
- •Дехтярьов п.А. Євтушенко м.Ю Шерман і.М
- •Передмова
- •Модуль 1. Збудливість та нервова регуляція функцій Розділ 1. Вступ до фізіології риб Фізіологія як наука
- •Історія розвитку фізіології
- •Методи досліджень у фізіології риб
- •Своєрідність риб як об'єкта дослідження
- •Основні прояви життєдіяльності
- •Порівняння водного і наземного способу життя
- •Склад тіла риб
- •Гомеостаз. Саморегуляція функцій – основний механізм підтримки гомеостазу
- •Принципи регуляції у живому організмі
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2. Фізіологія збудження Основні функції клітини
- •Мембранні структури
- •Мал. 2.1. Рідинно-мозаїчна модель біомембрани
- •Плазматичні мембрани
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Мембранний потенціал спокою
- •Потенціал дії
- •Мал. 2.5.Потенціалозалежний натрієвий канал:
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3. Нервова система Будова нервової системи
- •Фізіологія нервів
- •Передача збудження від нерва до робочого органа
- •Будова і функції нервових центрів
- •Спеціальна фізіологія центральної нервової системи Структура і функції спинного мозку
- •Мал. 3.4. Поперечний зріз спинного мозку
- •Структура і функції головного мозку
- •Довгастий мозок
- •Мал. 3.5. Головний мозок риб
- •Середній мозок
- •Мозочок
- •Проміжний мозок
- •Передній мозок
- •Вегетативна нервова система
- •Взаємодія нервової й ендокринної систем у регуляції функцій
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 4. Сенсорні системи Механізми сенсорного перетворення і проведення сигналів
- •Методи вивчення аналізаторів:
- •Відділи аналізаторів і їхня характеристика
- •Властивості рецепторів:
- •Сенсорні системи шкіри
- •Сенсорна система дотику
- •Терморецепція
- •Сенсорна система бічної лінії
- •Електрорецепція
- •Барорецепція
- •Скелетно-м'язова сенсорна система
- •Вестибулярна система
- •Слухова сенсорна система
- •Хеморецепторні сенсорні системи
- •Зорова сенсорна система
- •Розділ 5. Фізіологічні основи поведінки риб
- •Умовно-рефлекторна діяльність риб. Поведінка
- •Етологія. Основні поняття
- •Батьківська поведінка
- •Територіальна поведінка
- •Організація групи, зграйна поведінка
- •Міграції
- •Ефект групи в риб
- •Ендокринна регуляція поведінки
- •Основні типи поведінки риб
- •Акустична комунікація в риб
- •Можливості і методи керуванням поведінкою риб
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 6. М’язова система. Електричні органи риб
- •Фізіологія м'язів
- •Сила та робота м’язів
- •Мал. 6.2. Будова міомерів постійно плаваючих пелагічних риб
- •Гладкі м’язи
- •Плаванняриб
- •Фізіологія електричних органів
- •Електрогенеруючі тканини
- •Мал. 6.5. Схема командної системи електричних органів ската
- •Виробництво струму
- •Мал. 6.6. Схема електричної платівки в покої і під час дії
- •Риби із сильними розрядами
- •Мал. 6.7. Електричне поле гимнарха
- •Система залоз внутрішньої секреції
- •Мал. 7.1. Гіпофіз:1 – третій шлуночок; 2 – судинний мішок; 3 – нейрогіпофіз; 4 – аденогіпофіз; 5 – зорове перехрестя
- •Щитоподібна залоза
- •Ультимобронхіальна залоза
- •Тільця Станніуса
- •Ендокринна роль підшлункової залози
- •Інтерреналові тіла і хромафінові клітини
- •Статеві залози
- •Сім'яники
- •Яєчники
- •Білягломерулярні клітини
- •Використання гормонів та біологічно активних речовин в рибному господарстві
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 8. Кров Поняття про внутрішнє середовище організму. Гомеостаз
- •Кров, її склад і функції
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Органічні речовини крові
- •Фоpмені елементи крові
- •Еритроцити
- •Гемоглобін і транспорт кров'ю кисню
- •Лейкщцити
- •Тромбоцити
- •Кровотворення
- •Регуляція системи крові
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Кровообіг Система органів кровообігу і її значення для організму
- •Анатомічні особливості кровоносної системи риб
- •Мал. 9.1. Будова кровоносної системи риби:
- •Фізіологія серця
- •Мал. 9.2. Серце костистої риби:
- •Мал. 9.3 Електрокардіограма севрюги
- •Фізіологія кровоносних судин
- •Регуляція кровообігу
- •Лімфатична система
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. Осморегуляція і виділення
- •Осмоpегулятоpні функції зябер
- •Осмоpегулятоpна функція кишечнику
- •Локалізація осморегуляції в кишечнику
- •Споживання води рибами
- •Поглинання іонів кишечником, утворення ректальної рідини
- •Функція нирок
- •Порівняння крові і сечі прісноводних і морських риб
- •Зміна функціонування нирок у анадромних і евригалінних риб
- •Функція сечового міхура
- •Інтеграція осморегуляції. Регуляція осмотичного гомеостазу та виділення
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 3 Прикладна фізіологія риб Розділ 11. Дихання Суть процесу дихання
- •Особливості дихання у водному середовищі
- •Будова та функції зябрового апарата у риб
- •Площа дихальної поверхні зябер і шкіри
- •Механізм дихальних рухів під час зябрового дихання
- •Особливості обміну газів у риб
- •Ефективність поглинання кисню та енергетичні витрати на дихання
- •Характеристика протиточної обмінної системи
- •Шляхи кровотоку в зябрових пелюстках
- •Функції гемоглобіну
- •Вміст газу в крові
- •Регуляція дихання
- •Залежність дихання від умов зовнішнього середовища, віку та продуктивності риб Гіпоксія
- •Підвищення температури
- •Участь дихання в регуляції рН
- •Додаткові органи дихання
- •Плавальний міхур та його функції.
- •Розділ 12. Травлення
- •Особливості будови травної системи риб у зв’язку із характером харчування
- •З різним типом живлення
- •Анатомічні особливості травної системи риб
- •Стравохід
- •Кишечник
- •Іннервація шлунково-кишкового тракту
- •Розвиток шлунково-кишкового тракту в онтогенезі
- •Особливості будови травного тракту риб різних екологічних груп
- •Час проходження їжі через шлунково-кишковий тракт
- •Всмоктування
- •Моторика шлунково-кишкового тракту
- •Регуляція функцій травного тракту
- •Розділ 13. Обмін речовин та енергії
- •Методи вивчення обміну речовин і енергії
- •Потреби у білках і амінокислотах
- •Жири і незамінні жирні кислоти
- •Функціональна роль ліпідів у риб
- •Динаміка утримання різноманітних груп ліпідів
- •Вуглеводи
- •Регуляція вуглеводного обміну
- •Мінеральні речовини
- •Роль води
- •Вплив хиби або надлишку мінеральних речовин на живі організми
- •Кальцій і фосфор
- •Загальний і газовий обмін Форми обміну
- •Специфічна динамічна дія їжі
- •Розділ 14. Фізіологія шкіри
- •Залози шкіри
- •Зміна забарвлення шкіри
- •Регенеpація шкірних покривів
- •Продукція тепла і світла
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 15. Розмноження
- •Особливості функціонування статевої системи самців
- •Особливості функціонування статевої системи самок
- •Регуляція розвитку репродуктивної системи в риб
- •Розмноження і розвиток
- •Розділ 16. Стрес і адаптація Стpесоpні реакції
- •Адаптація
- •Захворювання під впливом несприятливих умов
- •Голодування молоді риб
- •Гостpа і хронічна гіпоксія
- •Гострі температурні впливи
- •Вплив анестезії, рибничих процесів і втрати луски
- •Реакція на пеpесичення води повітрям
- •Зміна показників крові риб при дефіциті кисню у воді
- •Фізіологічні зміни при захворюваннях і при дії токсинів
- •Алфавітний покажчик
- •Список рекомендованої літератури
Роль води
У тілі риб біля 70 – 80 % води. Вміст води у тканинах коливається від 92 % у плазмі крові, 86 % у сірій речовині мозку, до 22 % у кістках і 20 % у жировій тканині. Вміст води у тілі тварин теж значно варіює і залежить від ряду причин. В молоді риб води в тканинах більше, ніж у старих. Як правило, у організмі прісноводних риб води більше, ніж у морських. Чим більше жиру у тілі, тим менше води.
У організмі вода виконує різноманітні функції:
структурний елемент протоплазми.
розчинник,
середовище для хімічних реакцій, за яких досить часто приєднується або віддається молекула води.
Бере участь у регуляції температури тіла.
У організмі вода знаходиться у вільній і зв'язаній формах (гідратаційна, іммобільна, вільна). Надходження води відбувається: а) при питті; б) із їжею; в) при розпаді органічних речовин та г) через зяброві поверхні.
У риб знайдено біля 60 хімічних елементів, із них 47 зустрічаються постійно і їхня кількість визначається.
Значення мінеральних речовин. Вони є:
структурними елементами клітини;
головним будівельним матеріалом кісток;
створюють осмотичний тиск крові;
беруть участь у регуляції збудливості нервової системи, одновалентні підвищують збудливість, двовалентні – знижують;
каталізаторами деяких процесів;
входять до складу біологічно активних речовин: із 700 ферментів 160 є метало ензимами;
NaCl необхідний для утворення HCl.
Хімічні елементи, що зустрічаються в організмі поділяють на три групи.
Таблиця 11.3. Хімічні елементи, які зустрічаються у тілі риб
Життєво необхідні |
Певно необхідні |
Елементи, роль яких в організмі не встановлена |
Ca |
Sr |
Li |
P |
Br |
Al |
K |
Cd |
Sc |
Na |
F |
і ін. |
Cl |
V |
|
S |
Si |
|
Mg |
Cr |
|
Fe |
Ni |
|
Zn |
As |
|
Cu |
|
|
Mn |
|
|
J |
|
|
Mo |
|
|
Co |
|
|
Se |
|
|
За концентрацією в живих організмах їх підрозділяють на макро-, мікро- і ультрамікроелементи (табл. 9.4)
Таблиця 11.4. Концентрація хімічних елементів тіла риб
Група |
Вміст |
Елементи |
Макроелементи |
n*10-1 - n*10 -3 |
Ca, P, Na, Cl, K, Mg, S, Fe |
Мікроелементи |
n*10-3 - n*10 -6 |
F, Zn, Mn, J, Cu, Mo |
Ультрамікроелементи |
n*10-6 |
Co, Se |
Вплив хиби або надлишку мінеральних речовин на живі організми
За недостатнього або незбалансованого мінерального харчування у риб наступають загальні розлади обміну речовин, порушення росту, розвитку, відтворної функції і захворювання, що нерідко призводять до загибелі.
У практиці абсолютний дефіцит якої – не будь життєво необхідної речовини мало ймовірний. Тому всі прояви мінеральної недостатності у риб класифікуються так:
Явна недостатністьіз характерними клінічними, біохімічними і морфологічними ознаками, наприклад:
рахіт при хибі Ca і P,
анемія при хибі Fe.
Часткова недостатність, що виникає при незначному дефіциті того або іншого елемента. Типовими симптомами відсутності є порушення комплексу обмінних процесів, що визначають продуктивність і якість продукції та плодючості.
Повторна недостатністьяк наслідок антагоністичної взаємодії мінеральних елементів між собою (Ca і Zn), (K і Mg) тощо.
Відносна недостатність, пов'язана зі збільшенням продуктивності.
Збільшення щільності посадки риб у ставках приводить до зниження не тільки інтенсивності приросту мінеральних речовин, але і до зменшення їхнього вмісту. Наприклад, вміст Ca у тілі двохлітків коропа при нормальної щільності посадки складає 3% на суху речовину, а при 15-кратній посадці – 1,4 %. При збільшенні щільності посадки погіршується співвідношення Ca : P у тілі риб. У нормі 2:1, а при 15-кратної посадки – 0,6:1.
Хиба мінеральних речовин у раціоні риб приводить до зниження маси і збільшенню кількості азоту, спожитого на приріст. Таким чином, кормові раціони необхідно складати із урахуванням вмісту мінеральних речовин. При цьому необхідно обґрунтовувати не тільки норми кожного елемента, але і їхній взаємозв'язок, оскільки не тільки хиба цих елементів, а і їх надлишок призводить до зниження активності ферментів. Вміст їх у організмі риб залежить від пори року, виду риби її віку, статі тощо. із віком відбувається накопичення мікроелементів в організмі риб, яке досягає максимуму до настання статевої зрілості.
Хімічні елементи виконують в організмі різноманітні функції.
Можливості регуляції функцій, у тому числі і при недостатності або надлишку якої-небудь речовини у навколишньому середовищі, в організмі великі, але не безмежні. При хибі або надлишку деяких мінеральних речовин у навколишньому середовищі розвиваються захворювання.