Акт про заохочення та упорядкування торгівлі і промисловості Англійської республіки

(1 серпня 1650 р. )

(Витяги)

Англійський парламент, — турбуючись про підтримання і розвиток І торгівлі і різних галузей промисловості цієї нації та бажаючи поліпшити і посилити їх для найбільшої вигоди і користі цієї нації з тою метою, щоб бід-ні люди цієї країни могли дістати роботу і їхні родини були застраховані від злиднів і розору, щоб тим самим збагачувалася республіка і щоб не лишило­ся приводів для лінощів і злиднів; взявши до уваги ту обставину, що, як внут­рішня, так і зовнішня, торгівля, яка управляється належним чином і регуляр­но керується, надзвичайно сильно сприяє збільшенню моці, багатству, честі та процвітанню цієї нації і, навпаки, що недбайливе, нерегулярне і погане і керівництво торгівлею і промисловістю безперечно невигідне як, зокрема, для певних галузей торгівлі і промисловості, так і для всієї республіки в

цілому, —

...цим постановляє і приписує, що... [перелічується п'ятнадцять пріз­вищ]... або п'ять чоловік або більше з них будуть і цим затверджуються і призначаються комісарами, які утворюють постійну раду для управління і регулювання торгівлі і промисловості у всіх частинах цієї країни, з най­більшою вигодою для всієї республіки, згідно з нижчеподаними інструкція­ми і повноваженнями:

По-перше: вони повинні мати нагляд над усіма вітчизняними товарами цієї країни або над тими товарами, що їх час і успіхи промисловості згодом зроблять вітчизняними, і давати поради не тільки відносно їх повного виготов­лення, але і доброї і правильної обробки, для честі і користі республіки.

По-друге: вони повинні займатися питаннями як найбільш підходящо­го і рівномірного розподілу промисловості і торгівлі в усіх частинах країни, для того щоб в одній частині не було надміру торгівлі і різних виробництв, тоді як друга була б бідна і занедбана через недостачу їх.

По-третє: вони повинні обмірковувати найзручніший спосіб ведення торгівлі одної частини цієї країни з другою, для чого вони повинні розгляну-

304

ти питання про те, як можна зробити річки більш судноплавними, а порти зручнішими для морських кораблів.

По-четверте: вони повинні обмірковувати, як можна з найбільшою ви­годою для країни збувати її товари у чужоземні держави, не припускаючи збитків через погане ведення торгівлі, яким чином можна усувати перешко­ди при торгівлі з чужоземними державами і всіма способами вишукувати нові шляхи і місця для найкращого збуту вітчизняних товарів цієї країни.

По-п'яте: вони повинні давати поради відносно встановлення в кіль­кох частинах цієї країни вільних портів або гаваней для імпортовуваних чу­жоземних товарів (без сплати мита в разі їх вивозу назад) і того, як можна найкращим способом зробити це.

По-шосте: вони повинні встановити спосіб найточнішого обліку всіх імпортовуваних та експортовуваних товарів країни для встановлення належ­ного торговельного балансу так, щоб республіка не збідніла, щорічно дово­зячи з чужоземних держав товари на більшу суму, ніж вартість вивожува-них товарів.

По-восьме: вони повинні (для користі і регулювання торгівлі) серйоз­но обміркувати питання про те, які мита, податки і акцизний збір треба на­класти на всі товари як вітчизняні, так і імпортні, і як можна найкращим способом встановлювати, регулювати і найбільш справедливо й рівномірно накладати згадані мита, податки і акцизний збір, для того щоб не завдати шкоди будь-якій галузі торгівлі або промисловості, а також щоб держава мала змогу покрити витрати на суспільні потреби республіки.

По-дев'яте: вони повинні обміркувати питання про те, чи треба дати торгівлі більшу свободу, ніж та, якою користуються в нинішній час різні компанії і товариства, і яким чином це краще всього можна зробити; причо­му вони повинні піклуватися про те, щоб зберегти управління і лад у торгів­лі та уникнути безладдя.

По-десяте: вони повинні ознайомитися із статутами, правилами, гра­мотами, патентами і положеннями різних торговельних і промислових ком­паній, для того щоб, в разі, коли будь-які з них виявляться невідповідним ін­тересами республіки, їх можна було скасувати або змінити за розсудом пар­ламенту.

По-одинадцяте: вони повинні зайнятися питанням дуже важливого промислу — рибальства — і не тільки на англійському узбережжі, але також і в Ісландії, Гренландії, Ньюфаундленді, Новій Англії та ін., і подбати про заохочення рибалок в їхніх заняттях з метою збільшення торговельного флоту і числа моряків.

По-дванадцяте: вони повинні зайнятися англійськими плантаціями в Америці або будь-де в іншому місці і давати поради відносно того, як ними можна управляти найкращим способом і зробити їх найкориснішими для

305

20*2-51

республіки і як можна збільшити кількість або поліпшити якість вироблю­ваних ними товарів настільки, щоб (якщо це можливо) ці плантації могли сами постачати Англійській республіці все потрібне.

Нова історія в документах і матеріалах /Заред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І. —К, 1935. — С 58—60.

Навігаційний акт (9 жовтня 1651 р.)

Для збільшення торговельного флоту і заохочення мореплавства нації, що, завдяки благому провидінню і покровительству божому, є таким важли­вим засобом благополуччя і безпеки цієї держави, даним парламентом і йо­го владою має бути постановлено, що 1 грудня 1651 р. і надалі від цієї дати ніякі продукти і товари, що ростуть або виробляються в Азії, Африці і Аме­риці або ж їх частинах, або ж на островах, що належать до них.., не повинні довозитись або приставлятись до Англійської республіки або Ірландії, або ж « до яких-небудь земель, на острови, в колонії або на території, що належать цій республіці або є в її володінні, на якому-небудь іншому кораблі або ко­раблях, судні або суднах, крім тих, які справді і без обману належать тільки громадянам цієї республіки або її колоній як власникам або справжнім воло-і дільцям, і капітан та матроси яких також будуть громадянами цієї респуб­ліки, під страхом конфіскації і втрати всіх товарів, які довозитимуться всу­переч цьому актові, а також під страхом конфіскації корабля з усім його спорядженням, гарматами і приладдями, на якому будуть приставлені або довезені названі товари або продукти; половина конфіскованого йтиме на користь республіки, а друга на користь усякої особи або осіб, які захоплять¹! товари або продукти і відстоюватимуть свої права в якому-небудь призово-1 му суді республіки.

Далі, вищеназваною владою ухвалено, що ніякі продукти і товари, які ; ростуть або виробляються в Європі або якій-небудь її частині, з 1 грудня 1651 р. не повинні приставлятися і довозитися в Англію або інші землі, нЛ острови, в колонії і на території, що належать Англійській республіці або є в її володінні, ні на якому іншому кораблі або кораблях, судні або суднах крім тих, які належать справді і без обману тільки громадянам цієї республіки як справжнім володільцям і власникам, і ні на яких інших суднах, за винятком тих іноземних кораблів і суден, які справді є власністю підданих тієї країни або місцевості, де ростуть або виробляються названі товари, або тих портів, куди названі товари можуть бути приставлені або звичайно спочатку приво­зяться для дальшого транспорту, — все це ухвалено під тією ж загрозою

306

конфіскації, викладеною в попередній частині цього акта, з тим, щоб згадані конфіскації стягувались і вживались, як було сказано вище.

Далі, вищеназваною владою постановлено, що ніякі продукти і това­ри, які ростуть і виробляються за кордоном і які повинні довозитись до рес­публіки на суднах, що належать її громадянам, не повинні перевозитись ни­ми з якого-небудь іншого місця або місць країни обо країн, крім тих, де на­звані продукти ростуть або виробляються, або тих портів, куди вони можуть бути привезені або звичайно спочатку привозяться для дальшого транспор­ту, але не з яких інших місць і країн, під загрозою конфіскації і збитків, ви­кладених у першій частині цього акта, з тим, щоб згадані конфіскації стягу­вались і вживались, як було сказано вище...

Хрестоматія з історії середніх віків. — Том II. — Частина II. — К, 1939. — С 227—228.

Знаряддя управління (13 грудня 1653 р.)

(Витяги)

I. Вища законодавча влада республіки Англії, Шотландії та Ірландії і володінь, належних їй, здійснюється і зосереджується в одній особі і народі, зібраному в парламенті; титул цієї особи — лорд-протектор республіки Анг­ лії, Шотландії та Ірландії.

II. Вища судова й адміністративна влада над указаними країнами і во­ лодіннями та населенням їх належить лордові-протектору з Радою, що скла­ дається з числа осіб не вище двадцяти одного і не менш тринадцяти.

3. Усякого роду приписи, судові накази, повноваження, патенти, жа­ лувані грамоти й ін., які досі випускалися від імени і авторитету охоронців свободи Англії, владою парламенту випускатимуться від імени лорда-про- тектора, від якого на майбутній час виходитиме призначення всієї вищої влади і вся шана цих трьох націй; він [лорд-протектор] має право помилу­ вання (виключаючи випадки вбивств і державної зради) і право повернення збитків, яких зазнав хто-небудь ради громадського блага, і управляє всіма згаданими країнами і володіннями з допомогою Ради і згідно в цими пункта­ ми та існуючими законами.

4. Лорд-протектор у період парламентських сесій розпоряджається міліцією і військами як на морі, так і на суші, в цілях миру і добробуту трьох націй, за згодою парламенту; під час перерв парламенту лорд-протектор розпоряджається міліцією з вищезгаданими цілями, за згодою і за ухвалою більшості членів Ради.

307

5. Згідно з тією самою ухвалою Ради лорд-протектор керує всіма справами, що стосуються відносин з іноземними королями, принцами і дер­ жавами, а також має право при згоді більшості членів Ради оголошувати війну й укладати мир.

6. Закони не можуть бути змінені, тимчасово припинені дією або ска­ совані, так само як не можуть бути запроваджені які-небудь нові закони або накладений який-небудь податок або подать на народ, інакше як за загаль­ ною згодою, висловленою в парламенті.

7. З вересня 1654 р. у Вестмінстері буде скликаний парламент, і в дальшому парламент скликатиметься один раз на три роки, рахуючи з ча­ су розпуску теперішнього парламенту.

8. Ні майбутній парламент, ні всякий інший з наступних парламен­ тів не може бути відстрочений, відкладений або розпущений протягом п'яти місяців, рахуючи з дня його перших зборів, якщо на те не буде його власної згоди.

IX. [Число членів парламенту визначається в 400 депутатів від Англії, 30 від Шотландії і 30 від Ірландії].

X. [Дається повний розподіл депутатських місць по містах і графствах].

14. Усі і кожна особа або особи, які допомагали, радили, сприяли або підбурювали до війни проти парламенту, рахуючи з 1 січня 1641 р. (якщо тільки вони не були потім на службі парламенту і не довели своєї відданості йому), не можуть бути обрані або обирати в члени найближчого парламенту і трьох наступних трирічних парламентів.

15. Усі ті, хто радив, допомагав або підбурював до ірландських пов­ стань, не можуть ніколи бути обраними або обирати в члени парламенту; та­ кож і ті, хто визнає римсько-католицьку релігію.

XVII. Особи, які обираються до парламенту, повинні бути людьми бездоганної чесності, богобоязливими, такими, що вміють добре говорити і не молодшими 21 року.

XXVII. Повинен бути призначений, визначений і встановлений пос-' тійний річний дохід на утримання 10 тис. чоловік кінноти і 20 тис. чоловік піхоти в Англії, Шотландії та Ірландії для захисту і безпеки їх, а також необ­хідного числа кораблів для охорони морів...

XXXIII. Олівер Кромвель, головнокомандувач озброєних сил Англії, Шотландії та Ірландії, проголошується лордом-протектором республіки Англії, Шотландії та Ірландії і володінь, які належать їй.

Хрестоматія з історії середніх віків. — Том II. — Частина II. — К, 1939. — С 226—227.

308

Акт про скасування