- •Дехтярьов п.А. Євтушенко м.Ю Шерман і.М
- •Передмова
- •Модуль 1. Збудливість та нервова регуляція функцій Розділ 1. Вступ до фізіології риб Фізіологія як наука
- •Історія розвитку фізіології
- •Методи досліджень у фізіології риб
- •Своєрідність риб як об'єкта дослідження
- •Основні прояви життєдіяльності
- •Порівняння водного і наземного способу життя
- •Склад тіла риб
- •Гомеостаз. Саморегуляція функцій – основний механізм підтримки гомеостазу
- •Принципи регуляції у живому організмі
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2. Фізіологія збудження Основні функції клітини
- •Мембранні структури
- •Мал. 2.1. Рідинно-мозаїчна модель біомембрани
- •Плазматичні мембрани
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Мембранний потенціал спокою
- •Потенціал дії
- •Мал. 2.5.Потенціалозалежний натрієвий канал:
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3. Нервова система Будова нервової системи
- •Фізіологія нервів
- •Передача збудження від нерва до робочого органа
- •Будова і функції нервових центрів
- •Спеціальна фізіологія центральної нервової системи Структура і функції спинного мозку
- •Мал. 3.4. Поперечний зріз спинного мозку
- •Структура і функції головного мозку
- •Довгастий мозок
- •Мал. 3.5. Головний мозок риб
- •Середній мозок
- •Мозочок
- •Проміжний мозок
- •Передній мозок
- •Вегетативна нервова система
- •Взаємодія нервової й ендокринної систем у регуляції функцій
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 4. Сенсорні системи Механізми сенсорного перетворення і проведення сигналів
- •Методи вивчення аналізаторів:
- •Відділи аналізаторів і їхня характеристика
- •Властивості рецепторів:
- •Сенсорні системи шкіри
- •Сенсорна система дотику
- •Терморецепція
- •Сенсорна система бічної лінії
- •Електрорецепція
- •Барорецепція
- •Скелетно-м'язова сенсорна система
- •Вестибулярна система
- •Слухова сенсорна система
- •Хеморецепторні сенсорні системи
- •Зорова сенсорна система
- •Розділ 5. Фізіологічні основи поведінки риб
- •Умовно-рефлекторна діяльність риб. Поведінка
- •Етологія. Основні поняття
- •Батьківська поведінка
- •Територіальна поведінка
- •Організація групи, зграйна поведінка
- •Міграції
- •Ефект групи в риб
- •Ендокринна регуляція поведінки
- •Основні типи поведінки риб
- •Акустична комунікація в риб
- •Можливості і методи керуванням поведінкою риб
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 6. М’язова система. Електричні органи риб
- •Фізіологія м'язів
- •Сила та робота м’язів
- •Мал. 6.2. Будова міомерів постійно плаваючих пелагічних риб
- •Гладкі м’язи
- •Плаванняриб
- •Фізіологія електричних органів
- •Електрогенеруючі тканини
- •Мал. 6.5. Схема командної системи електричних органів ската
- •Виробництво струму
- •Мал. 6.6. Схема електричної платівки в покої і під час дії
- •Риби із сильними розрядами
- •Мал. 6.7. Електричне поле гимнарха
- •Система залоз внутрішньої секреції
- •Мал. 7.1. Гіпофіз:1 – третій шлуночок; 2 – судинний мішок; 3 – нейрогіпофіз; 4 – аденогіпофіз; 5 – зорове перехрестя
- •Щитоподібна залоза
- •Ультимобронхіальна залоза
- •Тільця Станніуса
- •Ендокринна роль підшлункової залози
- •Інтерреналові тіла і хромафінові клітини
- •Статеві залози
- •Сім'яники
- •Яєчники
- •Білягломерулярні клітини
- •Використання гормонів та біологічно активних речовин в рибному господарстві
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 8. Кров Поняття про внутрішнє середовище організму. Гомеостаз
- •Кров, її склад і функції
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Органічні речовини крові
- •Фоpмені елементи крові
- •Еритроцити
- •Гемоглобін і транспорт кров'ю кисню
- •Лейкщцити
- •Тромбоцити
- •Кровотворення
- •Регуляція системи крові
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Кровообіг Система органів кровообігу і її значення для організму
- •Анатомічні особливості кровоносної системи риб
- •Мал. 9.1. Будова кровоносної системи риби:
- •Фізіологія серця
- •Мал. 9.2. Серце костистої риби:
- •Мал. 9.3 Електрокардіограма севрюги
- •Фізіологія кровоносних судин
- •Регуляція кровообігу
- •Лімфатична система
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. Осморегуляція і виділення
- •Осмоpегулятоpні функції зябер
- •Осмоpегулятоpна функція кишечнику
- •Локалізація осморегуляції в кишечнику
- •Споживання води рибами
- •Поглинання іонів кишечником, утворення ректальної рідини
- •Функція нирок
- •Порівняння крові і сечі прісноводних і морських риб
- •Зміна функціонування нирок у анадромних і евригалінних риб
- •Функція сечового міхура
- •Інтеграція осморегуляції. Регуляція осмотичного гомеостазу та виділення
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 3 Прикладна фізіологія риб Розділ 11. Дихання Суть процесу дихання
- •Особливості дихання у водному середовищі
- •Будова та функції зябрового апарата у риб
- •Площа дихальної поверхні зябер і шкіри
- •Механізм дихальних рухів під час зябрового дихання
- •Особливості обміну газів у риб
- •Ефективність поглинання кисню та енергетичні витрати на дихання
- •Характеристика протиточної обмінної системи
- •Шляхи кровотоку в зябрових пелюстках
- •Функції гемоглобіну
- •Вміст газу в крові
- •Регуляція дихання
- •Залежність дихання від умов зовнішнього середовища, віку та продуктивності риб Гіпоксія
- •Підвищення температури
- •Участь дихання в регуляції рН
- •Додаткові органи дихання
- •Плавальний міхур та його функції.
- •Розділ 12. Травлення
- •Особливості будови травної системи риб у зв’язку із характером харчування
- •З різним типом живлення
- •Анатомічні особливості травної системи риб
- •Стравохід
- •Кишечник
- •Іннервація шлунково-кишкового тракту
- •Розвиток шлунково-кишкового тракту в онтогенезі
- •Особливості будови травного тракту риб різних екологічних груп
- •Час проходження їжі через шлунково-кишковий тракт
- •Всмоктування
- •Моторика шлунково-кишкового тракту
- •Регуляція функцій травного тракту
- •Розділ 13. Обмін речовин та енергії
- •Методи вивчення обміну речовин і енергії
- •Потреби у білках і амінокислотах
- •Жири і незамінні жирні кислоти
- •Функціональна роль ліпідів у риб
- •Динаміка утримання різноманітних груп ліпідів
- •Вуглеводи
- •Регуляція вуглеводного обміну
- •Мінеральні речовини
- •Роль води
- •Вплив хиби або надлишку мінеральних речовин на живі організми
- •Кальцій і фосфор
- •Загальний і газовий обмін Форми обміну
- •Специфічна динамічна дія їжі
- •Розділ 14. Фізіологія шкіри
- •Залози шкіри
- •Зміна забарвлення шкіри
- •Регенеpація шкірних покривів
- •Продукція тепла і світла
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 15. Розмноження
- •Особливості функціонування статевої системи самців
- •Особливості функціонування статевої системи самок
- •Регуляція розвитку репродуктивної системи в риб
- •Розмноження і розвиток
- •Розділ 16. Стрес і адаптація Стpесоpні реакції
- •Адаптація
- •Захворювання під впливом несприятливих умов
- •Голодування молоді риб
- •Гостpа і хронічна гіпоксія
- •Гострі температурні впливи
- •Вплив анестезії, рибничих процесів і втрати луски
- •Реакція на пеpесичення води повітрям
- •Зміна показників крові риб при дефіциті кисню у воді
- •Фізіологічні зміни при захворюваннях і при дії токсинів
- •Алфавітний покажчик
- •Список рекомендованої літератури
Мал. 7.1. Гіпофіз:1 – третій шлуночок; 2 – судинний мішок; 3 – нейрогіпофіз; 4 – аденогіпофіз; 5 – зорове перехрестя
Між гіпоталамічною ділянкою стовбурної частини мозку і розташованим у цій ділянці гіпофізом існують нервові і гуморальні зв'язки. Гіпоталамічні ганглії забезпечують регуляцію виділення передньою часткою гіпофіза різних гормонів завдяки виділення в кров активуючих (ліберини) і інгібуючих (статини) факторів. Існує також зв'язок між гіпоталамусом і задньою часткою гіпофіза, гормони цієї частки гіпофіза синтезуються в гіпоталамусі.
Урофіз
Урофіз, який називають також каудальною нейросекреторною системою, – це нейросекреторна ділянка у задній частині спинного мозку. Його можна спостерігати у вигляді здуття на черевному боці спинного мозку або ідентифікувати тільки гістологічно. Хоча урофіз був виявлений 150 років тому, його функції усе ще залишаються суперечливими. Було ідентифіковано чотири види речовини, що він секретує: уротензин , , , . Вплив уротензину на риб невідомий, але він знижує кров'яний тиск у більшості груп наземних хребетних тварин. Уротензин викликає скорочення непосмугованих м'язів, таких як ізольовані смужки м'язової тканини прямої кишки і сечового міхура форелі. Уротензин стимулює поглинання Na+ зябрами і сприяє утриманню Na+ нирковими канальцями. Крім уротензинів урофіз коропа утворює у великих кількостях ацетилхолін. Взагалі вважають, що функція урофіза пов'язана із осморегуляцією і найбільш впливає на роботу нирок.
Щитоподібна залоза
Щитоподібна риб складається із фолікулів, розташованих уздовж черевної аорти і м'язах істмуса (перешийка) нижньої щелепи. Фолікули часто занадто малі, щоб їх можна було виявити неозброєним оком. Кров надходить до них судинами, що йдуть від гілки коронарної артерії, і їхнє кровопостачання легко порушується в експериментах під час будь-якого хірургічного втручання поблизу серця. У деяких риб тиреоїдні фолікули розташовані також уздовж загальної кардинальної вени, у головній нирці і поблизу селезінки.
Тироксин впливає на ріст, метаморфоз і розмноження. Ін'єкції тироксину із успіхом застосовувалися для запобігання дегенерації яєчників у виловлених осетрів. Взагалі тироксин необхідний для дозрівання гонад. із інших функцій тироксину можна відзначити його вплив на шкіру, центральну нервову систему, сезонні адаптації, усталеність до температури й осморегуляцію.
Щотижневі ін'єкції тироксину атлантичній трісці викликали збільшення її постійної швидкості плавання на 25 %. Підвищений рівень тироксину в лососевих риб викликає збільшення плавальної активності і частоти вистрибування риб із води. Підвищена активність може також стимулювати тиреоїдну активність. Міграційне збудження в покатної молоді лососів, мабуть, також пов'язано із підвищеною тиреоїдною активністю.
Підвищення активності щитоподібної залози забезпечується гіпофізом за рахунок виділення тиреотропного гормону. Водночас виділення цього гормону гіпофізом знаходиться під контролем гіпоталамусу.
Ультимобронхіальна залоза
Кальцієвий обмін у костистих риб, відбувається за тією ж схемою, що й у ссавців, але із деякими значними відмінностями. Риби, очевидно, ефективно регулюють рівень кальцію у крові, проте дані вмісту іонів показують, що нормальний вміст кальцію в крові риб різних видів може значно різнитися (вдвічі). Більш того, у деяких видів риб спостерігаються значні розходження щодо рівня кальцію в крові в прісноводний і морський періоди їхнього життєвого циклу. На відміну від ссавців морські риби живуть у середовищі із високим вмістом кальцію і деякі із них регулюють його вміст у внутрішньому середовищі краще ніж інші. Прісноводні риби можуть іноді знаходитись в умовах низького вмісту кальцію у зовнішньому середовищі, що залежить від жорсткості води та вмісту кальцію в їхніх раціонах. Скелет у деяких видів та кальцинована луска риб, є депо кальцію, хоча питання про те, можуть чи не можуть безклітинні кістки риб обмінюватися кальцієм із кров'ю, дотепер обговорюється. На сьогодні більшість вчених вважають, що, кістки, які містять клітини (у ссавців, вугрів) і безклітинні (у більшості костистих риб) служать депо кальцію, хоча роль кісток у риб за цього може бути не настільки значною, як у наземних хребетних.
Наявні на сьогодні, хоча й незначні дані дозволяють припустити, що гормон ультимобранхіальної залози – кальцитонін бере участь у виведенні кальцію у риб, що живуть у морській воді або у воді із високим вмістом кальцію.