Глава 2

ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ СУДУ,

ПРАВООХОРОННИХ

І ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІВ¹

§ 1. Загальна характеристика правового регулювання діяльності суду, правоохоронних і правозахисних органів

Діяльність суду, правоохоронних і правозахисних органів — важливий складник організаційної, регуляційної та охоронної функцій держави. Захист конституційних цінностей у широкому розумінні цього поняття може здійснюватися регулятивними пра­вовими нормами та відносинами, які посилюють свою дію за допо­могою охоронних норм, реалізації інституту правової відповідаль­ності.

Предметом регулятивних норм є такі правовідносини, реаліза­ція яких не потребує примусу, а їхні учасники виконують свої пра­ва й обов'язки без застосування санкцій. Норми регулятивного призначення містяться в переважній частині нормативно-право­вих актів, зокрема з аграрного, конституційного, фінансового, ци­вільного права, а також у нормах інших галузей права, а саме: підприємницькому, трудовому, екологічному, господарському, житловому, шлюбно-сімейному тощо. Є правовідносини, юридичні події або факти, наявність яких не потребує спеціальних охорон­них процедур (наприклад, акти запису громадянського стану, пас­портизація населення, реєстрація автомототранспорту, господарські відносини тощо). Охоронні процедури передбачено тільки в разі неправильного виконання записів акта громадянського стану, по­рушення вимо*¹ паспортизації громадян, зловживання під час реє-

¹ Див. Перелік нормативно-правових актів.

I

ЗО______________Розділ І. Загальні положення про судову... діяльніаь

страції автомототранспортних засобів, тобто порушення регуляцій у адміністративних, цивільних, господарських відносинах тощо.

Специфіка норм охоронного права й законодавства полягає в тому, що їх спрямовано не тільки на забезпечення регулятивних норм, вони мають й самостійне значення. Дію охоронних норм зде­більшого не обмежено в часі та просторі наявністю конфліктів, що виникли внаслідок недодержання регулятивних норм. Такі конф­лікти можуть мати як приватний, так і публічний характер. Регу­лятивні норми з володіння, використання, розпорядження власні­стю, що є галуззю цивільного права, постійно забезпечують адмін­істративно- та кримінально-правові норми з охорони права власності. Примушування до виконання або недовиконання цив­ільно-правових зобов'язань може зумовити кримінальну відпові­дальність, якщо воно пов'язано із погрозою насильства над потерп­ілим або його близькими родичами, пошкодженням або знищен­ням майна. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів також може призвести до кримінально-правових наслідків, а переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, здійснюване службовою особою, більш небезпечно й карається суворіше.

Збільшення кількості охоронних нормативно-правових актів стало підставою для висновку про наявність охоронного права з відповідними принципами та методами забезпечення суспільних відносин¹. Охоронне право складає органічно поєднану сукупність норм, які охоплюють охоронювані (охраняемые — рос.) та охоро-нювальні (охраняющие — рос.) правовідносини. У системному вигляді ці правові відносини можуть бути як матеріальними (кри­мінальне право тощо), так і процесуальними (кримінально-проце­суальне право тощо).

Предмет аналізованої дисципліни, як було зазначено в попередній главі, складають організаційні відносини, якими опосередковано юридичну діяльність у галузі правосуддя, охорони та захисту права. Отже, цей предмет має універсальний, комплексний характер. Важ­ливі його складники належать до різних галузей права. Наприклад, загальні засади правосуддя, діяльності прокуратури, органів вико­навчої влади — складники конституційного права, які регламенто­вано конституційним законодавством, про що йтиметься далі. Пи-

¹ Див.: Колодій А. Принципи права України. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — С72-79. ,,.,.....„;, _;;:Т