§37. Зображення рельєфу горизонталями

Рельєф місцевості зображують на топографічних картах горизонталями в поєднанні з умовними знаками, які застосовують для окремих його елементів (скелі, вічні сніги, обриви і т.д.) і доповнюється підписами висот деяких точок місцевості.

Горизонталлю називається лінія, яка з’єднує точки однакової висоти. Горизонталь можна уявити собі, як лінію, яка утвориться при перетині місцевості рівневими поверхнями різних висот (Рис.43).

Г

Рис.43

оризонталямизобра-

жують рельєф з схилами до 35-40, а далі умовними знаками.

Віддаль між горизонталями змінюється в залежності від стрімкості схилу – там де схил стрімкіший, там

горизонталі розташовуються ближче одна до одної, а там, де схил пологий горизонталі розташовуються рідше.

Горб від улоговини відрізняють за спрямованістю бергштрихів.(Рис.41, 42).

§38. Висота перерізу рельєфу

При зображенні рельєфу горизонталями, горизонталі проводять через певні віддалі за висотою для кожного масштабу. Віддаль за висотою між двома рівневими поверхнями, називається висотою перерізу рельєфу (Рис.43). Висота перерізу рельєфу залежить від призначення і масштабу карти, а також від характеру рельєфу місцевості.

Для сучасних карт встановлені такі основні висоти перерізу рельєфу:

Масштаб 1:2000 – 0.5 м, 1.0 м, 2,0 м

1:5000 – 0.5 м. 1.0 м, 2.0 м

1:10000 – 1.0 м, 2.0 м

1:25000 – 5.0 м, 10,0 м

Дрібні, але важливі форми рельєфу, які горизонталями зобразити неможливо, зображують пів горизонталями, їх проводять на висоті рівній половині основного перерізу.

Для наочності зображення рельєфу і полегшення рахунку горизонталей, в залежності від перерізу рельєфу, деякі з них потовщуються:

висота перерізу в м.	потовщена горизонталь	порядковий номер горизонталі
0.5 1.0 2.0 5.0	2.5, 5.0, 7.5, 10.0... 5, 10, 15, 20... 10, 20, 30, 40... 25, 50, 75, 100...	кожна п’ята (кратна 2.5м) кожна п’ята (кратна 5м) кожна п’ята (кратна 10м) кожна п’ята (кратна 25м)

Крім цього на картах підписують висоти деяких горизонталей.

§39. Визначення стрімкості і форми схилів за горизонталями

Віддаль між горизонталями на карті характеризує стрімкість схилу – чим частіше горизонталі тим стрімкіші схили на місцевості. Якщо горизонталі на карті розташовані на однаковій віддалі то схил має рівномірній спуск (Рис.44,а).

Я

Рис.44

кщо горизонталі до підошви схилу густішають, то схил випуклий (Рис.44,б), а якщо угнутий, тоді горизонталі будуть з верху густіше, а знизу рідше (Рис.44,в). За цими властивос

тями горизонталей визначають форму схилів місцевості на карті. Віддаль між горизонталями на плані називається закладенням.

Закладення характеризує стрімкість схилу. На практиці часто необхідно знати стрімкість схилу в градусах. Стрімкістьвизначають за горизонталями, використовуючи закладення і відомий переріз рельєфу, користуючись формулою: , де h-висота основного перерізу рельєфу, а – закладення, тобто віддаль між горизонталями, яку знімають з карти. Найменша віддаль між горизонталями є віддаль за перпендикуляром до горизонталей. Цей напрям називають напрямом найбільшої стрімкості.