Глава 3. Державна політика в сфері правоохорони

49

но-технічна база має допомогти кожному судді, секретареві судо­вого засідання, відвідувачеві тощо.

У судах наявна потреба в діяльності стосовно виконання проце­суальних дій (своєчасний виклик свідків, експертів, заздалегідь своєчасне повідомлення інших учасників судового розгляду, виго­товлення та вручення копій процесуальних документів, надіслання справ до касаційної інстанції, звернення до виконання вироку, рішення, ухвали чи іншого рішення тощо). Певної організації по­требують і стосунки з іншими судами, органами державної вико­навчої влади та юстиції, іншими правоохоронними органами, по­точне планування роботи суду, систематизація обліку та ведення кодифікації законодавства, складання довідок і аналіз роботи, вру­чення їх адресатові тощо.

У структурі правоохоронних органів організаційно-управлін­ська функція має відомчий характер. її адресовано кожному пра­воохоронному органові залежно від його відомчої належності. Але, незважаючи на це, ефективність діяльності органів досудового роз­слідування, які зосереджено в міліції, податковій міліції, службі безпеки, органах прокуратури, залежить від того, наскільки держа­ва або названі відомства забезпечують умови для їх процесуальної незалежності, надають слідчо-криміналістичну техніку, оргтехні­ку, засоби зв'язку, в тому числі міжнародного, тощо.

Отже, складниками ефективності судової та правоохоронної діяльності є досконала організаційно-управлінська функція, рівень компетентності та професіоналізм персоналу вповноважених органів.

Питання для самоконтролю

., 1. У чому полягає спрямованість судової та правоохоронної ' діяльності?

2. Який принцип покладено в основу формування відносин між людиною і державою?

3. Які основні завдання правоохоронної діяльності?

§ 2. Моральність і ефективність діяльності суду та правоохоронних органів

Моральною основою правоохоронної та судової діяльності має бути презумпція довіри до людини та громадянина. Моральність правоохоронної діяльності ефективна, коли вона сприяє досягнен-

50

Розділ І. Загальні положення про судову... діяльність

ню мети правосуддя, а правосуддя відповідно впливає на право­охоронну діяльність як на засіб утвердження спокою й правопо­рядку. Поєднання моральності та ефективності випливає із засад правосуддя та конституційних засад охоронної діяльності, а саме: а) додержання державними збройними формуваннями конститу­ційного порядку; б) невтручання в особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією; в) правова, матеріальна та моральна реабілітація громадянина, якому завдано шкоди діями органів державної влади.

В умовах кризи правової моралі й падіння авторитету влади в масовій свідомості необмежене посилення правоохоронних струк­тур і бюрократизація судової діяльності зумовлює падіння автори­тету суду й правоохоронних органів. Слід додати, що українське сус­пільство за короткий історичний термін поділилося на правопоруш­ників і законослухняну частину населення, на платників і неплатників податків, на добропорядних і недобропорядних громадян тощо. За­хист суду або правоохоронних органів під час розв'язання профес­ійних питань, інтересів лише одних соціальних верств посилить не­гативне ставлення й активізацію тих, хто перебуває на протилежно­му боці. Отже, важливим моральним складником діяльності суду й правоохоронних органів є їх справжня деполітизація, створення си­стеми контактів з усіма прошарками населення країни, культиву­вання в суспільстві довіри до юрисдикційних органів.

Виконуючи свої професійні обов'язки, персонал суду й право­охоронних органів має в межах своєї компетенції задовольняти по­треби суспільства, а не тільки виконувати відомчі інструкції та на­станови; підтримувати законність і таким чином у межах повнова­жень уміти відстоювати інтереси права й конкретних вимог закону, в тому числі протистояти неправомірним інтересам окремих осіб, деяких відомств, організацій або підприємств будь-якої форми власності.

Професійній правоохоронній, а також судовій діяльності, як відомо, притаманні певні кількісні показники: загальна кількість судів і правоохоронних органів, службових осіб, кількість закінче­них господарських, адміністративних, кримінальних або цивільних справ, кількість розглянутих заяв про злочини та правопорушення, час, витрачений на провадження з цього приводу, кількість актів застосування права в різних напрямах правоохорони й правового захисту тощо.., . ,-