§56. Призначення зорових труб

Під час геодезичних вимірювань доводиться спостерігати далекі предмети або дуже близькі дрібні предмети. Якщо спостерігати предмети неозброєним оком то неможливо досягнути високої точності вимірювання. Око людини здатне розрізняти в просторі дві точки А і В до тих пір поки кут зору АОВ (Рис.61) не досягне деякої величини₀, який називається критичним кутом зору. Для нормального ока ₀=60.

Д

Рис.61

ля збільшення кута зору і для одержання на віддалі найкращого зображення застосовують оптичні прилади. За своїм призначенням оптичні

прилади поділяють на два види: прилади, що збільшують далекі предмети, які спостерігають, називаються зоровими трубами, а прилади, які збільшують близькі але дрібні предмети, називаються лупами або мікроскопами.

Зорові труби поділяють на астрономічні – які дають обернене зображення і на земні – які дають пряме зображення.

§57. Будова зорової труби

Зорові труби, які застосовуються в геодезичних при­ладах складаються з двох оптичних систем: окуляра і об’єктива (Рис.62,б).

Рис.62

Лінза 3 з меншою фокусною віддаллю і меншим діаметром, яка знаходиться в трубі 4, повернутій до ока спостерігача, називається окуляром.

Лінза 1 з більшим діаметром і фокусною віддалю, яка знаходиться в трубі 2 і повернута до предмета, називається об’єктивом.

Пряма лінія О₁О₃, яка. проходить через оптичні центри об’єктива і окуляра, називається оптичною віссю зорової труби. Лінія, яка служить віссю симетрії циліндра труби, називається геометричною віссю труби. Збільшення зорової труби геодезичних приладів дорівнює відношенню фокусної віддалі об’єктива F до фокусної віддалі окуляра f V=F/f. Збільшення сучасних геодезичних приладів буває від 12^х до 70^х. Частина простору, яка видна в трубі, коли труба знаходиться в нерухомому положенні, називається полем зору труби. В зорових трубах геодезичних приладів до діафрагми, розташованої перед окуляром, прикріплена скляна пластинка на якій нарізані тонкі взаємноперпендикулярні лінії (Рис.62,а), вони називаються сіткою ниток. Точка перетину середньої горизонтальної лінії з вертикальною називається центром сітки ниток. Цією точкою користуються для наведення труби на предмет. Крайні горизонтальні нитки називаються віддалемірними і використовуються для вимірювання віддалей.

Лінія О₁О₂ (Рис.62,б), яка сполучає центр сітки ниток і задню головну точку об’єктива називається візирною віссю труби.

Діафрагма, до якої прикріплена пластинка на якій нарізана сітка ниток, прикріплюється в трубі з допомогою гвинтів 6, 7 (Рис.62,а) їх називають виправними гвинтами сітки. Фокусування труби виконується пересуванням плоскоугнутої лінзи 5 (Рис.62,б).

§58. Установка труби для спостереження

При наведенні труби на предмет спостерігачеві необхідно одночасно бачити нитки сітки і предмет, який він спостерігає. Пересуваючи окулярну трубу 4 (Рис.62,б) в окулярному коліні можна досягнути чіткого зображення сітки ниток. Ця дія називається установкою труби за оком спостерігача. Для чіткого зображення предмета в трубі потрібно крутити гвинт кремальєри, тобто пересувати плоскоугнуту лінзу 5 до тих пір, поки не буде видно чітко предмет спостереження. Ця дія називається установкою труби за предметом, або фокусуванням труби.

Якщо не точно відфокусована труба, тобто площина дійсного зображення аb (Рис.62,в) не збігається з площиною S-S сітки ниток, то при переміщенні ока біля окуляра спостерігається зміщення точки спостереження відносно центра ниток. Це явище називається паралаксом сітки ниток. Паралакс усувається незначним обертанням кремальєри, тобто допоміжним фокусуванням труби.