Глава 4. Нотаріат в Україні

339

виконанні дій, що суперечать закону; не приймати документи, які оформлено з порушеннями закону або містять відомості, що ганьб­лять честь і гідність громадян.

Не менш важливим принципом діяльності нотаріату є додер­жання таємниці виконуваних нотаріальних дій. Так, у ст. 5 зазна­ченого Закону прямо вказано на те, що одним з обов'язків нотарі­уса є зберігання в таємниці відомостей, одержаних ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій. Дія цього принципу має поширюва­тися не лише на нотаріусів, а й на тих осіб, які виконують будь-які допоміжні функції і яким стало відомо про суть вчинюваних но­таріальних дій (наприклад, друкарки, перекладачі).

Саме тому довідки й документи нотаріальні контори та при­ватні нотаріуси видають лише тим громадянам, державним уста­новам і організаціям, для яких або за дорученням яких виконували нотаріальні дії. Довідки стосовно заповітів можуть бути видані тільки після смерті спадкодавця й тільки в разі пред'явлення свідоцтва про його смерть. Довідки й документи про виконувані нотаріальні дії видають також на вимогу (оформлену належним чином) судових органів, органів прокуратури, слідства, пов'яза­них із кримінальними або цивільними справами, що є в їхньому провадженні.

Останнім часом зростає тенденція до зняття з суду обов'язку сприяти сторонам у цивільній справі в збиранні доказів. Водно­час законодавець передбачив, що відповідно до ст. 6 Закону Ук­раїни «Про адвокатуру» адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільній справі, а також запитувати й отримувати документи або їх копії, необхідні для виконання доручення клієнта. Отже, враховуючи зазначене, доцільно було б до ст. 8 Закону України «Про нотаріат» внести відповідні зміни щодо розширення кола осіб, які можуть одержу­вати інформацію стосовно вчинюваних нотаріальних дій від органів нотаріату.

Важливе значення в діяльності нотаріату має також принцип об'єктивної істини, тобто обґрунтованості дій нотаріусів та інших посадових осіб, які виконують нотаріальні дії. Цей принцип перед­бачає, що підставою для виконання нотаріальних дій є дійсні об­ставини, підтверджені необхідними й достатніми письмовими до­казами (документами). Подані матеріали нотаріус оцінює з погляду їх належності, допустимості та достовірності (ст. 4 Закону).

340

Розділ IV. Правозахисні органи України'

Глава 4. Нотаріат в Україні

341

Значну роль відіграє принцип національної мови нотаріального діловодства (ст. 15 Закону). Мову нотаріального діловодства ви­значено Конституцією України, законами України «Про нотаріат» та «Про мови» (ст. 20). Якщо особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не знає мови, якою ведуть діловодство, тексти оформлюваних документів мають бути перекладені їй нотаріусом або перекладачем.

§ 2. Структура та повноваження нотаріальних органів

Міністерство юстиції України наділено правом відкривати й ліквідовувати нотаріальні контори (ст. 17 Закону).

Штати державних нотаріальних контор затверджують управ­ління юстиції Ради міністрів Республіки Крим, обласних, Київсь­кої та Севастопольської міських державних адміністрацій у ме­жах встановленої для державних нотаріальних контор штатної чисельності та фонду заробітної плати (ч. 2 ст. 17 Закону).

Державна нотаріальна контора є юридичною особою, її очолює завідуючий.

Призначення та звільнення з посади нотаріуса здійснює відпо­відне управління юстиції.

За вчинення нотаріальних дій нотаріуси справляють держав­не мито в розмірах, установлених Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року з наступними змінами та допов­неннями.

Державний нотаріус має печатку із зображенням Державного герба України, найменуванням державної нотаріальної контори та відповідним номером (ст. 22 Закону).

Приватну нотаріальну діяльність реєструють відповідні управ­ління юстиції за заявою особи, яка має свідоцтво про право на но­таріальну діяльність.

Правила реєстрації приватної нотаріальної діяльності регла­ментовано Законом України «Про нотаріат» та Положенням про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності, затвердже­ним наказом Міністерства юстиції України від 4 березня 1994 року № 10/5.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону реєстраційне посвідчення видає управління юстиції у 15-денний строк з моменту подачі заяви.

Відмову в реєстрації приватної нотаріальної діяльності забороне­но. Про видане реєстраційне посвідчення управління юстиції по­відомляє податкову інспекцію.

Закон зобов'язує приватного нотаріуса розпочати свою діяль­ність у тримісячний термін після отримання реєстраційного по­свідчення. Ігнорування цієї вимоги Закону може зумовити анулю­вання реєстраційного посвідчення (ч. 5 ст. 24 Закону).

Анулювання реєстраційного посвідчення та, як наслідок, при­пинення приватної нотаріальної діяльності може відбутися також у випадках, передбачених ст. ЗО Закону, а саме:

подання приватним нотаріусом письмового клопотання про припинення своєї діяльності;

анулювання свідоцтва про право на нотаріальну діяльність;

коли приватний нотаріус не уклав договір службового страху­вання, не вніс заставу для забезпечення відшкодування шкоди або не поповнив страхову заставу до встановленого розміру (шкоду, заподіяну особі внаслідок незаконних дій або недбалості приват­ного нотаріуса, відшкодовують у повному розмірі — ст. 27 Зако­ну); для забезпечення відшкодування заподіяної шкоди протягом трьох місяців приватний нотаріус зобов'язаний укласти з органом страхування договір службового страхування або внести на спе­ціальний рахунок у банківську установу страхову заставу; страхову заставу або страхову суму встановлюють у розмірі стократної мінімальної заробітної плати (ст. 28 Закону);

якщо приватний нотаріус без поважних причин не виконував своїх обов'язків протягом трьох місяців і не повідомив про це уп­равління юстиції;

якщо стан здоров'я тривалий час перешкоджає нотаріальній діяльності.

За вчинення нотаріальних дій приватні нотаріуси справляють плату, розмір якої встановлюють за домовленістю сторін (ст. 31 Закону).

З доходу приватного нотаріуса справляють прибутковий пода­ток за ставками, встановленими чинним законодавством (ст. 32 Закону).

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про нотаріат» та Інструк­ції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України від 25 серпня 1994 року № 22/5 у населених

342

Розділ IV. Правозахисні органи України