Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізіологія риб новая.doc
Скачиваний:
268
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
16.79 Mб
Скачать

Мал. 9.2. Серце костистої риби:

1—венозний синус, 2— 3 – місце впадіння кюв’єрових проток; 4—синусний канал; 5 – передсердя або атріум; 6 – атріовентрикулярний клапан; 7 – шлуночок, 8 – цибулина аорти; 9 — півмісяцеві клапани; 10 – аорта

У хрящових риб особливо сильно розвинені клапани в місці переходу шлуночка до початкової частини аорти. Артеріальний конус, де вони розташовані, має м'язи, які займають в різних риб від 1/3 до всієї довжини конуса. Всередині конуса у декілька рядів розташовуються клапани, причому поряд із великими клапанами часто є маленькі. Вільний край цих клапанів прикріплюється до внутрішньої стінки конуса сполучнотканинними фібрилами. Зворотному відтокові крові у шлуночок крім клапанів, перешкоджає мабуть і скорочення стінки самого конуса, що викликає звуження просвітку і більш тісне прилягання клапанів.

У костистих риб конус майже цілком скорочений і має вигляд вузької смужки, як правило, із двома клапанами. Замість конусу розвивається артеріальна цибулина.

Маса серця. Маса серця риб, стосовно маси тіла, дуже мала. Так, наприклад, у середньому відносна маса серця в людини і ссавців становить 0, 46 %, у риб же маса серця дорівнює у середньому 0,3 % від маси тіла. Найбільш розвинене серце мають рухливі риби. Прісноводні риби мають відносно більшу масу серця, ніж морські. Це, очевидно, залежить від більшого навантаження на серце у прісноводних риб внаслідок посиленої роботи нирок і впливу інших факторів, пов'язаних із більшою мінливістю умов життя у прісній воді. У хрящових риб відносна маса серця ще менша – 0,06 % (електричний скат), 0,09 % (піщана акула).

Робота серця. Діяльність серця риб, як і ссавців, має дві фази – систолу (скорочення) і діастолу (розслаблення) Хід систоли у різноманітних видів риб дуже різний. У деяких риб, які ведуть рухливий спосіб життя, наприклад у форелей, скорочення серця відбувається дуже швидко. Різні відділи серця також мають неоднакову швидкість скорочення. Найбільш швидко скорочується передсердя, повільніше – шлуночок, ще повільніше венозний синус. У риб, які мають артеріальний конус, скорочення його відбувається ще повільніше, ніж скорочення синуса.

Властивості серцевого м'яза. Як відомо, м'яз серця у хребетних тварин відповідає на подразнення за законом «все або нічого», тобто величина його скорочення не залежить від сили подразнення. Серце риб скорочується у цілому за цим же принципом.

Передача збудження в м'язі серця може відбуватися в обидва боки від місця подразнення. Якщо в акул зупинити серце шляхом накладання лігатури Станніуса на межі між синусом і передсердям, то при подразненні шлуночка можна спостерігати передачу збудження в зворотному напрямку. У цьому випадку не скорочення передсердя передує систолі шлуночка, як то буває в нормі, а навпаки, збудження передається із шлуночка на передсердя.

Латентний період збудження серця риб значно менший, ніж серця жаби, і неоднаковий для різних відділів серця. Так, наприклад, для синуса серця вугра він дорівнює 0,16 с, для передсердя 0,06 – 0,1 с, для шлуночка 0,1 – 0,2 с. Приблизно ту ж величину має латентний період і у хрящових риб. У форелі латентний період збудження дуже короткий: для передсердя 0,02 с, для шлуночка 0,06 с. Хронаксія різних відділів серця риб коливає від 0,004 до 0,007 с.

Час проведення збудження від одного відділу серця до іншого не однаковий. На противагу тому, що відомо про серце жаби і рептилій, у серці риб проведення збудження у зворотному напрямку відбувається швидше, ніж у прямому. Наприклад, у хрящових риб час проведення збудження від синуса до передсердя займає 0,25 – 0,44 с, а від передсердя до шлуночка 0,38 – 0,69 с, у зворотному напрямку відповідно час проведення буде 0,14 – 0,22 і 0,20 – 0,40 с. У костистих риб час проведення між передсердям і шлуночком у прямому напрямку 0,18 – 0,51 с, а у зворотному – 0,14 – 0,38 с. Внаслідок цього, наприклад у лина, серце в прямому напрямку проводить 30 імпульсів за 1 хв., а в зворотному – 40. Різниця у часі проведення збудження у різних відділах серця риб не пов'язана із морфологічними особливостями м'язів. На противагу теплокровним хребетним тваринам, м'язові волокна серця риб в усіх відділах серця мають однакові гістологічні характеристики. Тому зазначена різниця фізіологічних властивостей м'язових волокон залежить, очевидно, від біохімічних особливостей м'язів різних відділів серця.

Швидкість проведення збудження не є постійною, вона залежить від багатьох факторів і, насамперед, від температури, від стану харчування і впливу нервової системи. Одним із цих факторів є час, що минув із моменту закінчення попереднього скорочення: чим він менше, тим менша і швидкість проведення збудження.

Серце риб має абсолютну рефрактерну фазу, що починається незадовго перед систолою і закінчується перед її закінченням. До кінця рефрактерної фази збудливість не відразу досягає максимальної величини, а відновляється поступово, протягом деякого невеличкого періоду (відносна рефрактерність).

Автоматичні центри серцевого м'яза. Серце риб, як і в усіх хребетних тварин, здатне до автоматичної діяльності і продовжує скорочуватися після видалення із організму. Кожна частка серця риб спроможна до автоматії, проте у різних відділах ця спроможність виражена неоднаково. У серці риб є декілька ділянок, що мають особливо високий автоматизм і спроможні нав'язувати ритм іншим ділянкам серця. Ці ділянки називаються центрами автоматії. У серці риб таких центрів є два або три. Риб за місцем їх розташування у серці можна розділити на три типи.

Тип А, до якого відносяться річковий і морський вугри, має у серці три центри автоматії, із яких один знаходиться у синусі кюв’єрової протоки, інший у вушковому каналі і третій на межі між передсердям і шлуночком.

Тип В, до якого відносяться всі хрящові риби, має тільки два центри автоматії, причому один знаходиться у синусі, а інший на межі між передсердям і шлуночком. Можливо, є ще третій підпорядкований центр – у артеріальному конусі.

Тип С, до якого відносяться усі кісткові риби, за винятком вугрів, також має два центри автоматії, один із яких розташований у вушковому каналі, інший на межі між передсердям і шлуночком.

Серцевий поштовх і електрокардіограма. Серцевим поштовхом називається удар шлуночка серця об стінку тіла. Це добре помітно у тих риб, у яких серце розташоване поверхово, наприклад, у вугрів, скатів та ін. Серцебиття вугра можна спостерігати без ушкодження тварини.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]