- •Дехтярьов п.А. Євтушенко м.Ю Шерман і.М
- •Передмова
- •Модуль 1. Збудливість та нервова регуляція функцій Розділ 1. Вступ до фізіології риб Фізіологія як наука
- •Історія розвитку фізіології
- •Методи досліджень у фізіології риб
- •Своєрідність риб як об'єкта дослідження
- •Основні прояви життєдіяльності
- •Порівняння водного і наземного способу життя
- •Склад тіла риб
- •Гомеостаз. Саморегуляція функцій – основний механізм підтримки гомеостазу
- •Принципи регуляції у живому організмі
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2. Фізіологія збудження Основні функції клітини
- •Мембранні структури
- •Мал. 2.1. Рідинно-мозаїчна модель біомембрани
- •Плазматичні мембрани
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Мембранний потенціал спокою
- •Потенціал дії
- •Мал. 2.5.Потенціалозалежний натрієвий канал:
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3. Нервова система Будова нервової системи
- •Фізіологія нервів
- •Передача збудження від нерва до робочого органа
- •Будова і функції нервових центрів
- •Спеціальна фізіологія центральної нервової системи Структура і функції спинного мозку
- •Мал. 3.4. Поперечний зріз спинного мозку
- •Структура і функції головного мозку
- •Довгастий мозок
- •Мал. 3.5. Головний мозок риб
- •Середній мозок
- •Мозочок
- •Проміжний мозок
- •Передній мозок
- •Вегетативна нервова система
- •Взаємодія нервової й ендокринної систем у регуляції функцій
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 4. Сенсорні системи Механізми сенсорного перетворення і проведення сигналів
- •Методи вивчення аналізаторів:
- •Відділи аналізаторів і їхня характеристика
- •Властивості рецепторів:
- •Сенсорні системи шкіри
- •Сенсорна система дотику
- •Терморецепція
- •Сенсорна система бічної лінії
- •Електрорецепція
- •Барорецепція
- •Скелетно-м'язова сенсорна система
- •Вестибулярна система
- •Слухова сенсорна система
- •Хеморецепторні сенсорні системи
- •Зорова сенсорна система
- •Розділ 5. Фізіологічні основи поведінки риб
- •Умовно-рефлекторна діяльність риб. Поведінка
- •Етологія. Основні поняття
- •Батьківська поведінка
- •Територіальна поведінка
- •Організація групи, зграйна поведінка
- •Міграції
- •Ефект групи в риб
- •Ендокринна регуляція поведінки
- •Основні типи поведінки риб
- •Акустична комунікація в риб
- •Можливості і методи керуванням поведінкою риб
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 6. М’язова система. Електричні органи риб
- •Фізіологія м'язів
- •Сила та робота м’язів
- •Мал. 6.2. Будова міомерів постійно плаваючих пелагічних риб
- •Гладкі м’язи
- •Плаванняриб
- •Фізіологія електричних органів
- •Електрогенеруючі тканини
- •Мал. 6.5. Схема командної системи електричних органів ската
- •Виробництво струму
- •Мал. 6.6. Схема електричної платівки в покої і під час дії
- •Риби із сильними розрядами
- •Мал. 6.7. Електричне поле гимнарха
- •Система залоз внутрішньої секреції
- •Мал. 7.1. Гіпофіз:1 – третій шлуночок; 2 – судинний мішок; 3 – нейрогіпофіз; 4 – аденогіпофіз; 5 – зорове перехрестя
- •Щитоподібна залоза
- •Ультимобронхіальна залоза
- •Тільця Станніуса
- •Ендокринна роль підшлункової залози
- •Інтерреналові тіла і хромафінові клітини
- •Статеві залози
- •Сім'яники
- •Яєчники
- •Білягломерулярні клітини
- •Використання гормонів та біологічно активних речовин в рибному господарстві
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 8. Кров Поняття про внутрішнє середовище організму. Гомеостаз
- •Кров, її склад і функції
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Органічні речовини крові
- •Фоpмені елементи крові
- •Еритроцити
- •Гемоглобін і транспорт кров'ю кисню
- •Лейкщцити
- •Тромбоцити
- •Кровотворення
- •Регуляція системи крові
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Кровообіг Система органів кровообігу і її значення для організму
- •Анатомічні особливості кровоносної системи риб
- •Мал. 9.1. Будова кровоносної системи риби:
- •Фізіологія серця
- •Мал. 9.2. Серце костистої риби:
- •Мал. 9.3 Електрокардіограма севрюги
- •Фізіологія кровоносних судин
- •Регуляція кровообігу
- •Лімфатична система
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. Осморегуляція і виділення
- •Осмоpегулятоpні функції зябер
- •Осмоpегулятоpна функція кишечнику
- •Локалізація осморегуляції в кишечнику
- •Споживання води рибами
- •Поглинання іонів кишечником, утворення ректальної рідини
- •Функція нирок
- •Порівняння крові і сечі прісноводних і морських риб
- •Зміна функціонування нирок у анадромних і евригалінних риб
- •Функція сечового міхура
- •Інтеграція осморегуляції. Регуляція осмотичного гомеостазу та виділення
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 3 Прикладна фізіологія риб Розділ 11. Дихання Суть процесу дихання
- •Особливості дихання у водному середовищі
- •Будова та функції зябрового апарата у риб
- •Площа дихальної поверхні зябер і шкіри
- •Механізм дихальних рухів під час зябрового дихання
- •Особливості обміну газів у риб
- •Ефективність поглинання кисню та енергетичні витрати на дихання
- •Характеристика протиточної обмінної системи
- •Шляхи кровотоку в зябрових пелюстках
- •Функції гемоглобіну
- •Вміст газу в крові
- •Регуляція дихання
- •Залежність дихання від умов зовнішнього середовища, віку та продуктивності риб Гіпоксія
- •Підвищення температури
- •Участь дихання в регуляції рН
- •Додаткові органи дихання
- •Плавальний міхур та його функції.
- •Розділ 12. Травлення
- •Особливості будови травної системи риб у зв’язку із характером харчування
- •З різним типом живлення
- •Анатомічні особливості травної системи риб
- •Стравохід
- •Кишечник
- •Іннервація шлунково-кишкового тракту
- •Розвиток шлунково-кишкового тракту в онтогенезі
- •Особливості будови травного тракту риб різних екологічних груп
- •Час проходження їжі через шлунково-кишковий тракт
- •Всмоктування
- •Моторика шлунково-кишкового тракту
- •Регуляція функцій травного тракту
- •Розділ 13. Обмін речовин та енергії
- •Методи вивчення обміну речовин і енергії
- •Потреби у білках і амінокислотах
- •Жири і незамінні жирні кислоти
- •Функціональна роль ліпідів у риб
- •Динаміка утримання різноманітних груп ліпідів
- •Вуглеводи
- •Регуляція вуглеводного обміну
- •Мінеральні речовини
- •Роль води
- •Вплив хиби або надлишку мінеральних речовин на живі організми
- •Кальцій і фосфор
- •Загальний і газовий обмін Форми обміну
- •Специфічна динамічна дія їжі
- •Розділ 14. Фізіологія шкіри
- •Залози шкіри
- •Зміна забарвлення шкіри
- •Регенеpація шкірних покривів
- •Продукція тепла і світла
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 15. Розмноження
- •Особливості функціонування статевої системи самців
- •Особливості функціонування статевої системи самок
- •Регуляція розвитку репродуктивної системи в риб
- •Розмноження і розвиток
- •Розділ 16. Стрес і адаптація Стpесоpні реакції
- •Адаптація
- •Захворювання під впливом несприятливих умов
- •Голодування молоді риб
- •Гостpа і хронічна гіпоксія
- •Гострі температурні впливи
- •Вплив анестезії, рибничих процесів і втрати луски
- •Реакція на пеpесичення води повітрям
- •Зміна показників крові риб при дефіциті кисню у воді
- •Фізіологічні зміни при захворюваннях і при дії токсинів
- •Алфавітний покажчик
- •Список рекомендованої літератури
Запитання для самоперевірки
Що таке подразливість?
Як класифікуються подразники?
Що таке збудливість?
Які тканини є збудливими?
Що таке потенціал спокою?
Що таке потенціал дії, як він виникає?
На основі яких показників вимірюється збудливість?
Від яких факторів залежить збудливість тканин?
Що таке гранична сила подразника (поріг сили)?
Що таке хронаксія?
Що таке рефрактерний період?
Яка буває рефрактерність?
Що таке лабільність?
Як в тканині виникає гальмування?
Розділ 3. Нервова система Будова нервової системи
Функції регуляції в організмі забезпечують дві системи – нервова і гуморальна. Нервова система відіграє основну роль за рахунок наявності значної кількості різних рецепторів, розташованих на поверхні тіла (екстерорецептори), у внутрішніх органах (інтерорецептори) та в м'язах (пропріорецептори). За рахунок нейросекреції нервова система забезпечує регуляцію ендокринної системи, змінюючи рівень виділення гормонів. Одночас, зміна рівня секреції гормонів змінює характер рефлекторних відповідей.
Нервова система складається із нервових клітин або нейронів і клітин глії. Глія виконує в нервовій системі функції опору, трофіки, захисту та виділення. Переважна більшість цих клітин зосереджена в головному та спинному мозках, а на периферії ця група клітин представлена шванівськими клітинами, які супроводжують нервові волокна і ізолюють їх. Нейрони виконують усі функції, які властиві нервовій системі, за рахунок своєї здібності збуджуватися, проводити збудження і передавати збудження на другі нервові клітини або на другі збудливі тканини (м’язові та залозисті). Нервова клітина складається із соми (тіло клітини із ядром) і відростків, зазвичай, різного типу – дендритів, якими нервові імпульси ідуть до тіла нервової клітини, та аксону, яким нервовий імпульс передається від нервової клітини. Дендрити часто розгалужуються у декількох точках, розташовуючись навколо тіла клітини. Зазвичай вони утворюють велику кількість синаптичних контактів із іншими нервовими клітинами. Аксон починається від соми аксонним горбком. Водночас діаметр тіла клітини становить 5–100 мкм, аксон (нейрит, нервове волокно) звужується до 1–6 мкм, і порівняно із діаметром довжина його дуже велика – на периферії аксон може мати довжину декілька метрів. Аксони, які розташовані на периферії, носять ще назву нервових волокон.
Основна маса нервових клітин зосереджена у головному і спинному мозку. Вони формують центральну нервову систему. Аксони виходять від головного і спинного мозку і формують нерви, які відносять до периферичної нервової системи. Погоджуючись із таким поясненням розподілу нервової системи на центральну і периферичну, слід все ж пам’ятати, що значна кількість нервових клітин є і на периферії. Це чутливі ганглії, ганглії вегетативної нервової системи та численні нервові сплетіння травного тракту. Якщо за розташуванням нервових елементів нервова система поділяється на центральну і периферичну, то за функціями розрізняють соматичну нервову систему і вегетативну. Соматична нервова система регулює стан посмугованих м'язів, а вегетативна, що поділяється на симпатичну і парасимпатичну, регулює стан внутрішніх органів, діючи головним чином, на непосмуговані м'язи і залозисті клітини.
Периферична нервова система утворена відростками нервових клітин, які складаються із осьового циліндра, покритого оболонками, разом із якими вони утворюють нервове волокно. Розрізняють мієлінові і безмієлінові нервові волокна. У мієлінових волокнах є мієлінова оболонка, яка утворена шванівськими клітинами, мембрани яких створюють багатошарову оболонку навколо осьового циліндра. В окремих ділянках волокна, так званих перетяжках Ранв’є, мієлінова оболонка переривається. Міжперехватні відстані мієлінових нервів риб довші, ніж теплокровних тварин. Так, за однакового діаметра нервового волокна – 20 мкм у кролика міжперехватна відстань становить 1,5 мм, у акули – 4,9 мм, у скатів довжиною 124 см у нерві бічної лінії вона досягає 7,5 мм, а у скатів довжиною 34 см лише 2,37 мм. Виняток становлять волокна нерва електричного органа в Tornado: і товсті і тонкі волокна (від 7 до 15 мкм) мають міжперехватні відстані в межах 1 – 1,5 мм. Мієлінові волокна входять до складу більшості спинномозкових нервів. У безмієлінових волокнах навколо осьових циліндрів мієлінова оболонка відсутня.
Мієлінові і безмієлінові нервові волокна йдуть пучками, декілька пучків, покриті оболонками, складають нервовий стовбур або нерв. Одні із нервових волокон проводять збудження від периферії до нервових центрів – це аферентні або доцентрові, волокна, інші проводять збудження від центрів на периферію – це еферентні або відцентрові волокна. Більшість нервів є змішаними, тому що в їхньому складі йдуть і аферентні і еферентні волокна.