Глава 1. Прокуратура України

199

ну мають масовий характер. У питаннях порушення законності, особливо в сфері кримінального судочинства, не можна мислити категоріями великих чисел. І єдиного порушення закону досить, щоб поставити питання про відповідальність слідчого чи проку­рора»¹.

Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет про­куратури, завдають шкоди інтересам держави та суспільства.

Одним із досягнень Генеральної прокуратури України є збе­реження в сучасних умовах основного кадрового потенціалу про­куратури, встановлення необхідного балансу між досвідченими й молодими працівниками. Саме завдяки їхнім зусиллям підви­щується дієвість нагляду, стає правилом не лише виявлення кон­кретного порушення закону й притягнення винних до відповідаль­ності, а й створення умов, що виключають, порушення законності в майбутньому.

Проблеми вдосконалення прокурорського нагляду як загалом, так і за окремими напрямами є важливими для побудови дійсно демократичної правової держави.

Питання для самоконтролю

1. Які завдання покладено на прокуратуру?

2. На яких принципах ґрунтується діяльність органів про­куратури?

3. Які функції виконує прокуратура ?

4. Охарактеризуйте систему органів прокуратури.

5. Перерахуйте повноваження Генерального прокурора Украї­ни, а також порядок його призначення та підстави звільнення.

6. Назвіть акти прокурорського реагування, дайте їх корот­ку характеристику.

7. Які вимоги висуває закон до працівників прокуратури?

¹ Басков Б. И. Прокурорский надзор. - М.: БЕК, 1996. - С 128.

Глава 2. Органи внутрішніх справ України

201

fel

Глава 2

ОРГАНИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

§ 1. Напрями правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України

Напрями правоохоронної діяльності є відображенням внут­рішньої політики держави, здійснення якої згідно з Конституцією покладено на Кабінет Міністрів України.

Міністерство внутрішніх справ України (далі — МВС) як го­ловний (провідний) орган у системі центральних органів вико­навчої влади спрямовує свою діяльність на формування й реалі­зацію державної політики в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, ве­дення боротьби зі злочинністю, охорону громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охо­рони та оборони особливо важливих державних об'єктів.

Правоохоронна діяльність органів внутрішніх справ (далі—ОВС) досить різнобічна, її здійснюють водночас на трьох рівнях — цент­ральному, регіональному та місцевому. МВС як центральний орган виконавчої влади реалізує державну політику в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства, організовує й координує діяльність ОВС щодо боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку й забезпечення громадської безпеки. Потреби суспільства та інтереси держави в правоохоронній сфері перетинаються, оскільки забезпечення законності й правопорядку становить одну з основних функцій держави та є запорукою стабільності суспільства. Держава, як і суспільство, зацікавлена в громадському спокої, впорядкованості внутрішніх державних відносин. Важливою гарантією правопорядку та законності є правоохоронна діяльність держави, яку здійснюють через систему органів внутрішніх справ.

Відповідно до законодавства України МВС створює необхідні умови безпеки працівників суду та правоохоронних органів, їхніх близьких родичів і осіб, які беруть участь у кримінальному судо-

чинстві. На МВС покладено забезпечення безпеки дорожнього руху, а також забезпечення законності діяльності у системі органів внутрішніх справ.

Органи внутрішніх справ України виконують і специфічні зав­дання, їх обумовлено, по-перше, загальнодержавною концепцією боротьби зі злочинністю, в зв'язку з якою на ОВС покладено зав­дання реалізації державної політики в боротьбі зі злочинністю, охорони органами внутрішніх справ громадського порядку на ву­лицях, майданах, у парках, скверах та інших громадських місцях, запобігання та припинення адміністративних правопорушень і за­безпечення провадження в справах, розгляд яких законом покла­дено на органи внутрішніх справ. По-друге, в цій правоохоронній діяльності акцент роблять на запобіжні заходи. Тому ОВС здійсню­ють профілактичні та оперативно-розшукові заходи щодо запобі­гання, виявлення, припинення та розкриття злочинів. Крім того, в ОВС проводять дізнання й попереднє слідство в справах про зло­чини, розслідування яких покладено на них законом. Для забезпе­чення безпеки працівників суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, митних органів, органів державної податкової служби, дер­жавної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, Антимонопольного комітету України, їхніх близь­ких родичів, а також безпеки осіб, які беруть участь у криміналь­ному судочинстві, МВС організовує здійснення необхідних заходів.

Для профілактики правопорушень МВС, його підрозділи на місцях вносять до центральних і місцевих органів державної вико­навчої влади, підприємств, установ і організацій подання про не­обхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню право­порушень, організовують проведення серед населення роз'яснюваль­ної роботи з питань охорони громадського порядку й боротьби зі злочинністю. ОВС організовують проведення наукових, криміно­логічних і соціологічних досліджень, розробляють на їхній основі програми боротьби зі злочинністю й охорони правопорядку, вжи­вають разом з іншими державними органами заходів щодо запобі­гання дитячій безпритульності та правопорушенням серед непов­нолітніх.

При цьому накопичено великі масиви інформації. Наявність цієї інформації та її використання в правоохоронній діяльності дозво­ляє стверджувати про окремий обліковий напрям правоохоронної

202

Розділ III. Правоохоронні органи України

діяльності МВС. Згадану інформацію використовують у деяких пра­воохоронних діях, а саме: під час проведення розшуку громадян у випадках, передбачених законодавством і міжнародними угодами; під час проведення експертиз у кримінальних справах і криміналі-стичнихдослідженнях за матеріалами оперативно-розшукової діяль­ності, використовують спеціалісти криміналістичної служби в слідчих діях з кримінальних справ. Для обробки, поповнення та за­стосування накопиченої інформації у структурі ОВС формують цен­тральний і регіональні (обласні) довідково-інформаційні фонди, здійснюючи при цьому оперативно-пошуковий і криміналістичний облік, а в межах своїх повноважень ведуть також державну статис­тику¹.

Органи внутрішніх справ проводять паспортизацію населення країни, а також здійснюють паспортний контроль за іноземними громадянами та особами без громадянства, використовуючи нако­пичену інформацію. Обліковий напрям правоохоронної діяльності не обмежено формуванням інформаційних масивів лише про мігра­цію населення, розшук громадян і про об'єкти криміналістичної ідентифікації. Обліковий напрям охоплює також створення інфор­маційних масивів про зберігання, придбання та використання зброї, придбання транспортних засобів тощо.

Окремий напрям правоохоронної діяльності ОВС складається з дій, спрямованих на охорону громадської безпеки, тобто за­безпечення кримінологічної безпеки об'єктів народного господар- ства, юридичних і фізичних осіб, збереження майна, врятування людей у разі стихійного лиха, аварій, проведення заходів із охоро­ни навколишнього середовища, а також здійснення операцій із кон­войної охорони. Для розвитку цього напряму діяльності в МВС і його органах на місцях впроваджують досягнення науки й передо­вого досвіду, забезпечують розробку озброєння, спеціальних, тех­нічних і криміналістичних засобів для ОВС, військ внутрішньої і конвойної охорони.

На даному етапі адміністративної та судово-правової реформ ОВС перебувають у стані перебудови. Основні напрями реформи

¹ Закон України «Про державну статистику» від 17 вересня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 43. — Ст. 609; Закон Украї­ни «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України - 1992. - № 48. - Ст. 651. ■ ■<>