Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізіологія риб новая.doc
Скачиваний:
194
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
16.79 Mб
Скачать

Регенеpація шкірних покривів

Риба протягом життя піддається різноманітним негативним впливам. Найбільш часто зустрічаються проникнення патогенних мікроорганізмів і грибків через шкіру, особливо через ушкоджену. У риб є пристосування, що захищають їх від проникнення шкідливих агентів через шкіру. Якщо завдати в'юну поранення через шкіру до м'язів, то можна спостерігати, що насамперед на місці рани з'являється кров, що, стикаючись із слизом, який виділяється шкірою, швидко згортається, створюючи кров'яну пробку. Вже через годину після нанесення рани епідерміс швидко розростається, починаючи поступово закривати кров'яний згусток, а через 6 годин майже вся рана закривається епідермісом. Надалі вона заповнюється сполучною тканиною, зруйновані клітини частково регенерують, у результаті всіх цих процесів ушкоджена ділянка шкірного покриву знову набуває цілісність і може захистити рибу від шкідливого зовнішнього впливу.

У відновленні цілісності покриву беруть участь різні тканини організму, але захисна функція епітелію в порівнянні із кров'ю має другорядне значення.

Шкіра в даному випадку виконує надзвичайно важливу захисну функцію, що можна назвати аварійним захистом. Шкіра риб також швидко регенерує.

Продукція тепла і світла

Висока теплопровідність води, що перевищує теплопровідність повітря майже в 30 разів, а також слабка інтенсивність обміну речовин у риб, обумовлюють те, що температура їхнього тіла лише трохи перевищує температуру навколишньої води. Лише у випадку, коли риба робить сильні м'язові рухи або тоді, коли вона занедужує, температура її тіла починає помітно перевищувати температуру води. Так, наприклад, коропи, лини і карасі, у яких вимірювали температуру порожнини шлунку, під час спокою мали ту ж температуру, що і вода; при русі їхня температура підвищувалася на 0,2 – 0,3° С. У лососевих (форелі й ін.), температура під час руху піднімається на 0,4 – 0,5° С. У вугра, який має значний жировий прошарок, температура тіла може піднятися на 2,7° С вище температури навколишнього середовища. Підвищення температури тіла у риб може відбуватися і при збудженні риб, наприклад, при переляку. У цьому випадку температура зростає при підвищенні рівня обміну.

Прийом їжі також супроводжується підняттям температури тіла риби на декілька сотих градуса.

Деякі риби мають по-різному улаштовані світні органи, спеціально пристосованими для того, щоб випускати світло.

Інтенсивність світіння може бути різною, як і будова органів, що його випускають. Особливо поширені світні органи в глибоководних риб, проте вони зустрічаються й у риб, що живуть біля поверхні. Часто світні органи досягають значної складності. Так, наприклад, у Porichtus notatus орган світіння має лінзу і рефлектор, що відбиває світло, і поміщений у пігментну капсулу. Залозисті клітини, що випускають світло, знаходяться в просторі між лінзою і рефлектором. Іноді, як, наприклад, у глибоководних макрурид, органи світіння являють собою просто поглиблення і канали, що виробляють світний слиз. Світіння, вироблене світловими органами, у деяких риб, як, наприклад, у Photoblepharon, відбувається безупинно, а в інших видів риб виникає тільки у відповідь на подразнення. Деякі риби мають спеціальні пристосування, щоб припиняти світіння органа; так наприклад, Photoblepharon може закривати свій світний орган чорною тканиною, що спускається зверху вниз.

Світло, яке випромінюють органи світіння, може спричинятися діяльністю бактерій, або специфічними клітинами.

Багато видів риб мають світні органи, які виконують захисну функцію, забезпечують приваблення потенційних жертв, статевих партнерів тощо. Ці органи (фотофори) мають різну будову – в одних із них світло генерується симбіотичними бактеріями, у других люмінесцентні клітини. Вони можуть мати лінзи та пігментовані "очні бокали", вони мають шторки, які відкривають і закривають світний орган. Робота світних органів регулюється нервовою системою із застосуванням як медіатора адреналіноподібних речовин.

Біолюмінесценція являє собою хемілюмінесценцію, яка каталізується ферментами. Люмінесценція виникає в ході реакції окислювання молекулярним киснем субстрату (люциферину), що каталізується ферментом – люциферазою. У ході хемілюмінесцентної реакції виділяється енергія, що не переходить у теплову і не сполучена із якими-небудь реакціями синтезу, а йде на специфічне збудження молекул, здатних виділити енергію у вигляді фотонів. Ця енергія складає 272 – 188 ккал/моль.

Одиночний ізольований фотогенний орган риби – мічмана Porichthys випускає близько 109 квант/с; тривалість світіння складає майже 1 с, усього за один спалах випускається 109 квантів. Риба – мічман має сотні специфічних органів, що нагадують ґудзики, розташованих на черевній і бічній поверхні тіла. При подразненні світіння в деяких риб розвивається повільно. У Porichthys латентний період при стимуляції симпатичного нерва дорівнює 8 – 10 с.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]