МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВАУКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

Кафедра ботаніки та захисту рослин

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

З ФІТОФАРМАКОЛОГІЇ

на тему:

“Обґрунтування хімічного захисту кукурудзи від шкідників, хвороб і бур’янів”

Виконав: студент 1 групи 3курсу

агрономічного факультету

Железняк Максим

Дата здачі на кафедру: ___________

Захистив на оцінку: _____________

Перевірив: _____________________

(підпис викладача)

Херсон - 2011 індивідуальне завдання для виконання розрахунково-графічної роботи

Назва сільськогосподарської культури, яку необхідно захистити: кукурудза.

Площа: 100 га

Видовий склад шкідливих організмів:

1. Хвороби:

• Кореневі і стеблові гнилі.

2. Бур’яни:

• Однорічні злакові і дводольні.

3. Шкідники:

• Дротяники.

Видав викладач:

Урсал В’ячеслав Валентинович ________________________________________

Одержав:

студент 1 групи 3 курсу агрономічного факультету

Железняк Максим ________________________________

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………… 4

Розділ 1. Характеристика шкідливих організмів та графічне зображення їх розвитку ………………………………….. 5

Розділ 2. Методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) ……………………………………… 9

Розділ 3. Строки хімічних обробок ……………………………………………. 11

Розділ 4. План хімічного захисту і вибір фітофармзасобів ………………… 13

4.1. Обґрунтування вибору пестицидів ……………………………. 13

4.2. Заходи по захисту культури від шкідників, хвороб та бур’янів …. ………………………………………….. 16

4.3. Виробнича характеристика вибраних пестицидів ………………16

Розділ 5. Розрахунок потреби пестицидів, машин і апаратури ……………... 19

Розділ 6. Техніка безпеки при проведенні робіт з хімічного захисту рослин ………………........................................... 21

Розділ 7. Економічна ефективність хімічного захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів…………………………… 22

Висновки ………………………………………………………………………… 24

Список використаної літератури ……………………………………………… 25

ВСТУП

Кукурудза належить до родини тонконогих. Походить з Центральної Америки. Вона є однією з найбільш високопродуктивних злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового і технічного використання. За її рахунок тваринництво забезпечується концентрованими кормами, силосом і зеленою масою.За вмістом кормових одиниць зерно кукурудзи переважає овес, ячмінь, жито. Кілограм його містить 1,34 кормової одиниці, 78 г перетравного протеїну. Протеїн представлений неповноцінним зеїном і глютеліном, тому згодовувати зерно слід у суміші з високо протеїновими кормами. У зерні кукурудзи 65-70% вуглеводів, 9-12% білка, 4-8% рослинної олії (у зародку до 40%) і лише близько 2% клітковини. Містяться вітаміни А, В₁, В₂, В₆, Е, С, незамінні амінокислоти, мінеральні солі і мікроелементи.

Велика енергоємність зерна (361 ккал у 100 г) робить його важливим компонентом комбікормів. Так, у комбікормах для свиней частка кукурудзи становить 70-80%, кормів – 55-60%, телят до 20% і для птиці – до 60-70%.

Кукурудзяне борошно широко використовують у кондитерській промисловості – для виготовлення бісквітів, печива, запіканок. Із зерна виробляють харчові пластівці, крупу, повітряну кукурудзу, крохмаль, цукор, мед. Вживають у їжу недостигле зерно, особливо цукрової кукурудзи, у вигляді варених качанів. Із зародків зерна добувають рослинну олію, яка є не тільки висококалорійним продуктом харчування, а й має лікувальні властивості: містить лецетин, який знищує вміст холестерину в крові і запобігає атеросклерозу. Зерно кукурудзи використовують для виробництва різних прохолодних напоїв, піно стійких сортів пива, етилового спирту, гліцерину, органічних кислот. Із стебел та стрижнів качанів виготовляють папір, целюлозу, ацетон та інші. Із стовпчиків маточок незрілих качанів готують відвари, які вживають при гострих захворюваннях і хронічних запаленнях печінки, нирок та сечового міхура. Підраховують, що з кукурудзи виготовляють понад 300 різних виробів, значна частина яких, у свою чергу, є сировиною для виготовлення іншої продукції. Наприклад, з кукурудзяного сиропу роблять каучук, фарби, антисептики, розчинники олії тощо.

Кукурудза, як просапна культура має важливе агротехнічне значення. При дотриманні вимог агротехніки вона залишає поле чистим від бур’янів з розпушеним грунтом. Повертається значна частина органіки у вигляді коренів і стеблових решток. Важливим елементом біологізації рослинництва є заорювання листостеблової маси при збиранні і вивезенні з поля лише зерна кукурудзи. На кожну тонну приораної кукурудзи в грунт повертається N_16-17P_4-7K_30-37Mg₄. Приорювання 7 т (N₁₁₂P₄₉K₂₁₀) листостеблової маси рівноцінно за надходженням елементів живлення внесенню 20-25 т гною.

Кукурудза – добрий попередник для зернобобових, ярих зернових культур; гірший для озимих зернових, оскільки після неї важче якісно підготувати грунт до сівби.