
- •Історія тростянеччини
- •Isbn 966-8694-00-7
- •Охрещені історією
- •Переписи населення
- •Тростянець: село, селище, місто
- •Революційні події у нашому краї
- •Боротьба із німецькими окупантами чому з’явилися німці в україні
- •Другий комуністичний полк
- •Позиція тростянецької волосної ради стосовно миру з німеччиною
- •Страйк робітників цукрового заводу
- •Юнацький загін у боромлі
- •Тростянецький партизанський загін
- •1919 Рік: відновлення радянської влади і наступ армії денікіна
- •1920 Рік: перехід до мирного життя перші кроки радянської влади
- •Жигайлівські комунари
- •Проти білополяківі врангеля
- •Аналіз розвитку господарства у 1920 році стан сільського господарства
- •Базари і ярмарки
- •Землекористування
- •Партія і влада
- •Комсомол
- •Комуни і артілі
- •Комуна в Семереньках
- •Промисловість
- •Торгівля
- •Червонотростянецька лісова дослідна станція (1923-1945 рр.)
- •Як створювалися колгоспи (Із спогадів жителів) боромля
- •Гребениківка
- •Машкове
- •Семереньки
- •Печинська республіка
- •Проведення суцільної колективізації
- •Софія григорівна косиця – знатна ланкова з буймерської сільради
- •Не відстанемо від Марії Демченко та Софії Косиці
- •Зобов’язання ланкових
- •Дамо 500
- •Буду “тисячницею”
- •Передовий бригадир василь микитович бублай
- •Результати роботи машинно-тракторних станцій
- •Півненківська мтс
- •По Боромлянській мтс
- •Доярки:
- •Тваринники:
- •Свинарі:
- •Підсумки роботи колективних господарств
- •Голодомор 1932 - 1933 рр. Причини голоду
- •Напередодні голоду
- •Тільки у 9 стопудників 2-ої й 4-ої земгромад с. Боромлі виявлено прихованих 354 пуд. Хліба
- •Хліба не здала й “виправдовується”:
- •(На увагу партосередку д.О.).
- •5 Мішків пшениці закопав на городі.
- •Ховав хліб у клуні, на хаті
- •Зривників хлібозаготівель — суворо засуджено
- •Насіннєвої позики!”
- •Червона дошка
- •Чорна дошка
- •Організація голодомору
- •Вимагаємо судити Ілька Буденного, як ворога народу
- •Десятки пудів хліба приховали в... Горшках.
- •До позбавлення волі — злісних нездавців
- •До суду приховувачів хліба
- •Господарство району
- •Загальна характеристика
- •Цукровий комбінат
- •Деревообробний комбінат
- •Залізничний транспорт
- •Соціально-економічний розвиток тростянця наприкінці 30-х років
- •Репресії 30-х років
- •Справа Василя Трохимовича Дідуренка
- •Доля криничненського священика
- •Окупаційний режим
- •Підприємства поминають працювати
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •У Тростинці
- •Селяни країни!
- •Цього ніколи не забудемо
- •Звернення
- •Варварство
- •Трагедія чернеччини
- •Чотири ганни
- •Гірка доля остарбайтерів
- •Спогади жительки с. Люджі ольги павлівни колінько
- •Спогади жительки с. Криничного катерини ягорівни багило
- •Спогади жительки с. Криничного любові крупені
- •Спогади жительки с. Боромлі єлизавети лаврентієвни громової
- •В’язні концентраційних таборів
- •Черкашин олексій семенович
- •Вороняк петро михайлович
- •Тимофєєв тимофій йосипович
- •Басов федір митрофанович
- •Осуд зрадників
- •Рух опору організація партизанського руху
- •Білківське підпілля
- •Партизанська група з дернової
- •Ницахські партизани
- •Жигайлівська підпільна група
- •Харківський партизанський загін їм. Котовського
- •У лісах біля мащанки
- •Комсомольське підпілля
- •Звільнення від окупантів перше звільнення району від німецько-фашистських загарбників
- •Зіна лунко
- •Загальна характеристика боїв за остаточне звільнення району
- •Визволення жигайлівки, дернового, ницахи
- •Бої за гребениківку
- •Бої за тростянець
- •Слово про героїв – визволителів м.Тростянця
- •Звільнення села боромлі
- •Звільнення с. Білки
- •Село новгородське в роки великої вітчизняної війни
- •Війна продовжувалася...
- •Герої радянського союзу
- •Боєв іван капітонович
- •Борисенко михайло петрович
- •Кривоніс микола якович
- •Куц олександр михайлович
- •Левченко григорій іванович
- •Овчаров степан полікарпович
- •Скринько василь григорович
- •Тимченко петро сергійович
- •Шаповал григорій савелійович
- •Шульга семен никифорович
- •Яковенко ілля якович
- •Яковлєв тимофій якимович
- •Кавалери ордена леніна веселовський василь прокопович
- •Шимко сергій васильович
- •Повні кавалери ордена слави дудко федір іванович
- •Рудь олексій васильович
- •Удодов федір матвійович
- •Вони нагороджені трьома медалями “за відвагу”
- •Бриченко сергій васильович
- •Гаврилін костянтин іванович
- •Новіков володимир петрович
- •Учасники параду перемоги
- •Арнаутов олександр трохимович
- •Головченко михайло тихонович
- •Лазарєв юрій гнатович
- •Ноздрін митрофан моїсейович
- •Сотніков іван федорович
- •Стояновський федір пилипович
- •Храмцов іван васильович
- •Переможці
- •Початок відбудови народного господарства району
- •Розділ IV розвиток культури створення нової радянської школи
- •Боромлянська зразкова школа
- •Охорона здоров’я
- •Заклади культури
- •Відзначення пролетарських свят
- •Художня самодіяльність
- •Звукове кіно в тростянці
- •Тростянецький стадіон
- •Тростянецькі газети
- •Схвалення сталінської конституції
- •Знищення маєтку графа толстого
- •Кіномитєць арбо олександр степанович
- •Художник борисенко павло федорович
- •Композитор верещагін роман іванович
- •Художник 3 жигайлівки власовський костянтин іванович
- •Доктор історичних наук гудзенко пантелеймон петрович
- •Доктор технічних наук добровольський віктор опанасович
- •Вчений у галузі лісівництва жуков анатолій борисович
- •Мистецствознавець йосипенко микола кузьмич
- •Генерал-лейтинант кириченко василь дмитрович
- •Заслужений лікар української pcp марков андрій степанович
- •Академік погребняк петро степанович
- •Доктор історичних наук серебряков михайло васильович
- •Михайло хвильовий - талант, що прагнув до зірок
- •Роздуми...
- •Джерела та література
- •Артюшенко Микола Миколайович новітня історія тростянеччини
- •42600, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Горького, 32.
Учасники параду перемоги
Парад Перемоги в Москві відбувся на Красній площі 24 червня 1945 року на знак перемоги радянського народу і його Збройних Сил над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні. У параді брали участь об'єднані полки фронтів Наркомату оборони і ВМФ, військової академії, військових училищ і частини Московського гарнізону.
408
Об’єднані полки були укомплектовані рядовими, сержантами й офіцерами різних родів військ і спеціальних військ, які були відмічені в боях і мали бойові ордени (в кожному полку всього, включаючи командний склад, - більше 1 тисячі чоловік). Прапорщики з асистентами несли по 36 бойових прапорів, які найбільше відзначилися в боях з’єднань і частин кожного фронту. З'єднаний полк ВМФ складався з представників усіх родів сил Північного, Балтійського і Чорноморського флотів, Дніпровської і Дунайської флотилій. У Параді Перемоги брав участь об’єднаний військовий оркестр у складі 1400 чоловік.
Парад приймав замісник Верховного Головнокомандуючого Маршал Радянського Союзу Г. К. Жуков, командував парадом Маршал Радянського Союзу К. К. Рокоссовський. Під час урочистого маршу попереду на спеціально обладнаному автомобілі везли Прапор Перемоги, за ним йшли об'єднані полки фронтів (в порядку їх. розміщення на театрі військових дій до кінця війни - з Півночі на Південь); Карельського, Ленінградського, 1-го Прибалтійського, 3-го, 2-го і 1-го Білоруського, 1-го, 4-го, 2-го і 3-го Українського. На чолі полків були командири військами фронтів, а в полках 1-го і 2-го Білоруського фронтів - їх перші замісники. У перших шеренгах полків ішли командири арміями, а підрозділи очолювали командири корпусів, дивізій і бригад. У складі полку 1-го Білоруського фронту особливою колоною пройшли представники Війська Польського, які доблесно боролися разом із Радянською Армією проти німецько-фашистських загарбників. Для кожного об’єднаного полку оркестр виконував особливий марш. Услід за полками фронтів і ВМФ на Красну площу вступила об’єднана колона радянських воїнів, які несли опущені до землі 200 прапорів розгромлених німецько-фашистських військ. Ці прапори під дріб барабанів
409
були кинуті до підніжжя Мавзолею В. І. Леніна. Потім урочистим маршем пройшли об’єднаний полк НКО, слухачі військових академій, курсанти військових училищ і вихованці суворовських училищ. Після цього на площу вступила об’єднана кавказька бригада, а за нею - військова техніка різних видів, підрозділи повітрянодесантних військ на автомашинах і ін. Парад Перемоги являв собою яскраву демонстрацію непохитної могутності і військової доблесті Радянських Військових Сил.208
Ось як описує Парад Перемоги Г. К. Жуков у своїй книзі “Спогади і роздуми”:
“Точно не пригадую, здається, 18-19 червня мене викликав до себе на дачу Верховний.
Він спитав, чи не розучився я їздити на коні.
- Ні, не розучився.
- Ось що, вам доведеться приймати Парад Перемоги. Командувати парадом буде Рокоссовський.
Я відповів:
- Дякую за таку честь, та чи не краще парад приймати вам? Ви Верховний Головнокомандуючий, за правом і обов'язками парад слід приймати вам.
Й. В. Сталін сказав:
- Я вже старий приймати паради. Приймайте ви, ви молодший.
Шикування параду визначили в порядку загальної лінії діючих фронтів, справа наліво. На правому фланзі був вишикуваний полк Карельського, потім Ленінградського, 1-го Прибалтійського фронтів і так далі. На лівому фланзі стрій замикали 4-й Український, зведений полк Військово-Морського Флоту та частини гарнізону Московського військового округу.
Для кожного зведеного полку були спеціально вибрані військові марші, які вони особливо любили. Передостання репетиція до параду відбулася на Центральному
410
аеродромі, а остання, генеральна, - на Красній площі. За короткий строк усі зведені полки були чудово підготовлені й справляли велике враження.
22 червня в газетах був опублікований такий наказ Верховного Головнокомандуючого:
“На ознаменування перемоги над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні призначаю 24 червня 1945 року в Москві на Красній площі парад військ діючої армії, Військово-Морського Флоту і Московського гарнізону - Парад Перемоги...
Парад Перемоги прийняти моєму заступникові Маршалу Радянського Союзу Г. К. Жукову, командувати парадом Маршалу Радянського Союзу К. К. Рокоссовському.”
Ось він, довгожданий і незабутній день! Радянський народ твердо вірив, що він настане. Героїчні воїни, натхненні партією Леніна, під командою своїх прославлених командирів пройшли важкий чотирилітній бойовий шлях і закінчили його блискучою перемогою в Берліні.
24 червня 1945 року я встав раніше, ніж звичайно. Зразу ж подивився у вікно, щоб переконатись, чи правильне повідомлення наших синоптиків, які напередодні завбачували на ранок хмарну погоду і мрячний дощ. А як хотілося, щоб на цей раз еони помилились!
Та, на жаль, цього разу погоду передбачили правильно. Над Москвою було хмарне небо і мжичив дощ. Подзвонив командуючому Військово-Повітряними Силами, який сказав, що на більшій частині аеродромів погода нелітна. Здавалась, Парад Перемоги не пройде так урочисто, як хотілося.
Але ні! Москвичі з піднесеним настроєм ішли з оркестрами до району Красної площі, аби взяти участь у демонстрації в той історичний день. їхні щасливі обличчя, сила-силенна гасел, транспарантів, пісні створювали загальний радісний настрій.
411
А ті, хто не брав участі в демонстрації на Красній площі, заполонили всі тротуари. Радісне хвилювання й вигуки “ура” на честь перемоги над фашизмом об’єднували їх із демонстрантами і військами. У цьому єднанні відчувалась нездоланна сила й могутність Країни Рад.
Без трьох хвилин десять я був на коні біля Спаських воріт.
Виразно чую команду: “Парад, струнко!" Слідом за командою прокотився гул аплодисментів. Годинник відбиває 10.00.
Що й казати, серце стукотіло прискорено... Послав уперед коня й попрямував на Красну площу. Гримнули могутні й урочисті звуки такої дорогої для кожного росіянина мелодії “Слався!” Глінки. Потім зразу запанувала цілковита тиша, пролунали чіткі слова командуючого парадом Маршала Радянського Союзу К. К. Рокоссовського, який, звичайно, хвилювався не менш, ніж я. Його рапорт поглинув усю мою увагу, і я заспокоївся.
Бойові прапори військ, під якими завершився розгром ворога, обпалені війною мужні обличчя воїнів, їхні захоплено сяючі очі, нові мундири, на яких виблискували бойові ордени й відзнаки, створювали хвилюючу й незабутню картину.
Як шкода, що багатьом вірним синам Батьківщини, які загинули в боях із кривавим ворогом, не довелось дожити до цього радісного дня, дня нашого торжества!
Під час об'їзду й привітання військ я бачив, як з козирків кашкетів струмочками збігала вода, але душевне піднесення було таким великим, що ніхто цього не помічав.
Особливе захоплення пройняло всіх, коли урочистим маршем рушили полки повз Мавзолей В. І. Леніна. На чолі їх ішли генерали, маршали родів військ і Маршали Радянського Союзу, які прославилися в битвах із фашистськими військами.
412
Ні з чим не можна порівняти той момент, коли двісті бійців - ветеранів війни під барабанний бій кинули до підніжжя Мавзолею В.І.Леніна двісті прапорів німецько-фашистської армії.
Хай пам’ятають цей історичний акт реваншисти, любителі воєнних авантюр!
Після Параду Перемоги відбувся урядовий прийом на честь учасників параду. На прийомі були присутні керівники партії й уряду, члени Президії Верховної Ради СРСР, члени ЦК партії, наркоми, найвидатніші діячі Червоної Армії і Флоту, науки, промисловості й сільського господарства, мистецтва, літератури.
Було виголошено багато щирих промов на честь партії, яка згуртувала радянський народ на боротьбу з ворогом і організувала збройні сили на розгром ворога; на честь Радянських Збройних Сил, які здійснили цілковитий розгром фашистської Німеччини; на честь діячів науки, техніки, промисловості, сільського господарства й мистецтва, які забезпечили матеріальну й духовну могутність наших збройних сил у боротьбі з сильним, досвідченим і лютим ворогом; на честь великого радянського народу.
Роз'їхавшись потім на свої місця служби, учасники Параду Перемоги тривалий час перебували під його враженням".209
Серед учасників параду були і тростянчани. їх - семеро. Нижче ми друкуємо нариси про цих учасників знаменної події віку.