§126. Вимоги до густоти і розташування розпознаків

Плановий розпознак повинен розташовуватись по середені поперечного перекриття так, щоб він забезпечував два суміжних маршрути і одночасно розташовуватись в зоні потрійного поздовжнього перекриття. Віддаль від розпознака до країв аерознімка повинна бути більше 1 см.

Густота розташування розпознаків залежить від масштабу аерознімального зальоту, формату аерознімків, масштабу створюваної карти, якості зальоту, рельєфу місцевості і методу фотограмметричної обробки. Чим більший масштаб створюваної карти і рельєфніша територія, тим більше число планових розпознаків визначається на площу яка опрацьовується.

На (Рис.152) зображена типова схема розташування планових та висотних розпознаків при складанні карти масштабу 1:10000 з перерізом рельєфу через 1 м.

З

Рис.152

а розпознак вибирають контурні точки, які виразно і чітко зображені на аерознімках.

Вони повинні точно розпізнаватись на місцевості і аерознімках (кути городів близькі до 90, які мають точковий характер, стик канав, стовпи і т.п.). Забороняється вибирати розпознаки на стрімких схилах і в ярах.

В лісових і степових районах де контурних точок недостатньо, доводиться перед аерофотозйомкою створювати штучні контурні точки. Таку попередню підготовку точок для прив’язки аерознімків називають маркуванням точок польової підготовки аерознімків.

Маркувальні знаки бувають різними (Рис.153) і залежать в кожному окремому випадку від місцевих особливостей.

Наприклад: в лісі вирубують (якщо на вирубку є дозвіл) ділянку квадратної форми (Рис153,б) в центрі залишають дерево, навколо дерева, жердинами і гіллям викладають у вигляді куреня круг діаметром 0.12–0.15 мм в масштабі аерознімку (Рис.153,в), а на дереві встановлюють віху 3-5 м вище навколишнього лісу. Розмір сторони квадрата визначають за формулою

D=0.4ммМ+1.5h

М – знаменник масштабу аерознімка

h – середня висота лісу в м.

В рідкому лісі створюють чотирьохпроменеві на темному фоні білого кольору знаки з розмірами 0.1250.016 мм в масштабі аерознімка (Рис.153,а).

В відкритих районах викладають чотирьохпроменеві маркувальні знаки використовуючи для цього марлю, міткаль каміння, комиш і т.п. в залежності від місцевих умов. Проект розташування маркувальних знаків намічають на картах. Після маркування розпознаків на місцевості виконують аерофотозйомку.

Рис.153

§127. Складання проекту польової підготовки аерознімків

До початку польових робіт повинен бути складений робочий проект розташування планово-висотних розпознаків. Проект прив’язки аерознімків складають на репродукції накидного монтажу з використанням аерознімків. При проектуванні розпознаків користуються типовими схемами розташування розпознаків (Рис.152) для даного району, масштабу знімання і перерізу рельєфу. Користуючись картами, каталогами координат і висот пунктів і реперів нівелювання, за допомогою стереоскопа, спочатку на аерознімках розпізнають всі пункти тріангуляції, полігонометрії і репери нівелювання, а потім переносять їх на репродукцію накидного монтажу. Після цього на репродукції накидного монтажу намічають місця (контури) розташування планово-висотних розпознаків та передбачають схеми визначення їх координат відносно пунктів державної геодезичної мережі, намічають місця визначення урізів вод в річках та озерах. По свобідних межах ділянки, паралеьних до аерозйомочних маршрутів зйомки площі, додатково намічають один планово-висотний розпознак між рядами точок знімальної основи. Розпознаки вибирають по поздовжньому і поперечному перекритті маршрутів. Вони вибираються на чітких контурах, на характерних точках місцевості, які чітко зображуються на аерознімках і добре розпізнаються на місцевості. Висотні розпознаки повинні вибиратись на вершинах або в гирлах лощин. Не рекомендується вибирати планово-висотні розпознаки на стрімких схилах.