абрисі підписують всі назви і характеристики.

В кінці роботи на станції трубу наводять на початковий напрямок і перевіряють чи під час роботи не порушено положення лімба, тобто виконують замикання горизонту. Допускається розходження 1.5.

Крім звичайних теодолітів тахеометричну зйомку виконують за допомогою електронних тахеометрів різних конструкцій.

Електронний тахеометр Та 3 (Агат) (Рис.132).

1 – панель управління,

2 – циліндричний рі-

вень,

3 – круглий рівень,

4 – колонка,

5 – візир,

6 – кришка,

7 – регулятор рівня сиг-

налу,

8 – маховичок,

9 – перемикач,

10 – діоптрійне кільце,

11, 13 – важелі затиск-

Рис.132

них гвинтів,

12,14 - навідні гвинти

Електронний тахеометр Та 3 є багатофункціональним геодезичним приладом. Він складається з електронного теодоліта і світловіддалеміра. За допомогою вмонтованої мікро ЕОМ забезпечується розв’язування різних геодезичних задач. За допомогою тахеометра Та 3 можна визначити: зенітні віддалі, горизонтальні або дирекційні кути, горизонтальні проекції ліній, перевищення або висоти точок візування, прирости або координати точок спостереження. Результати вимірювання можуть бути виведені на нагромаджувач інформації або цифрове табло. Перераховані задачі розв’язуються за відповідними програмами.

Крім електронних тахеометрів тахеометричну зйомку виконують за допомогою столика “Карти” (Рис.133).

Ввтулку 3 корпусу 2 столика з підставкою 1 установлюється основний прилад (теодоліт) і закріплюється гвинтом. Алідадна частина приладу з’єднується з корпусом додатковим пристроєм 4.

При обертанні алідади приладу разом зі столиком всередині столика з такою ж швидкістю, але в зворотному напрямку обертається круг 13 з креслярським папером за допомогою системи шесте­рень, які знаходяться в середині корпусу столика. Таким чином, креслення відносно місцевості завжди залишається нерухомим. Точки на план столика наносяться наколкою 9, закріпленою на санчатах 10 і пересовується разом з ним по містку 11 паралельно до колімаційної площини труби. На санчатах установлена масштабна лінійка 8, за допомогою лупи 6 по індексу 5 відкладають відстань. В комплект столика “Карти” входить чотири змінні масштабні лінійки з шкалами для масштабів 1:1000, 1:2000, 1:25000, 1:50000.

Точна установка відстаней на шкалі масштабу досягається завдяки спеціального фіксатора 15 на полозках і фіксаторів 14 на містку.

Укладка креслярської основи виконується після відкриття кільця 12 з містком 11, попередньо відкріпивши спеціальну клему 7. Роботу на станції при зйомці за допомогою столика “Карти”, починають з нанесення голкою 9 на креслярський па­пір в центрі круга точки стояння приладу при установці індексу 5 на мітці 0 шкали масштабу 8. Зорова труба (разом з нею обертається столик з містком) наводиться на предмет місцевості (на рейку).

Виміряну горизонтальну проекцію відкладають по індексу 5 на лінійці і наколюють – голкою 9. Біля нанесеної точки (пікету) і біля точки стояння підписують висоти, з цією метою мостик піднімається і фіксується і він не заважає підписувати висоти, рисувати контури і проводити горизонталі.

Крім креслярського паперу, креслярською основою може бути прозорий пластик.