Глава 1. Юридичне визначення загальних понять... Діяльності_______23

Правозахисна діяльність містить кілька складників. Вони, зок­рема, полягають у роз'ясненні громадянам їхніх прав і обов'язків. У Конституції України закріплено важливе «право знати право» (ст. 57) та право на юридичну допомогу (ст. 59). Державним органом, який має сприяти розвиткові юридичних послуг із метою реалі­зації прав, свобод і законних інтересів громадян і юридичних осіб, надання їм платних послуг правового та технічного характеру, є Міністерство юстиції України та його органи на місцях. До органів юстиції належать органи з виконавчого провадження, органи реє­страції актів громадянського стану, органи державної реєстрації нормативно-правових актів і громадських об'єднань, а також нота­ріат.

Діяльність адвокатури, яка не становить державну інституцію, є професійною діяльністю для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги під час розв'язання справ у судах та інших органах влади¹. У Конституції України пра-возахисну діяльність закріплено за адвокатурою. Аналізові діяль­ності правозахисних органів присвячено останній IV розділ підруч­ника.

Отже, правозахисна діяльність полягає в наданні кожному гро­мадянину правової допомоги, а також юридичним особам, інозем­цям і особам без громадянства в спірних питаннях із охорони пра­ва, зловживання правом, захисті фізичних осіб від обвинувачення та в державному гарантуванні охорони прав громадян правозахис-ними органами. Це одне з конституційних благ, фактор активної участі юридичних і фізичних осіб у правовому житті. Суб'єктами правозахисної діяльності є:

— державні органи в особі органів юстиції, органів Міністер­ства праці та соціальної політики України, Уповноважений з прав людини, органи захисту прав споживачів;

— підприємницькі структури (як приватні підприємці, так і юридичні особи), що надають різні юридичні послуги, наприклад, консультації та роз'яснення законодавства, складання юридичних

¹ Див.: Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокату­ру». Законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність: Збірник норма­тивних актів. Коментар / Академія адвокатури України. — К.: Юрінком Інтер, 2003. - 432 с

24

Розділ І. Загальні положення про судову... діяльніаь

документів, представництво громадян у юрисдикційних установах тощо;

— громадські організації (наприклад, об'єднання із захисту прав споживачів, правозахисні організації тощо).

Отже, держава надає якомога широкий вибір для захисту тих, хто його потребує.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає специфіка судової діяльності порівняно з правоохоронною?

2. Як Ви розумієте юрисдикційність, публічність і суборди-наційність судової діяльності?

3. Чим можна пояснити потребу утворення інститутів із правозахисної діяльності?

4. Що є спільного й чим різняться правоохоронна та право-захисна діяльність?

5. Чи можлива приватна правоохоронна діяльність?

§ 4. Предмет дисципліни «Суд, правоохоронні

та правозахисні органи України».

її місце серед інших юридичних дисциплін

Предмет навчальної дисципліни адекватно визначено органіч­ною їй юридичною проблематикою, навчальним матеріалом. Зміст предмета цієї навчальної дисципліни частково відображено в попе­редніх параграфах. Він складається із знань про компетенцію та діяльність уповноважених державних органів, а також про діяльність недержавних структур, які співпрацюють у системі пра­вового захисту та правової охорони.

Зазначена дисципліна є універсальною, ввідною до загальноте­оретичних і спеціальних навчальних дисциплін, таких як теорія держави та права, конституційне право, цивільний процес, кримі­нальний процес тощо.

Основну увагу, безперечно, приділено організації судових і правоохоронних органів, які посідають центральне місце в дер­жавній системі захисту й охорони конституційних цінностей і мають найбільшу вагу в механізмі держави. Значну увагу приділе-