Залізничний транспорт

До революції це була невеличка станція з п’ятьма коліями. Вночі територія потопала в темряві. Оборотне депо, чотири стрілочних дерев’яних будки, стрілки, в яких

208

тьмяно блищали каганці, водокачка - ось і все гос­подарство. Паровозники і кондуктори вантажних поїздів після рейсів відпочивали в казармі, на дерев'яних тапчанах.

За радянської влади великого розвитку набули всі служби станції. На 1934 - 1935 роки припадає корінна реконструкція ст. Смородине. У лісі було вийнято сотні тисяч кубометрів землі і прокладено колії ще одного станційного парку.

При під’їзді до станції з південного боку був значний підйом. Тут завжди натужно гуркотіли поїзди. А одного разу поїзд увійшов на станцію досить легко. І всі побачили, що привів його новий паровоз серії “СО”. Так на зміну малопотужним локомотивам серій “О” і “Е" прийшли красені-паровози, якими озброювала залізничний транспорт країна.

У 1935 році стахановці - кривоносовці локо­мотивного депо Смородине водили поїзди, збільшивши вагову норму ешелону на 400-600 тонн.

Машиністи депо водили поїзди на будь-яких сумішах вугілля, суворо дотримуючись графіку, мали велику економію твердого палива.

Слід сказати, що у всіх ратних ділах локомотивникам вірно служила надійна техніка - найбільш відомий із усіх видів вантажних локомотивів того часу паровоз ЕМ 708-89, побудований в 1935 році на Іжорському заводі “Красний профінтерн”. Саме цей паровоз-ветеран і вибрано, як пам’ятник Праці.

Великий внесок у розвиток стахановсько-кривоносівського руху в депо вніс Герой Соціалістичної Праці, машиніст Микола Олександрович Лунін.

Перед війною на станції Смородине збудовано велику робітничу їдальню, магазин, ряд житлових будинків.¹⁴⁰

209

Соціально-економічний розвиток тростянця наприкінці 30-х років

Райцентр Тростянець розміщений на 1049 га землі, в своєму складі налічував підприємства союзного, республіканського, обласного і місцевого значення,- а саме:

Союзного значення - цукровий і клейовий завод з кількістю робітників 1286 чол., спиртовий завод, який у 1939 році був реконструйований, налічував у своєму складі понад 400 робітників, держмлин № 14 197 робітників, механізований цегельний завод - 57 робітників.

Республіканського значення - паркетно-меблево-лісолильний комбінат, із кількістю робітників 1270 чол., маслозавод - 117 робітників.

Обласного значення - держмлин №85 з кількістю робітників 50 чол., цегельний завод - 47 робітників.

Промисловості місцевого значення - 4 промартілі (гужова, бондарна, шевська і соцпобут-харчова) із загальною кількістю робітників 723 чол.

Валова продукція цих підприємств за 1938 рік у незмінних цінах 26/27 р. складала 18435 тис. крб., а в 1939 році 23911 тис. крб.

На терені міста розміщувалися дело-оборотне ст. Смородино з 9 дистанцією шляху та спорудженнями, яка налічувала у своєму складі 719 робітників, радгосп “Гай” із 6-а філіями, який знаходиться на терені міста, (без філій) налічує 664 чол. робітників, а разом робітників, службовців та інженерно-технічних працівників у місті було 6609 чол.

Населення м. Тростянець складало станом на 1.02.1939 р. 11893 чоловік, які за соціальним станом розподілялися так: робітників 4970 чоловік, службовців

210

і інженерно-технічних працівників 1639 чоловік, був також один колгосп, в якому працювало 48 господарств, або 200 чоловік, решта населення - 5084 - складалося з дружин, і дітей робітників та службовців.

Бюджет селища в 1938 році був 327000 карбованців, у тому числі на комунальне господарство виділялося 30000 карбованців, а в 1939 році складав 463000 карб., у тому числі на комунальне господарство 45 тисяч карбованців.

Комунальних будинків при міській раді було 40 із загальною площею 4508 кв. метрів.

Електроосвітленням райцентр користувався з 7 електростанцій підприємств.

Була каналізація і водопровід.

Загальна площа парків та скверів складала 23 га, озеленення вулиць 12 км.

У місті брукованих доріг було 10 км, ґрунтових - грейдерованих - 4,5 км, тротуарів - 4 км.

Через Тростянець проходила двоколійна залізнична лінія, яка з’єднувала два обласні центри Суми і Харків, а також ґрунтовий, шлях грейдерований - рес­публіканського значення Суми-Харків:

Торгова мережа Тростянця обслуговувалася райспоживспілкою, яка налічувала в своєму складі: рай-універмаг - 1, павільйон-ресторан - 2, магазинів і кіосків - 18, їдалень - 3. Роздрібний товарообіг всіх торгівельних одиниць за 1939 рік склав 8,4 мільйони крб.