1920 Рік: перехід до мирного життя перші кроки радянської влади

На початку 1920 року організаційну роботу у волос­тях краю проводили ревкоми.

9 січня 1920 року відбулися збори жителів, які при­йняли таку резолюцію: “Ми, селяни слободи Боромлі,

68

шлемо щирий привіт нашим героям - синам, братам і батькам-червоноармійцям, які високо несуть червоний прапор звільнення від гніту капіталізму, і від душі бажа­ємо вам повного розгрому банди денікінців, швидко повернутися додому і розпочати будівництво нового життя. Ми завжди готові своїми силами допомогти Вам у боротьбі за знищення всіх ворогів пролетарської ре­волюції.

Пам’ятайте: ми з вами.

Нехай віднині помре кожен, хто підняв руку проти селянина і робітника.

Нехай живе доблесна Червона Армія, яка несе зві­льнення селянам і робітникам усього світу!

Нехай живе всесвітня Червона Армія!”.

Були підготовлені вибори до місцевих рад. 4 квітня 1920 року в Тростянці на мітингу було запропоновано кандидатів у депутати до волосної ради і прийнята резолюція:

“Робітники і селяни! Голосуйте за більшовиків, які своєю творчою працею зміцнюють владу трудящих, Ра­ди - робітничий парламент. Туди ми повинні послати справжніх захисників трудящих. Комуністи винесли на своїх плечах увесь тягар боротьби з корніловщиною, петлюрівщиною і, нарешті, з денікінщиною. Обирайте в Ради борців народних — комуністів-більшовиків! Пам’ятайте, що партія більшовиків-комуністів є партією робітничої перемоги, партією праці, партією народу”.

13 квітня цього року відбувся третій волосний з’їзд Рад робітничих та селянських депутатів. На з’їзді було заслухано доповіді: М.Харченка - про поточний момент, голови ревкому П.Зубченка - про роботу ревкому по захисту Радянської влади від нападу білих банд, деле­гата М.Прокоф’єва - про хід робіт зі здійснення декре­ту про землю.

На з’їзді було обрано виконком волосної Ради в

69

складі П. Онищенка, В. Фоменка, О. Андрійченка, Т. Залавського, І. Росохи, Ф. Захарченка. Місцева газета “Укрроста” 17 квітня надрукувала звернення виконко­му до всіх селян волості. У ньому оголошувалася війна “заклятому ворогу - голоду”. Виконком закликав усіх трудівників вийти на поля і городи.

На цей заклик відгукнулися тисячі селян, робітників, учнівської молоді. На весняно-польові роботи був ор­ганізований всенародний похід.²³

У квітні 1920 р був обраний виконком Білчанської волості у складі 5 чоловік: О. С. Мисенка (голова), В. В. Жабки, Т. П. Приказчика, Л. А. Ільченка, І. К. Цаби. Згідно даних анкет, це прості люди віком від 36 до 55 років. Жоден із них не входив до будь-якої політич­ної партії і мав “домашню” освіту. Головним заняттям було хліборобство. За соціальним станом це були се­редняки, які володіли від 2 до 7 дес. землі.²⁴

У квітні 1920 року була обрана Боромлянська сільська рада у складі 24 депутатів:

Андрієнка Григорія Пилиповича

Тищенка Івана Степановича

Боговіса Юхима Олексійовича

Шестака Прокопа Івановича

Сича Михайла Кузьмича

Білоконя Івана Прохоровича

Ведя Івана Андрійовича

Шевченка Василя Андрійовича

Яреська Тихона Леонтійовича

Башлая Аврама Івановича

Яреська Івана Федоровича

Лобуренка Петра Яковича

Бутрима Павла Євгеновича

Іванченка Пилипа Мойсейовича

Сиренка Семена Івановича

Романіки Андрія Гордійовича

70

Діденка Андрія Григоровича

Кунди Миколи Семеновича

Щвеця Єлисея Никоновича

Садового Василя Григоровича

Мельника Івана Андрійовича

Федорки Івана Миколайовича

Мельника Івана Петровича

Тищенка Олександра Сергійовича.

Головою став. І. С. Тищенко.

Станом на 1 березня 1922 року передано націо­налізованої землі .(десятин): Гребениківському і Тростянецькому цукровим заводам відповідно .1913,5. і 8143,9, Тростянецькому винокурному заводу - 218,9, Семереньківському радгоспу - 362, Жигайлівському сільськогосподарському кооперативу - 20.²⁵

Були націоналізовані цукровий, рафінадний; цегляний, лісопильний і шкіряний заводи, паркетна фабрика та вальцевий млин. Проведена конфіскація маєтку Ю. Л. Кеніга із всіма будівлями й інвентарем та землею у кількості 7734 десятин.

У волостях завершено розподіл землі між селянами. Безземельні, малоземельні селяни і червоноармійці села Боромлі отримали 2-3 десятини землі.

У січні 1920 року відновив роботу комсомольський осередок Тростянецької волості у складі 15 робітників, 6 селян і 10 учнів. Комсомолець двадцятих років М. Та­раненко згадував:

“Я вступив до комсомолу 15 березня 1920 року, коли мені ще не виповнилося й п’ятнадцяти літ.

У нововідкритому клубі імені Тараса Шевченка, що знаходився в центрі Тростянця, ми зустрічалися шумливим веселим товариством, організовували різноманітні масово-політичні і культурно-освітні заходи.

71

Кожного дня - щось нове. То збір коштів для поранених червоноармійців, то боротьба з бандитами, злодіями і конокрадами. А тут ще надійшла тривожна звістка: глухими місцями, розгромлюючи села, з пів­денних районів Харківщини на північ рухається банда Махна.

Комуністи і комсомольці по тривозі зібрались у волосному комітеті партії. Було створено штаб по бо­ротьбі з махновщиною. Він поставив завдання не допус­тити банду в Тростянець, організувати належну відсіч. Озброєні загони комуністів, комсомольців, робітників підприємств перекрили всі дороги, що ведуть до Тростянця з півдня і заходу.

Махно не наважився йти сюди, він пройшов іншими місцями, пограбував Станівський відділок радгоспу (тоді звався економією). Це був його останній розбійницький напад, який закінчився на Курщині. Після цього вже банду гнали аж до повного її знищення війська Червоної Армії".²⁶

У Боромлі за ініціативою партійної організації в березні 1920 року сформувалася комсомольська організація, яка налічувала вісім юнаків і дівчат. Секретарем її став М. І. Тищенко. Першими комсомольцями боромлянського осередку були Іван Сич, Семен Зінченко, Федір Сліпченко, Андрій та Микола Ковальови, Опанас Федірка, Гаврило Овчаренко. Комуністи та комсомольці пояснювали трудящим політику партії та Радянської держави, допомагали виконувати про­довольчу розкладку, проводили тижні допомоги Черво­ній Армії, боролися проти куркульського бандитизму.

9 травня 1920 року Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет прийняв закон про комітети неза­можних селян. Якою ж була організація незаможників села згідно закону та інструкції? У законі говорилося, що комітети незаможних селян створюються для

72

за­хисту інтересів бідняків. Основними їхніми завданнями були:

- якнайшвидше запровадження в життя закону про наділення землею і реманентом безземельних і малоземельних селян;

- запровадження закону про хлібну розкладку й забезпечення сільської бідноти, передбаченою в законі частиною заготівлі;

- допомога Радянській владі в боротьбі за її зміцнення на селі (боротьба з бандитизмом, непись­менністю, куркульським засиллям).²⁷

На місцях створювалися сільські і волосні комітети незаможних селян.

До складу їх мали право входити:

- безземельні і малоземельні селяни, які звіль­нялися законом від розкладки і підлягали наділенню землею;

- селяни, що одержували продовольство;

- селяни, які не могли прохарчуватися зі свого господарства і примушені були жити з наймів;

- селяни, які обробляли землю своєю працею і не наймали чужих рук,

У липні 1920 року у Боромлі був створений комітет незаможних селян, до якого обрано тридцять без­земельних і малоземельних селян:

Яреська Данила Григоровича

Гукова Павла Федотовича

Оладка Спиридона Даниловича

В’язеленка Федора Яковича

Заїкіна Івана Петровича

Шаповала Михайла Івановича

Сукачова Максима Яковича

Попова Івана Васильовича

Кузьменка Трохима Миколайовича

Ємця Олексія Євстафійовича

73

Зелінського Петра Харлампійовича

Білоконя Пилипа Денисовича

Феденка Семена Іудовича

Стрибуля Дмитра Васильовича

Мироненка Якова Петровича

Серікова Григорія Павловича

Лікаренка Павла Петровича

Бєліка Василя Федотовича

Ведя Василя Сергійовича

Пономарьова Кирила Івановича

Троцького Йосипа Івановича

Зінченка Василя Никифоровича

Ворону Кіндрата

Брюховецького Максима Яковича

Романіку Гордія Петровича

Тимченка Макара Івановича

Мельника Якова Андрійовича

Пазименка Василя Опанасовича

Росавського Данила Григоровича

Лук'яніхіна Михайла Григоровича

На зборах селян Білківської волості 6 червня 1920 р„ де були присутні майже 200 чоловік, було обрано волос­ний комітет незаможних селян в кількості 5 чоловік: Г. Паська, М. Ляшка, А. Конди, Т. Забіли, Я. Яременка.28

Кожний член комітету незаможних селян заповнював спеціальну анкету із 21 питання. Занесені дані пере­вірялися. Т. Д. Барабаш, член Жигайлівського волосного КНС, за анкетою був бідняком, проживав у сім’ї помер­лого брата {дружина померлого і троє дітей), був земле­робом, членом партії більшовиків з 1919 р., арешто­вувався при денікінській окупації, служив під час першої світової війни в царській армії і був у німецькому полоні. Освіту здобув у церковноприходській школі. Був обра­ний у вересні 1920 р. головою комнезаму і отримував на посаді заробітну плату 4080 крб. за місяць.²⁹

74

Комітети незаможних селян були створені у всіх волостях краю. У серпні 1920 року їх було вже 12.

1 лютого 1920 року у Тростянці відбувся перший комуністичний недільник. У ньому брали участь члени партії, комсомольці і багато жителів. Учасники неділь­ника провели ремонтні роботи на підприємствах, у шко­лах, лікарнях: Ставлення до членів партії, які не взяли участь у недільнику, було суворим: кожен із них надавав письмові пояснення.

У лютому 1920 року почала; видаватися стінна газета “Укроста” Тростянецької волості. Була обрана ред­колегія у складі М. Ф. Харченка, Т. Є. Залавського і С. П. Бублика.³⁰

З 20 квітня по 1 травня 1920 року по всій волості був проведений “Тиждень трудового фронту”. У Тростянці кожний день на роботу виходило 600-700 робітників, службовців та учнів. За цей: час були приведені в порядок вулиці, шляхи. У саду “Пролетарської культури” впорядковані доріжки, очищена площа, у центрі села побудовано літній кінотеатр, зроблено два суспільних колодязі по вулиці Озерянці, нагорнуто греблю для ставка. Селяни виходили на благоустрій Тростянця зі своїми підводами.

Першого травня по всій країні було оголошено Всеросійський суботник! Свято трудящих тростянчани теж відзначали в праці. У цей день залізничники ремонтували паровози і вагони, приводили до ладу зруйноване господарство, селяни та учні працювали по благоустрою села. Увечері у саду “Пролетарської культури” було влаштовано масове гуляння. У театрі “Трудоцукор” артисти-аматори поставили виставу “Каторжник”. Вхід на виставу і в кінотеатр був вільним.

У вересні 1920 року в Тростянецькій волості була проведена “Неділя селянина". Про це писала волосна стінгазета "Укроста” у №39 від 6 серпня 1920.року:

75

“У Тростянецькій волості відзначається “Неділя селянина”. Кожний чесний громадянин, який знає будь-яке ремесло, повинен вийти зі своєї хати, забути про свої інтереси і запропонувати свої послуги радянському народові.

Потрібно відремонтувати дороги, провести ремонт таких радянських установ як школи, лікарні, без яких не можна трудитися. Напружити всі свої сили на те, щоб 8 цю неділю виконати необхідні, загальнодержавного значення роботи. Ганьба тим, хто не виконає свого обов’язку.

Хай живе “Неділя селянина”! Хай живе колективна праця на користь робітничо-селянської республіки!”³¹

У серпні-жовтні 1920 року у всіх волостях краю були проведені тижні селянина, пораненого червоноармійця, чистоти, незаможної червоної молоді. У селі Боромлі сім’ям червоноармійців виділена допомога борошном, дровами та грошима у розмірі 300 крб.³²

Коли проводили неділю хворого і пораненого черво­ноармійця в с. Боромлі від розіграшу лотереї, показу кіно та добровільних внесків під час “гулянь у народно­му саду” зібрано 116391 крб., 108 аршин полотна і 2 сорочки.³³

За серпень 1920р. в Дернівській волості для хворого і пораненого червоноармійця зібрано 73 аршини холсту, 14 ф. пшона, 5 сорочок і 578 крб. грошей.³⁴

У вересні 1920 р. в Жигайлівці було конфісковано майно у колишнього поміщика І. В. Павловського і передано дитячому притулку для сиріт, бідним селянам та родинам червоноармійців. Це посуд, тканина, одежа, різні господарські твори. Сам опис переданого займав 7 сторінок.³⁵

На перше жовтня 1920 р. в Тростянецькій волості зареєстровано 923 сім’ї червоноармійців, із яких 695

76

надано допомогу. 178 сім’ям взагалі допомога через різні обставини не призначалася.36

На жовтень 1920 року до складу Тростянецької волосної партійної організації входило 15 комуністів. 18 жовтня 1920 року на партійних зборах вирішено відкрити курси українознавства і почати українізацію радянських установ. Крім того, прийняте рішення про створення загону особливого призначення для бо­ротьби із бандитизмом, хуліганством, крадіжками і п’янством.³⁷

Ситуація була складною. Перевірка е серпні 1920 р. повітовою комісією засвідчила, що в Тростянецькій волості “настроение к советской власти, в особенности к местной, крайне враждебное”. Робітники цукрового заводу протягом червня-липня не отримали продоволь­чих пайків і в серпні провели одноденний страйк. Робота із селянами по організації колективних госпо­дарств майже не ведеться. 15 серпня представник влади на селянській сходці заявив: “Кто не будет работать коллективно, тот не получит земли, и кто не обработает (земли), пойдет под суд реввоентрибунала." Селяни відповіли; “Что мы и не будем брать земли”. Комітети незаможних селян організовані. Але там одна бідно»«, яка не знає, що робити. Розвиваються спеку­ляція і воровство”.³⁸

Всі власники вітряних млинів повинні були вносити, починаючи з травня 1920 р., щомісячно податок вели­чиною 2,5 п. зерна на одно жорно, на два – 5 п. З кожної десятини землі в Тростянецькій волості здавалося 15 яєць, 5 ф. масла з кожної дійної корови.³⁹

Продовжувала діяти політика “воєнного комунізму”, із селян примусово “викачувалася” продовольча роз­верстка.

13 липня 1920р. Білківський волосний виконком, розглянувши питання про виконання продрозверстки,

77

а вона була виконана лише на 2/3: із 12 тис. п. зерна здано 8 тис. п., вирішив до осені не поширювати її на господарства з наділом менше 3 дес. землі. Останнє передбачалося інструкцією в разі невиконання плану п родрозверстки.⁴⁰

З жовтня 1920 р. в с. Білка відбувся багатолюдний мітинг, на якому виступив російською мовою помічник райпродкомісії Шейко з питань проведення неділі до­помоги червоноармійцю і виконання продовольчої роз­верстки. У виступі з питання продовольчої розверстки зазначалося, що “...лица, выполнившие добровольно разверстку, в первую очередь удовлетворяются разными фабрикатами, а не выполнившие лица при­влекаются к принудительной разверстке, имущество их конфискуется, а сами хозяева арестовываются и от­правляются на принудительные работы.”⁴¹

У ніч з 21 на 22 жовтня троє селян на чолі з М.А. Брехунцем намагалися забрати відібраних по продовольчій розверстці свиней. На засіданні Білківського волосного виконкому було прийнято рішення зробити розверстку на все: свиней, овець, птицю, солому, сіно, овочі, жири, хліб. Волосним виконкомом була поставлене питання про обов’язкове виконання роз­верстки протягом 48 годин 24-25 жовтня 1920р.⁴²

У жовтні 1920р. в рахунок продрозверстки у Білківській волості було зібрано:

ячменю —347 п. 26 ф.

вівса — 1251 п. 06 ф,

проса — 941 п. 24 ф.

гречки — 86 п. 33 ф.

соняшнику — 9 п. 38 ф.

капусти — 55 п. 07 ф.

картоплі — 3013 л. 27 ф.

буряка — 316 п. 09 ф,

овець — 63 шт. (106 п. 10 ф.).

78

свиней - 9 шт.(34 п. 10 ф.).

великої рогатої худоби - 9 шт. (113л.).

гусей - 28 шт.

качок - 1 шт.

курей - 33 шт.

Розверстка була виконана.⁴³