Глава 1. Юридичне визначення загальних понять... Діяльності

25

но також питанню статусу посадових осіб, їхній відповідальності та соціальному захисту.

Таким чином, предмет навчальної дисципліни «Суд, правоохо­ронні та правозахисні органи України» було б правильно визначи­ти як систему знань про компетенцію та засади (принципи) судо­вої, правоохоронної та правозахисної діяльності, про напрями й завдання державних органів і служб у сфері охорони та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також про взаємодію між ними й державними органами різних гілок влади.

Учбові плани навчальних закладів юридичної освіти включають академічні курси, які допомагають студентам набути початкових знань про роботу судів, прокуратури, органів юстиції, адвокатури, нотаріату, про систему розкриття та розслідування злочинів, а та­кож про заклади й організації, які виконують правоохоронні дії. Ра­ніше, в 70—80-х роках, цю комплексну дисципліну не викладали. Правоохоронну діяльність вивчали в межах академічних курсів «Правосуддя», «Організація суду і правосуддя в СРСР» і в курсах інших дисциплін — цивільного та кримінального процесів, адмініст­ративного права.

Систему дисципліни утворюють органічно пов'язані між собою вчення (системні знання) про забезпечення законності в діяльності суду, правоохоронних і правозахисних органів, а також проблеми щодо змісту повноважень і компетенції правоохоронних органів, їх підпорядкованості та державного керівництва. В межах курсу ми розглянемо загальнотеоретичні питання про зміст і призначення судової, правозахисної та правоохоронної діяльності, а також кон­кретні питання про компетенцію вповноважених державних органів, їх структуру, підпорядкованість і взаємодію, статус службових осіб цих органів.

Особливо важливе місце посідає судова система. Тому в межах курсу викладенню питань, пов'язаних із правосуддям, здійснен­ням судочинства в різних його формах і судах різних ланок, відве­дено значну частину навчального матеріалу.

Отже, предмет дисципліни — комплексний, оскільки комплек­сною, багаторівневою є організація судових, правоохоронних і правозахисних органів, багатовекторною є діяльність державних і недержавних органів та організацій у сфері охорони й захисту права.

26

Розділ І. Загальні положення про судову... діяльніаь

Місце дисципліни «Суд, правоохоронні та правозахисні орга­ни» серед інших юридичних дисциплін. Ця дисципліна є ввідним курсом, що дозволяє ознайомитися з правоохоронною судовою і правозахисною діяльністю в Україні та пізнати її різнобічні зв'яз­ки з іншими академічними курсами. Вона межує з такими право­вими дисциплінами, як конституційне право, теорія держави й права, кримінологія, адміністративне право, кримінальне право, кримінально-процесуальне право і деякими іншими.

У курсі конституційного права висвітлено питання місця та значення правоохоронних органів у загальнодержавному ме­ханізмі, конституційні засади їх діяльності, охарактеризовано спе­цифіку застосування норм Конституції як акта прямої дії. Важ­ливе значення мають конституційні норми, що визначають права, свободи та обов'язки людини й громадянина (розділ II Консти­туції), основні конституційні засади діяльності прокуратури (розділ VII), правосуддя (розділ VIII).

Теорія держави і права є методологічною серед правових дис­циплін; їй притаманний найвищий рівень теоретичних узагаль­нень, її поняття мають глобальний зміст і значення. Для навчаль­ної дисципліни про суд, правоохоронні та правозахисні органи дуже актуальне вчення про функції держави й права, про норми права та їх реалізацію, правову й протиправну поведінку, а також вчення про правове регулювання та про юридичний процес. Ска­зане не означає, що інші розділи (вчення) теорії держави і права не мають значення для цієї дисципліни. Важливо відзначити за­гальнотеоретичне та світоглядне значення теорії держави і права, її вплив на відродження української ідеї, ідейне збагачення про­цесу становлення громадянського суспільства та формування пра­вової держави.

Кримінологія вивчає закономірності, стан, динаміку та геогра­фію злочинності, її причини й умови, а також особу злочинця. Кримінологія дає поштовх правоохоронним органам для вивчення антисоціальних явищ, пошуку запобігання злочинності, розкриття й попередження злочинів як на рівні суспільства, так і на рівні се­редніх і малих соціальних груп, а також на індивідуальному рівні. Зв'язок між кримінологією й навчальною дисципліною про суд, правоохоронні та правозахисні органи має методологічне значен­ня, оскільки саме кримінологія є джерелом знань про негативні соці­альні тенденції, зародження або посилення конфліктних ситуацій,