Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізіологія риб новая.doc
Скачиваний:
193
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
16.79 Mб
Скачать

Розділ 13. Обмін речовин та енергії

Як всі інші тварини, риби відносяться до гетеротрофних організмів, життя яких залежить від споживання органічних речовин. Живильні речовини, доставлені до клітин тіла кровю, піддаються знову біохімічним перетворенням, результатом яких є підтримка всього організму у стані життєдіяльності. У процесі цих біохімічних перетворень живильних речовин утворюються нові речовини, одні із яких залишаються у тілі і є пластичними, на їхній основі утворюються нові клітини і неклітинна речовина, а інші не можуть бути використані організмом і виводяться із нього (кінцеві продукти обміну).

Процес синтезу складних речовин називається асиміляцією, а процес розпаду продуктів асиміляції – дисиміляцією. Ці процеси здійснюються постійно. із кількісного боку ці два процеси нерівноцінні: на різних етапах розвитку організму один із цих процесів може переважати над іншим. У ранньому віці переважають процеси асиміляції, під час старіння – дисиміляції.

Зовнішньо процеси асиміляції виражаються у прирості живої маси (ріст), внутрішньо – у розвитку організму, у накопиченні високо енергетичних речовин.

Між процесами асиміляції і дисиміляції існує тісний зв'язок. Обидва процеси йдуть одночасно, причому у процесі асиміляції накопичуються речовини, які розщеплюючись при дисиміляції, дають енергію.

Для риб на відміну від наземних хребцевих тварин характерний безкінечний ріст, тобто асиміляційні процеси протягом всього онтогенезу риби переважають над процесами дисиміляції.

Методи вивчення обміну речовин і енергії

Методики, які застосовуються для вивчення обміну енергії і речовин у риб, в основному зводяться до:

  1. визначення: приросту маси, довжини, накопичення жиру, білка;

  2. інтенсивності дихання; виділення;

  3. калориметрії.

Найбільш широко застосовуються перші дві групи методик.

Потреба в живильних сполуках, які ідуть на ріст і розвиток риб, забезпечується за рахунок їжі рослинного і тваринного походження. Компоненти їжі, як правило, є полімерами і для їх засвоєння потребують розщеплення до мономерів, в виді яких вони тільки і можуть потрапляти до організму, в якому виконують певні пластичні і енергетичні функції. Це стосується як органічних, так і неорганічних речовин.

Білки

Білки у організмі риб виконують важливі функції. Цими функціями є: а) доля у пластичному обміні; б) транспортна; в) захисна; г) регулююча і ряд інших. Особливістю білкового обміну риб, як і інших тварин є те, що білки потребують для свого утворення визначеного набору амінокислот, деякі із яких не можуть бути утворені у тілі риби, їхнє надходження залежить від їхньої наявності в кормі. Такі амінокислоти називаються незамінними.

Потреби у білках і амінокислотах

Білки складають велику частку сухої речовини тіла риб, тому безупинне постачання корму рибам необхідно для підтримки обміну білків і росту. Як і більшість домашніх ссавців, риби мають потребу у десяти незамінних амінокислотах, (аргініні, гістидині, ізолейцині, лейцині, лізині, метіоніні, фенілаланіні, треоніні, триптофані і валіні), які повинні входити до складу їхнього раціону. Біологічна цінність кормових білків для риб визначається кількістю цих незамінних амінокислот.

Як правило, більшість кормів для риб містять 30 – 55 % білків, однак у деяких випадках більш уважне вивчення дозволяє виявити у складі раціону риб рослинні білки із низьким вмістом незамінних амінокислот. Коли рослинний білок використовується у штучних кормах для риб, відсутність деяких незамінних амінокислот може привести до використання білків як енергетичного субстрату. Це забруднює середовище азотутримуючими продуктами розпаду, що приводить до швидкого росту водоростей і створенню стресових умов для риб. Таким чином, хоча вміст білків має велике значення, їх біологічна цінність являє собою найбільш важливий фактор, що визначає можливість застосування продукту як корму для риб. Біологічна цінність доступного лізину й інших амінокислот залежить також від вмісту у раціоні вуглеводів, а також тієї температури, впливу якої живильні речовини піддаються у процесі виробництва кормів.

Дефіцит амінокислот може привести до патологічних змін у організмі риби, викликає зниження споживання корму, уповільнює ріст і розвиток. У деяких риб бувають і більш специфічні зміни. Так, у форелі, яка отримує корм із низьким вмістом триптофану, спостерігається сколіоз і порушення обміну кальцію.

Білки тваринного походження є кращим інгредієнтом раціону для всіх риб, оскільки вони можуть ефективно засвоюватися навіть рослиноїдними рибами і мають усі незамінні амінокислоти.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]