Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Фітопаталогія.Ячмінь озимий

.docx
Скачиваний:
13
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
215.83 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра ботаніки та захисту рослин

Самостійна робота

з фітопатології

на тему: "Розробити систему заходів захисту

ячменю озимого від хвороб"

Виконав:

студент 2 курсу 3 гр. АФ

Мотрюк К.Ю

Перевірила:

кандидат с-г наук, доцент

Марковська О.Є

Херсон 2014 р

Таблиця № 1. Обгрунтування системи заходів по захисту ячменю озимого від хвороб

Назва хвороби

Назва збудника

Систематичне положення збудника

Характерні зовнішні симптоми

Мікроскопічні ознаки збудника

Зимова стадія і первинне джерело хвороби

Стадія вторинної інфекції, шляхи її розповсюдження

Умови виникнення розвитку хвороби

Система заходів по захисту культури

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Тверда, або кам’яна, сажка

ячменю

Tilletia caries Tul.

Борошниста роса

ячменю

Erysiphe graminis

Фузаріозна коренева гниль

ячменю

Fusarium spp

Жовта карликовість ячменю

Barley yellow dwarf 

Ustilago hordei Kell. et Sw.

Erysiphe graminis Dc. f hordei Em. Marchal

Гриби роду Fusarium Link. Частіше Fusarium avenaceum Saccardo, F. culmorum Saccardo, F. graminearum Shwabe, F. gibbosum Appel et Wollenweber, F. oxysporum Schlecht., F. solani Appel et Wollenweber

 Barley yellow dwarf virus

Клас:

Базидіоміцети

Basidiomycetes

Підклас:

Теліобазидіоміцети

Teliobasidiomycetidae

Порядок:

Сажкові

Ustilaginales

Родина:

Устилягінові

Рід:

Устiлаго

Ustilago

Клас:

Аскоміцети

Ascomycetes

Підклас:

Плодосумчасті

Euascomycetidae

Група порядів:

Піреноміцети

Pyrenomycetes

Порядок:

Еризифові

Erysiphales

Родина:

Борошнисторо-сяні

Erysiphales

Рід:

Ерізіфе

Erysiphe

Клас:

Недосконалі

Deuteromycetes

Порядок:

Гіфоміцети

Нурhomycetales

Родина: Туберкулярієві

Tuberculariaceae

Рід:

Фузаріум

Fusarium

Царство:

Віруси

Vira

Родина:

Лютеовіруси

Luteoviridae

 

Виявляється під час колосіння.На уражених рослинах колос зовні зберігає свою форму, але колоски стають тризубчастими.

Всі частини суцвіття колосу, крім остюків, перетворюються у чорно-буру масу спор, яка вкрита прозорою тонкою плівкою.

При ураженні на стеблах, листках

і їх піхвах утворюється павутинний наліт, який Пізніше наліт ущільнюється, набуває борошнистого виду, утворюючи ватоподібні подушечки, які в кінці вегетації стають жовто-сірими і на них утворюються дрібні чорні клейстотеції.

Вражаються корені і вузол кущіння; на рослинах утворюються темні поздовжні плями, та побуріння, загнивання, відмирання первинних і вторинних коренів, підземного міжвузля, а іноді і основи стебла., на них у вологу погоду утворюється рожевуватий наліт. Листя жовкне і відмирає.

На листках уражених рослин з’являється золотаво – жовте забарвлення, яке поширюється зверху в низ і переважно з країв листків. Листя у хворих рослин стає жорстким і розміщується більш вертикально, ніж у здорових. Спостерігається низькорослість ячменю, колоски часто не утворюються,коренева система розвивається повільно.

Теліоспори гладенькі, кулясті, довгасті, діаметром 3,6 – 7,5 мкм, світло – коричневі або оливкові.

Конідії одноклітинні, безбарвні, циліндричні, розміром 30-32* 10-12 мкм, Розміщені ланцюжками на одноклітинних конідієносцях.Клейстотеції округлі, коричневі а з часом чорні,135-180мкм у діаметрі.

У клейстотеції формується кілька безбарвних сумок

(у кожній 4-8 сумкоспор).

Конідії безбарвні, видовжені, зігнуті, серпоподібні або прямі, на верхівці тупі чи загострені, переважно багатоклітинні

(макроконідії)-

з 4-5 перетинками, розміром 35-64*3,3-4,1 мкм. У

Деяких видів вони одноклітинні

(мікроконідії), розміром 5-18*2-6 мкм.

Має ізотермічні віріони до 25 нм довжиною. Дуже стійкий до високих температур – зберігає інфекційність після 10 хв. Прогрівання при 75 оС.

Джерелом інфекції є насіння, де теліоспори зберігаються під плівками та на його поверхні.

Зимyє збyдник y виглядi мiцeлiю — нa oзимиx тa клeйcтoreцiями — нa pocлинниx рештках та падалиці ярого ячменю, вівса.

Первинне зараження відбувається аскоспорами та конідіями, залежно від того у якому вигляді збудник зимує.

Зберігаються збудники у ґрунті, на рослинних рештках, на зерні.

У формі грибниці, склероціїв, конідій, іноді хламідоспор.

Зберігається у зимуючих рослинах озимих

та багаторічних злакових і дикорослих рослинах – резерваторах.

Заражені сходи падалиці зернових і кукурудзи.

Зараження передається попелицями, в організмі яких може зберігатися протягом 120 годин. Попелиці переносять вірус з джерела зараження, перелітаючи на молоді посіви Механічно та з насінням вірус не передається.

---------------

Вторинне зараження відбувається конідіями.

Вони поширюються

під час вегетації рослин.

Конідії розносяться вітром.

Зараження конідіями.

Поширюється вітром, водою, при обробітку ґрунту, або з інфікованим насінням.

----------------

Підвищена вологість ґрунту – 60

-70% НВ. Температура

+5…+ 35°С,

(оптимальна +20°С).Не очищене та не протруєне насіння.

Зараження відбувається при вологості повітря 50 – 100% і температурі 1- 20 °С.

Інтенсивний розвиток у загущених і надмірно ранніх посівах озимого, а також пізніх посівах ярого ячменю.

Зараження рослин відбувається за температури від +3 до 35оС (оптимум +13-260С) та вологості грунту понад 40%.Наявність краплинної вологи. Або посушливі умови при яких зменшується тургор ний стан клітин рослин. Сівозміна з високим насиченням зерновими культурами.

Ранні посіви озимих. Затяжна волога осінь.

Морозна зима.

Надлишок азоту (сприяє розмноженню попелиць).

Дотримання сівозміни. Ретельні очищення, калібрування і протруєння насіння.

Протруйники:

ВІНЦИТ 050 S.C, К.С.(1,5- 2 л/т),

ЛАМАРДОР, Т.К.С.(0,15л/т)

Вирощування стійких сортів.

Використання здорового посівного матеріалу.

Одночасне внесення фосфорно-калійних добрив разом з посівом ячменю. Посів стійких сортів, обробіток фунгіцидами в період вегетації.

Проводити сівбу в оптимальні строки.

Протруйник -

МАКСИМ СТАР 025 FS T.К.С

(1,5 – 2 л/т насіння).

Фунгіцид – МІСТІК 250, К.Е. (1 л/га).

Дотримання сівозміни, посів в оптимальні строки. Ретельне очищення, калібрування і протруєння посівного матеріалу. Внесення мінеральних добрив.

Лущення стерні й рання зяблева оранка.

Протруйник –

ГІЗМО 60, К.С.(0,4-0,5 л/т насіння).

Фунгіцид –

Амістар Тріо 255 ЄС, к.е.

( норма 1 л/га).

Вирощування стійких сортів, боротьба з попелицями – переносниками вірусу. Оптимальні строки посіву

(в залежності від масового льоту попелиць).

Боротьба з бур’янами – резерваторами вірусу і з переносниками

( злакові бур’яни, сходи падалиці).

Застосування збалансованих норм добрив.

Інсектицид –

АКЦЕНТ К.Е.

(1,2 л/га)

Фаза розвитку рослини

Заходи

Проти якої хвороби

Препарат,

норма витрат (л, кг\га)

1

2

3

4

5

1.

2.

3.

4.

5.

До посівний період

Фаза насіння

Посів

Період вегетації:

1. Кінець кущіння – початок виходу у трубку

2. Колосіння

Збирання

1.Дотримання сівозміни.

2.Збалансоване внесення добрив.

3.Лущення стерні і заробка пожнивних залишків.

4.Знищення дикорослих злакових і падалиці.

1.Протруювання

2. Очистка і сортування насіння

3.Підготовка посівного матеріалу.

1.Посів стійких сортів

2.Посів в оптимальні строки на оптимальну глубину.

Обробка фунгіцидами

Обробка інсектицидами

Обробка фунгіцидами

Збір врожаю в зжаті строки, в оптимальні умови, без втрат, з наступною заробкою рослинних залишків. Лущення стерні.Восени після збирання врожаю, проводять комплекс зяблевого обробітку грунту.Знищєння падалиці.

Тверда, або кам’яна, сажка

Борошниста роса

Фузаріозна коренева гниль

Жовта карликовість

Тверда, або кам’яна, сажка

Фузаріозна коренева гниль

Тверда, або кам’яна, сажка

Борошниста роса

Борошниста роса

Фузаріозна коренева гниль

Борошниста роса

Фузаріозна коренева гниль

Тверда, або кам’яна, сажка

Жовта карликовість

Борошниста роса

Фузаріозна коренева гниль

_________

Томагавк суспензія,0,4- 0,5 л/т насіння

Кольчуга суспензія,0,2- 0,25 л/т насіння

_________

Фунгіциди:

Ретардин в.г. 0,25 – 0,5 кг/га

Корнет к.с. 0,5 л/га

Інсектицид:

Альтекс к.е. 0,1-0,15 л/га.

Фунгіциди:

Ретардин в.г. 0.37 – 0.5 кг/га

Раксол к.е. 0.6 л/га

_________

Таблиця №2. Фенологічний календар заходів по боротьбі з хворобами ячменю озимого