- •Кафедра ботаніки та захисту рослин
- •Херсон - 2011 індивідуальне завдання для виконання розрахунково-графічної роботи
- •Видовий склад шкідливих організмів:
- •1. Хвороби:
- •3. Шкідники:
- •Розділ 1. Характеристика шкідливих організмів та графічне зображення їх розвитку Фенологічний календар
- •Короткі відомості про хвороби кукурудзи
- •Малорічні однодольні (злакові) бур’яни
- •Малорічні дводольні (злакові) бур’яни
- •Розділ 2. Методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності (епш)
- •Приблизні економічні пороги шкодочинності (епш) головних шкідників сільськогосподарських культур в Україні
- •Економічні пороги шкодочинності хвороб сільськогосподарських культур
- •Оцінка забур’яненості посівів сільськогосподарських культур
- •Розділ 3 Строки хімічних обробок
- •Пристосованість фенології шкідливих організмів до стадій розвитку кукурудзи
- •Розділ 4 План хімічного захисту соняшника і вибір фітофармзасобів
- •4.1. Обґрунтування вибору пестицидів
- •Інсекто - акарициди для захисту кукурудзи
- •Фунгіциди для захисту кукурудзи
- •Коротка характеристика гербіцидів для прополки кукурудзи
- •Заходи по захисту культури від шкідників, хвороб та бур’янів
- •План захисту кукурудзи у 2011 році
- •Виробнича характеристика вибраних пестицидів Інсектициди Гаучо
- •Фунгіциди Вітавакс 200 фф
- •Гербіциди Базагран (бентазол)
- •Примекстра
- •Розділ 5 Розрахунок потреби пестицидів, машин і апаратури
- •Потреба пестицидів для захисту кукурудзи
- •Розділ 6 Техніка безпеки при проведенні робіт з хімічного захисту рослин
- •Потреба засобів індивідуального захисту
- •Розділ 7 Економічна ефективність хімічного захисту рослин від шкідників, хвороб та бур’янів
- •Висновки:
- •Список використаної літератури:
Розділ 1. Характеристика шкідливих організмів та графічне зображення їх розвитку Фенологічний календар
для умов південного Степу України
Графік 1.1
Назва шкідника |
Стадія розвитку |
Строки розвитку кожної фази |
|||||||||||||||||||||||||||||
березень |
квітень |
травень |
червень |
липень |
серпень |
вересень |
жовтень |
||||||||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
||||||||
Дротяники (ковалики)
|
Личинка |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Лялечка |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Імаго |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Яйце |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
. |
. |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Личинка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|||||||
Личинка |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|||||||
Личинка |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|||||||
Личинка |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Умовні позначення: . яйце; - личинка; 0 лялечка; + імаго.
Дротяники (ковалики - Еlateridaе) - належить до ряду твердокрилих, або жуків Coleoptera.
В степовій зоні України виявлено 51 вид коваликів. Із них суттєво шкодять близько 10 видів. Найбільш поширені: степовий ковалик Agriotes gurgistanus Fald (70%), темний Agriotes obscurus L., посівний Agriotes sputator L., буро-ногий Melanopus brunnipes Germ., широкий Selatosomus latus F.
Тіло жуків видовжене 7-8 до 12-14 мм, чорне, буре або темно – коричневе. Дорослі личинки 14-18 мм (посівний) до 28-35 мм (степовий) довжиною, прямі коричневі або жовті з твердим покривом, схожі на дріт. Розвиваються личинки 3-4 роки, заляльковуються на глибині 10-15 см. Лялечка вільна, спочатку біла, потім темніє, через 15-20 днів з них відроджуються жуки. Зимують личинки на глибині 30-45 см, і жуки на глибині 10-20 см. Жуки виходять із грунту в квітні і живуть 2-4 тижні. Більш активні у сутінках, живляться нектаром та пилком квітів. Яйця відкладають в грунт на глибину 3-6 см по декілька штук купками, біля коренів рослин. Ембріональний розвиток триває 2-4 тижні. Личинки першого року життя ростуть повільно, їдять обростаючі корінці, в подальші роки пошкоджують насіння, паростки, сходи, корені, коренеплоди. Більше шкодять на зволожених землях; їм властива вертикальна міграція. Шкодо чинність призводить до зрідження посівів. За високої щільності дротяників площі доводиться пересівати, пошкоджені рослини відстають у розвитку, знижується їх урожайність.
Заходи боротьби: дискування посівів в 2-3 сліди дисковою бороною на 8-10 см; культивація ум поєднанні з основним обробітком: полиневим плугом, культиватором – плоскорізом, чизелем; боротьба з бур’янами; зяблевий обробіток; глибока оранка. При перевищенні ЕПШ 2-3 екз/м2 обробка протруйниками: Гаучо з.р. (28 кг на 1 т), Круізер 350 FS т.к.с. (6,0-9,0), Промет 400 СS мк.с. (25 кг/га), Семафор 20 ST т.к.с. (2,0-2,5 кг/га) та іншими.
Таблиця 1.1