Вуглеводи

Основна функція вуглеводів у організмі риб – енергетична. Ця функція забезпечується в першу чергу за рахунок глюкози та запасного вуглеводу – глікогену. При їх згоранні в організмі виділяється 17,1 кДж*г^–1. Крім цього, вуглеводи виконують і структурну функцію. Вони є в складі нуклеїнових кислот (рибоза, дезоксирибоза), глюкопротеїдів тощо.

Вуглеводи не є незамінними живильними речовинами для риб. У більшості рослиноїдних риб у процесі еволюції розвилося фізіологічне співвідношення між довжиною кишечнику і тіла, що сприяє участі мікроорганізмів у перетравленні вуглеводів. Коли риба харчується глибоко у воді, вона споживає менше вуглеводів, тому що більше усього вуглеводів міститься у макрофітах (наприклад, у водяних рослинах і водоростях), а не у організмі водних тварин, тому вуглеводи є тільки в тих умовах, де можуть жити рослини, тобто на мілководді. Там у водних рослин під дією прямих сонячних променів протікає процес фотосинтезу.

Деякі рослиноїдні риби, а також всеїдні – сріблястий карась і короп, використовують мікрофлору заднього відділу кишечнику для перетравлення складних вуглеводів (наприклад, клітковини), тому що у кишечнику риб немає відповідних ферментів. Таким чином, механізм перетравлення вуглеводів може широко варіювати у залежності від виду риб і навіть у представників одного виду риб в залежності від умов навколишнього середовища.

Спроможність перетравлювати вуглеводи може змінюватися від 70 % у сріблястого карася (Carassius auratus) до низьких значень (50 %), характерних для форелі.

Запаси вуглеводів у організмі головним чином зосереджені у вигляді глікогену печінки і м'язів. У гепатопанкреасі хрящових риб кількість глікогену коливається від 0 до 0,21 %, а в м'язах від 0 до 0,018%. Костисті риби багатіші глікогеном у порівнянні із хрящовими. Вміст глікогену в печінці коливається від 0 до 6,5 %, а у м'язах від 0 до 0,29 %. Коливання вмісту глікогену пов'язані, як і із кількістю жирів, так із станом вгодованості риб.

Регуляція вуглеводного обміну

Зміст вуглеводів у крові риб досить різноманітно і залежить як від виду риби, так і від її фізіологічного стану. Як правило, більш рухливі риби мають більш високий вміст глюкози в крові в порівнянні із малорухомими, На вуглеводний обмін впливають численні фактори і в першу чергу гормони підшлункової залози інсулін та глюкагон, кортикостероїди, тироксин та соматотропний гормон.

Мінеральні речовини

Поряд із білками, жирами і вуглеводами важливе значення для організму мають мінеральні речовини і вода. Сольовий обмін найтіснішим образом пов'язаний із водним обміном. Більшість солей у організмі знаходиться у вигляді водяних розчинів.

Солі відіграють у риб важливу роль у засвоєнні харчових речовин. Особливе значення вони мають при рості організму.

Для нормальних процесів метаболізму (таких як утворення кісток і гемоглобіну, регулювання значень рН і реалізації гормональної і ферментативної функції) у організмі риб необхідні мінеральні речовини. На відміну від наземних тварин, риби можуть поглинати деякі водорозчинні мінеральні речовини, тому теоретично вони можуть бути незалежні від неорганічних речовин раціону. Однак оскільки мінеральний склад води сильно варіює, для задоволення всіх потреб риб, рекомендується використовувати відповідні кормові премікси.