Органічні речовини крові

Вміст сухих речовин в крові прісноводних костистих риб в середньому становить 13 %. Проте їх вміст може змінюватись в залежності від різних факторів. Зокрема, у осетрових найбільш високим вмістом сухих речовин крові відрізняються статевозрілі самці (13,3 – 17,7 %); самиці мають декілька меншу кількість органічних речовин в крові, а найбільш низький вміст органічних речовин спостерігається у статевонезрілої молоді.

Білки. Серед органічних речовин найбільш важливими є білки. із ними пов'язана велика кількість функцій крові (дихальна, транспортна, захисна й інші). Відповідно велике і розмаїття білків крові. Сучасні методи дають можливість не тільки розділити білки крові за фракціями, але і визначити вміст окремих білків. Кількість білків в сироватці крові риб коливається в межах 2,5 – 7 %.

Таблиця 8.1 Вміст білків в сироватці крові риб

Назва риби	Маса риби, г	Маса крові, %		Вміст білків, %
Хрящові
Катран самка		5,2 – 4,4		3,21
самець				3,00
Кісткові
Осетроподібні
Білуга	27	3,4-5,0
Осетер російський (самка)	30-50	4-5		2,4 – 5,1
Севрюга (самка)		3,0		2,57 – 5,9
Костисті
Карась сріблястий		2,4 – 4,2	2,66 – 5,61
Карась золотий			3,75
Лин		1,9	2,80
Плітка			2,8 – 9,5
Сазан		2,5	4,1 – 5,7
Короп			2,8 – 6,0
Амур білий	27		2,71
Амур чорний			5,78
Товстолобик білий	16,4		4,36 – 5,88
Товстолобик строкатий			3,64 – 4,86
Судак			5,8 – 11,0
Річковий вугор			3,70 – 7.00
Тріска			2,50
Губан			2,59
Форель райдужна		2,4	1,2 – 9,6
Щука		2,0	3,3 – 7,8
Окунь		1,2	8,5

Дані таблиці взяті із різних джерел і дуже варіюють. Це є свідченням того, що вміст білків в крові риб залежить від великої кількості факторів (вік, стать, фізіологічний стан, пора року, забезпеченість кормами й у першу чергу білковими, наповнення шлунково-кишкового тракту, стан здоров'я тощо).

Коливання вмісту білків в сироватці крові коропа протягом вирощування збільшується із 2,2 до 6,7 % (табл. 8.2.) і варіює під впливом різних факторів.

Таблиця 8.2. Зміна вмісту білків в сироватці крові коропа в залежності від різних факторів

Фактори	Вміст білків, %
Вік
цьогорічки	2,2 — 3,9
садкове вирощування	3,5 – 4,8
ставкове вирощування	2,4 – 4,4
дворічки	3,3 — 6,0
трьохрічки	4,37 – 6,7
Стать:
самці	4,25
самиці	3,57
Перед нерестом	5,7
Після нересту	4,1
Пора року
Після зимівлі	2,76 – 3,4
Весна	2,8 – 3,0
Літо	4,0 – 5,0
Осінь	5,2 – 6,0

Таблиця 8.3. Білкові фракції крові, %

Назва риби	Альбуміни	α-глобуліни	β-глобуліни	γ-глобуліни
Севрюга	13,0	18,0	39,0	30,0
Лосось	14	28	54	4
Форель	16	36	41	7
Щука	20	57	15	8
Лин	29	26	24	11
Лящ	18	41	35	6
Карась	21	40	27	12
Сазан	31	30	30	9
Короп
Цьоголітка (осінь)	56,2 (59,7 –54,3)	13,5 (16,0 – 10,6)	22,2 (24,9 – 19, 8)	8,1 (10,3 – 5,8)
Цьогорічка (весна)	45,9 (49,1 – 43,5)	8,9 (11,7 – 8,5)	33,0 (35,4 – 31,3)	12,0 (15,2 – 8,1)
Короп	31,24 (20,0 – 55,0)	30,0 (14,0 – 40,0)	29,26 (19,0–30,0)	8,97 (4,0 – 14,0)
Окунь	40	30	20	10
Сом	15	22	25	38

Вміст білків різних фракцій в крові риб залежить від багатьох факторів, у першу чергу від часу року й умов годівлі. Так, у коропів, що харчуються природним кормом, у сироватці крові міститься більше глобулінів, ніж у коропів, що харчуються сумішшю природних кормів із борошняними і зерновими відходами. Під час зимівлі в цьоголітків дзеркального коропа спостерігали зменшення вмісту білка, майже повне зникнення альбумінів, значне зменшення кількості α-, β-глобулінів і різке збільшення вмісту γ-глобулінів. Співвідношення вмісту альбумінів до глобулінів (білковий коефіцієнт) у риб коливається в межах від 0,223 до 0,770, але в дослідах (Томиленко і Сярий, 1987) білковий коефіцієнт в осінній період був 1,10 – 1,49, а весною 0,78 – 0,97.

Азотисті речовини. Крім білків в крові утримується значна кількість речовин, що містять азот. До цієї групи речовин належать: сечовина, сечова кислота, аміак, аміни, креатин, креатинін, триметиламіноксид тощо. Кількість азотистих речовин в крові залежить від пори року та інтенсивності годівлі. Також цей показник має значні індивідуальні коливання. В крові коропа вміст остаточного азоту літом 59,4, весною 37,0 мг%, .

Цукор. Вміст цукру в крові різних видів риб коливається в широких межах. У хрящових риб вміст цукру достатньо низький. В акул і скатів він підтримується на рівні 20 – 40 мг%.

Вміст цукру в різних видів костистих риб виявилося пов'язаним із особливостями біології і способом життя. Найменш рухливі риби мають у середньому і менший вміст цукру в крові (від 15,4 до 31 мг%). Найнижчий вміст цукру спостерігається в морського чорта (який більшу частину життя проводить на дні, закопавшись в мул). Найбільш високий вміст цукру серед морських риб мають активно плаваючі пелагічні риби. У них вміст цукру коливається від 59 до 90,7 мг%.

У прісноводних костистих риб рівень цукру виявляє значні видові коливання. У коропа, минька, озерної форелі і лосося вміст цукру в крові в нормі – 30 – 50 мг%, у той час як у ляща, судака і сига вміст цукру значно вище (122 – 230 мг%). Але можливо, що настільки високий вміст цукру в крові не залежить від видової належності риб, а є реакцією на погані умови утримання в неволі і гіпоксію.

Кількість цукру в крові осетрових риб коливається в тих же межах, що й у кісткових. Найбільший вміст цукру визначався у стерляді – 104 мг% у самців і 115 мг% у самиць. У севрюги й осетра середній вміст цукру коливається від 34 до 73 мг%.

Ліпіди крові. До них належать крім нейтральних жирів також жирні кислоти, холестерин, жовчні кислоти та їхні солі, фосфоліпіди тощо. Здавалося б, така велика кількість нерозчинних у плазмі ліпідів повинна утворювати досить густу емульсію, проте цього не відбувається завдяки тому, що переважна кількість ліпідів перебуває в складі водорозчинних ліпопротеїдів. В нормі у різних видів риб рівень неестеріфікованих жирних кислот (НЕЖК) складає 0,18 – 1, 15 мкекв/мл.