Цього ніколи не забудемо

Говорячи про радянську торгівлю, не можна без огиди згадати і такого безпрецедентного інституту, як торгсіни.

1933 року українські люди мільйонами гинули з нав­мисне створеного голоду, а за вітринами торгсіну красувалося товсте українське сало, борошно, цукор, все, що дають родючі українські землі і труд селянина.

Але, простягаючи руку до цих вітрин, вмираючий українець не міг всього цього купити, бо воно про­давалося за гроші, якими більшовики не платили за чесну працю,

Тільки кати з НКВС. висмоктавши з населення шляхом катування есе цінне, що в нього ще залишилося, нахабною рукою господарювали в торгсінах. Суцільна колективізація селянства, досягнена за допомогою голоду і насильства, не підвищивши добробуту селянства, дала можливість у найзручніший спосіб грабувати селянство шляхом цілої низки натуральних поставок і колосальних податків.

Не можна змовчати і про радянську промисловість і сільське господарство. Щодня газети казали нам про

238

їх розквіт, про велику кількість вироблених товарів, але люди добре пам’ятають порожні полиці крамниць, замасковані портретами ватажків, великі черги за клаптем мануфактури або шматком хліба, коли видача 100 грамів іржавої камси була якимсь святом.

А скільки трудових часів загинуло в цих чергах, в країні, де тільки й кричали про стаханівський рух, ущільнення робочого часу і таке інше.

Позбавлений всього самого необхідного, самих скромних радощів життя радянський громадянин не мав навіть права висловити своє незадоволення.

У пам'яті ще свіжі роки 1937-1938, коли мільйони людей після нелюдських катувань були розстріляні або заслані. часто-густо лише за одне необережне правдиве слово або за будь-яку вигадану провину.

Цього ніколи не забути,, як не забути й евакуації більшовиків із Сум, коли вони показали своє справжнє звіряче обличчя, знявши нарешті машкару. Міліони людей без всякої потреби були відірвані від дружин і дітей і вигнані в тил. в безсилій люті були зруйновані не тільки підприємства,збудовані коштом народу за часів радянської влади; навіть, дореволюційні під­приємства.

Ці безглузді руйнування спрямовані прямо проти населення, що залишилось у звільнених районах. Худоба колгоспів була також вигнана, хоч вона навіть і не належала більшовикам, а є власністю колишніх колгоспників.

І після всього цього більшовики насмілюються ці звільнені райони України називати “тимчасово окупо­ваними".

Цього також ніколи не забуде український народ, починаючи відновлювати нормальний порядок за допомогою дружньої Германії.¹⁵⁹

239

Звернення

До всіх мешканців районів навколо залізничних ділянок Баси - Бакіровка, Боромля - Лебедин, Гребениківка - Низи.

Всі, хто має залізничні інструменти: приладдя, рейки, шпали, костилі, шайби та інше - й не можуть довести безперечними доказами законне придбання цього май­на, мусять негайно здати есе вищезгадане до заліз­ничної майстерні ст. Смородино, Усіх, хто не виконає цього розпорядження, буде покарано як саботаж­ників.

Залізнична майстерня ст. Смородино¹⁶⁰