
- •Дехтярьов п.А. Євтушенко м.Ю Шерман і.М
- •Передмова
- •Модуль 1. Збудливість та нервова регуляція функцій Розділ 1. Вступ до фізіології риб Фізіологія як наука
- •Історія розвитку фізіології
- •Методи досліджень у фізіології риб
- •Своєрідність риб як об'єкта дослідження
- •Основні прояви життєдіяльності
- •Порівняння водного і наземного способу життя
- •Склад тіла риб
- •Гомеостаз. Саморегуляція функцій – основний механізм підтримки гомеостазу
- •Принципи регуляції у живому організмі
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2. Фізіологія збудження Основні функції клітини
- •Мембранні структури
- •Мал. 2.1. Рідинно-мозаїчна модель біомембрани
- •Плазматичні мембрани
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Мембранний потенціал спокою
- •Потенціал дії
- •Мал. 2.5.Потенціалозалежний натрієвий канал:
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3. Нервова система Будова нервової системи
- •Фізіологія нервів
- •Передача збудження від нерва до робочого органа
- •Будова і функції нервових центрів
- •Спеціальна фізіологія центральної нервової системи Структура і функції спинного мозку
- •Мал. 3.4. Поперечний зріз спинного мозку
- •Структура і функції головного мозку
- •Довгастий мозок
- •Мал. 3.5. Головний мозок риб
- •Середній мозок
- •Мозочок
- •Проміжний мозок
- •Передній мозок
- •Вегетативна нервова система
- •Взаємодія нервової й ендокринної систем у регуляції функцій
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 4. Сенсорні системи Механізми сенсорного перетворення і проведення сигналів
- •Методи вивчення аналізаторів:
- •Відділи аналізаторів і їхня характеристика
- •Властивості рецепторів:
- •Сенсорні системи шкіри
- •Сенсорна система дотику
- •Терморецепція
- •Сенсорна система бічної лінії
- •Електрорецепція
- •Барорецепція
- •Скелетно-м'язова сенсорна система
- •Вестибулярна система
- •Слухова сенсорна система
- •Хеморецепторні сенсорні системи
- •Зорова сенсорна система
- •Розділ 5. Фізіологічні основи поведінки риб
- •Умовно-рефлекторна діяльність риб. Поведінка
- •Етологія. Основні поняття
- •Батьківська поведінка
- •Територіальна поведінка
- •Організація групи, зграйна поведінка
- •Міграції
- •Ефект групи в риб
- •Ендокринна регуляція поведінки
- •Основні типи поведінки риб
- •Акустична комунікація в риб
- •Можливості і методи керуванням поведінкою риб
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 6. М’язова система. Електричні органи риб
- •Фізіологія м'язів
- •Сила та робота м’язів
- •Мал. 6.2. Будова міомерів постійно плаваючих пелагічних риб
- •Гладкі м’язи
- •Плаванняриб
- •Фізіологія електричних органів
- •Електрогенеруючі тканини
- •Мал. 6.5. Схема командної системи електричних органів ската
- •Виробництво струму
- •Мал. 6.6. Схема електричної платівки в покої і під час дії
- •Риби із сильними розрядами
- •Мал. 6.7. Електричне поле гимнарха
- •Система залоз внутрішньої секреції
- •Мал. 7.1. Гіпофіз:1 – третій шлуночок; 2 – судинний мішок; 3 – нейрогіпофіз; 4 – аденогіпофіз; 5 – зорове перехрестя
- •Щитоподібна залоза
- •Ультимобронхіальна залоза
- •Тільця Станніуса
- •Ендокринна роль підшлункової залози
- •Інтерреналові тіла і хромафінові клітини
- •Статеві залози
- •Сім'яники
- •Яєчники
- •Білягломерулярні клітини
- •Використання гормонів та біологічно активних речовин в рибному господарстві
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 8. Кров Поняття про внутрішнє середовище організму. Гомеостаз
- •Кров, її склад і функції
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Органічні речовини крові
- •Фоpмені елементи крові
- •Еритроцити
- •Гемоглобін і транспорт кров'ю кисню
- •Лейкщцити
- •Тромбоцити
- •Кровотворення
- •Регуляція системи крові
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Кровообіг Система органів кровообігу і її значення для організму
- •Анатомічні особливості кровоносної системи риб
- •Мал. 9.1. Будова кровоносної системи риби:
- •Фізіологія серця
- •Мал. 9.2. Серце костистої риби:
- •Мал. 9.3 Електрокардіограма севрюги
- •Фізіологія кровоносних судин
- •Регуляція кровообігу
- •Лімфатична система
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. Осморегуляція і виділення
- •Осмоpегулятоpні функції зябер
- •Осмоpегулятоpна функція кишечнику
- •Локалізація осморегуляції в кишечнику
- •Споживання води рибами
- •Поглинання іонів кишечником, утворення ректальної рідини
- •Функція нирок
- •Порівняння крові і сечі прісноводних і морських риб
- •Зміна функціонування нирок у анадромних і евригалінних риб
- •Функція сечового міхура
- •Інтеграція осморегуляції. Регуляція осмотичного гомеостазу та виділення
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 3 Прикладна фізіологія риб Розділ 11. Дихання Суть процесу дихання
- •Особливості дихання у водному середовищі
- •Будова та функції зябрового апарата у риб
- •Площа дихальної поверхні зябер і шкіри
- •Механізм дихальних рухів під час зябрового дихання
- •Особливості обміну газів у риб
- •Ефективність поглинання кисню та енергетичні витрати на дихання
- •Характеристика протиточної обмінної системи
- •Шляхи кровотоку в зябрових пелюстках
- •Функції гемоглобіну
- •Вміст газу в крові
- •Регуляція дихання
- •Залежність дихання від умов зовнішнього середовища, віку та продуктивності риб Гіпоксія
- •Підвищення температури
- •Участь дихання в регуляції рН
- •Додаткові органи дихання
- •Плавальний міхур та його функції.
- •Розділ 12. Травлення
- •Особливості будови травної системи риб у зв’язку із характером харчування
- •З різним типом живлення
- •Анатомічні особливості травної системи риб
- •Стравохід
- •Кишечник
- •Іннервація шлунково-кишкового тракту
- •Розвиток шлунково-кишкового тракту в онтогенезі
- •Особливості будови травного тракту риб різних екологічних груп
- •Час проходження їжі через шлунково-кишковий тракт
- •Всмоктування
- •Моторика шлунково-кишкового тракту
- •Регуляція функцій травного тракту
- •Розділ 13. Обмін речовин та енергії
- •Методи вивчення обміну речовин і енергії
- •Потреби у білках і амінокислотах
- •Жири і незамінні жирні кислоти
- •Функціональна роль ліпідів у риб
- •Динаміка утримання різноманітних груп ліпідів
- •Вуглеводи
- •Регуляція вуглеводного обміну
- •Мінеральні речовини
- •Роль води
- •Вплив хиби або надлишку мінеральних речовин на живі організми
- •Кальцій і фосфор
- •Загальний і газовий обмін Форми обміну
- •Специфічна динамічна дія їжі
- •Розділ 14. Фізіологія шкіри
- •Залози шкіри
- •Зміна забарвлення шкіри
- •Регенеpація шкірних покривів
- •Продукція тепла і світла
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 15. Розмноження
- •Особливості функціонування статевої системи самців
- •Особливості функціонування статевої системи самок
- •Регуляція розвитку репродуктивної системи в риб
- •Розмноження і розвиток
- •Розділ 16. Стрес і адаптація Стpесоpні реакції
- •Адаптація
- •Захворювання під впливом несприятливих умов
- •Голодування молоді риб
- •Гостpа і хронічна гіпоксія
- •Гострі температурні впливи
- •Вплив анестезії, рибничих процесів і втрати луски
- •Реакція на пеpесичення води повітрям
- •Зміна показників крові риб при дефіциті кисню у воді
- •Фізіологічні зміни при захворюваннях і при дії токсинів
- •Алфавітний покажчик
- •Список рекомендованої літератури
Гостpа і хронічна гіпоксія
На зниження кисню в зовнішньому середовищі риби реагують збільшенням швидкості вентиляції зябер і хвилинного об'єму серця. Інтенсивність руху зябрових кришок зростає, хоча частота серцевих скорочень може сповільнитися. Тиск крові підвищується дуже незначно. Потреба в кисні за підвищених витратах енергії на зростаючу інтенсивність вентиляції і перфузію зябер задовольняються доти, поки насичення води киснем (при 15°С) не знижується приблизно на 25 %. Якщо в цей час повернути рибу у воду, насичену киснем, у неї підвищиться тиск крові, збільшиться частота скорочень серця, а інтенсивність вентиляції зябер залишається підвищеною протягом деякого періоду, поки не буде компенсована киснева заборгованість. Якщо вміст кисню у воді продовжує знижуватися, то наступає дефіцит кисню. При цьому риба часто перевертається угору черевцем, у той час як частота скорочень серця й інтенсивність дихання помітно знижуються. Якщо ситуація не змінюється, то риба гине. Такі ж явища спостерігаються за тривалої анестезії. Приведемо декілька прикладів хронічної гіпоксії, що зустрічається в природних умовах. Для тепловодних риб доступна невелика кількість кисню через його знижену розчинність за підвищених температур і в зв'язку із тим, що ці риби мають високу інтенсивність основного обміну. В евтрофних водоймах із сильно розвиненою рослинністю вміст розчинного кисню в денні години підвищується, а вночі, коли водорості дихають, але не виділяють кисню, знижується. Цю ситуацію можна розглядати як приклад хронічної гіпоксії в тому відношенні, що низький вміст розчинного кисню спостерігається щодоби. Риби, що живуть у високих широтах, відчувають зниження парціального тиску кисню. Риби, що пливуть щільними зграями, відчувають знижений вміст розчинного кисню, оскільки частка кисню уже використана рибами, що пливуть попереду. Деякі забруднюючі речовини, особливо такі важкі метали, як свинець і цинк, осаджують слиз на зябрах і обмежують кількість кисню, що може надійти в кров риб.
Мал. 16. 2. Зміна вмісту гемоглобіну в крові за розвитку стресу після 5 хв. гіпоксії
Реакції риб на такі ситуації не зовсім вивчені. У форелі в гірських озерах на висоті біля 3000 м (приблизно 25 мм рт. ст.) вміст СО2 у тканинах приблизно такий же як у форелі у водоймах на рівні моря. Золота рибка, аклімована до 15 %-ного насичення води киснем, плаває так саме, як і особини, аклімовані до 100 %-ного насичення води киснем, що припускає відсутність прямої залежності між плаванням і диханням. Водночас у великоротого окуня інтенсивність харчування і темп росту знижуються при вмісті розчинного кисню 4 мг/л, так саме як і при рівнях розчинного кисню, що перевищують нормальне насичення.
Пристосування до хронічної гіпоксії підвищують ефективність системи переносу кисню в нових умовах середовища. Після приблизно тижневого перебування в гіпоксичних умовах характеристики гемоглобіну змінюються, у результаті чого збільшується киснева ємність крові і знижується парціальний тиск кисню, необхідний для насичення гемоглобіну до будь-якого визначеного рівня, тобто крива насичення крові зміщується уверх і вліво від нормальної. Ці зміни дозволяють гемоглобіну зв'язувати і віддавати кисень за сприятливих умов. Крім цього під час гіпоксії швидкість вентиляції зябер може зростати, а скорочення серця по фазі більше збігається із рухом зябрових кришок, ніж у нормальних умовах. В умовах гострої гіпоксії при короткочасному переслідуванні, пійманню, боротьбі і будь-яких інших обставин, спроможними вплинути на нормальне дихання, виділення адреналіну збільшується. Вміст кортизолу зростає повільніше, ніж катехоламінів, і потрібно до 24 годин, щоб його концентрація досягла максимуму. Кортизол, мабуть, відіграє лише незначну роль при гіпоксичному стресі.