Комсомол

Тростянецький комсомольський осередок працював під безпосереднім керівництвом волкому КП(б)У. Комсомольці були уповноваженими на селах із продрозкладки, вели боротьбу з тими, хто виступав проти радянської влади.

Секретарем волосного осередку комсомолу був Ми­хайло Щербак. Всі комсомольці раз на тиждень при­їздили до волосного центру з інформацією про виконану роботу і для одержання нових завдань.

Другим важливим завданням, що стояло перед комсомольцями, була боротьба зі спілкою молоді ‘'ЮС", якою керував волком УКП, він же керував і “Просвітою”.

Закінчилася громадянська війна, країна переходила на рейки мирного будівництва. Ідеї жовтня про будів­ництво нового життя без експлуататорів на той час були святими для молоді.

Після розгрому білополяків і Врангеля на початку листопада 1920 р. повернулися з перемогою комсомольці та молодь із лав РСЧА.

У кінці 1920 - 21рр. розпочався бурхливий зріст Тростянецької комсомольської організації. У числі всту­паючих були Петро Світенко, Галина Залізняк, Іван Бугай, Іван Подойник, Павло Ложечник, Григорій Нужненко, Іван Слабоспицький, Людмила Ніконова.

На кінець 1921 року в Тростянецькому осередку налі­чувалося 40 комсомольців. У волосному центрі с. Білки було 3 і в селі Боромлі - 5 комсомольців.

У 1922 р. комсомольці і молодь Тростянеччини взяли шефство над Першим комуністичним корпусом

108

червоного козацтва. Для нього вони збирали хліб, цукор, мило, тютюн, цигарки.

Незважаючи на складні умови життя, голод розруху, молодь все більше тягнеться до політичних знань. загальної освіти, культури.

Молодь навчалася у денних і вечірніх школах У 1922 р. в Тростянці організовано кузню кадрів для цукрової промисловості - школу ФЗУ.

Було поставлено завдання: кожному комсомольцю навчити грамотності одного неписьменного.

Секретарем Тростянецького волкому комсомолу після повернення з фронту знову був обраний Михайло Щербак, який працював до 1923 року. Під час Великої Вітчизняної війни М. Щербак загинув на фронті

Бюро комсомольського осередку складалося з М.Щербака, І Латонова, М. Пономаренка, М. Тараненко, П. Світенка, Л. Ніконової. Цей склад бюро працював майже до 1923 року. Комсомольці осередку вели боротьбу з організаціями “ЮС” і “Просвітою", які намагалися вплинути на населення і молодь. Рішенням колкому більшовиків необхідно було ліквідувати “ЮС” і "Просвіту”. Досить цікаво була поставлена робота із боротьби з цими “ворожими” організаціями, особливо з організацією “ЮС”, в якій переважно були дівчата. На бюро, а потім на закритих комсомольських зборах було ухвалено, що кожен комсомолець підбирає собі дівчину із спілки "ЮС", починає з нею товаришувати, а потім через певний час вступає в "ЮС". Протягом 1921 р. значна частина комсомольців вступила в члени “ЮС” і ішла там відповідну роботу. У лютому 1922 р. під час перевиборів керівництва “ЮС" більшість була обрана з числа комсомольців. Михайло Щербак став головою "ЮС". У березні 1922р. на засіданні “ЮС” було винесено ухвалу про розпуск цієї організації У цьому ж році була ліквідована і “Просвіта'.

109

У 1923 р. на цукрозаводі була також створена комсомольська організація. Першим її секретарем був Мотенко. У 1924 р. секретарем осередку комсомолу був обраний Павло Михайлович Євтухов, який знаходився на комсомольській роботі до 1936 року.

Комсомольці боролися проти бюрократизму, порушення законів радянської влади, слідкували за дотриманням режиму праці підлітків, а на заводі їх було 115 чоловік. У той час техніками й інженерами в основ­ному працювали вихідці імущих класів.

У 1924 р. комсомольська організація у складі 7 чоловік була створена у с. Жигайлівці. Секретарем обрали Дмитра Смілика. У 1925 р. у сільській школі створюється піонерська організація. її очолив Федір Сахно.

У 1924 р. комсомольські осередки були створені в кожному селі, за винятком Печин і Верхолюджі, е яких вони були організовані в 1929 році.

У 1923 р. секретарем Тростянецького райкому був обраний Стефанкж, що працював до 1924 року. З 1924 р. по 1926 р. секретарем райкому працює І. Т. Головченко. Комсомольська організація району нараховувала в цей час 171-го комсомольця.

У ці роки особливо активно розгорнула свою діяльність комсомольська організація цукрозаводу. Молодь навчалася в політгуртках, де вивчались питання поточної політики. Багато комсомольців навчались у вечірній школі, а закінчивши її, йшли у вузи країни.

Особливо великої популярності в цей час у районі набувають гуртки художньої самодіяльності цукрозаводу, а най популярніший із них - це так званий гурток ‘Синьої блузки ', яким керував Бабицький: Завданням своїм ці гуртки мали охопити якнайбільше юнаків і дівчат, залучити їх до участі в художній самодіяльності. Ком­сомольці 30-х рр. заклали сквер у центрі міста.

110

У 1928 р. секретарем Тростянецького райкому комсомолу був обраний Михайло Куц з с. Олексиного, а пізніше Іван Федорович Бугай.

У 1928-29 рр. комсомольська організація району одержала завдання: виїхати в села району для проведення колективізації. Цілий загін комсомольців, який нарахував понад 200 чоловік, на чолі з секретарем райкому комсомолу В Воюцьким виїхав на виконання цього завдання.⁶⁷

Головним питанням XI районної комсомольської конференції, що відбулася в 1930 році, була відправка молоді на будівництво шахт Донбасу, Тоді в складі обласного загону відбули на будівництво шахти Сумсь­кої і тростянчани.

У Півненківському цукрозаводі в січні 1936 р. вся комсомольська зміна інженера М. Маянського стала стахановською. Вона досягала високих успіхів у праці. М. Маянського було нагороджено орденом “Знак по­шани". Комсомольці здійснили лижний перехід до Москви з рапортом наркому харчової промисловості А. Микояну про виробничі успіхи.

У числі стахановців промислових підприємств району були Варя Руднєва, Тарасенко, Смілянський, Герасименко, які виконували норми виробітку на 200-300 відсотків. На Тростянеччині стали відомими комсомолки - п’ятисотенниці Галина Руда, Ольга Глу­щенко: Наталія Рудник, Поліна Цілуйко.

У березні 1939 р. комсомолець цукрозаводу Ф. Самодай на стругальному верстаті досяг 340 відсотків норми, тракторист бурякорадгоспу Сорока - 250 відсотків,

У лютому 1941 р. на честь XXIII річниці Червоної Армії 11 кращих лижників - А. Тертичний, І. Голубничий, І. Си­доренко, І. Синявський, Д. Тарасенко, П. Залізняк, Л. Нубан, І. Ситник, Г. Чорновол, Я. Козунець, М.Новиков

111

зробили перехід на лижах із Тростянця до Києва. Перехід тривав 8 днів. Лижники подолали 490 кілометрів, пройшли територією чотирьох областей.

На початку війни комсомольська організація Тростянеччини нараховувала 1359 чоловік. У перші ж дні війни на фронт пішло 780 комсомольців. Під час евакуації матеріалів, сировини, заводського обладнан­ня на схід країни комсомольці працювали не покладаючи рук.