Глава 9. Вища рада юстиції України

161

На засідання Вищої ради юстиції запрошують переважно суб'єк­тів подань, звернень та інших осіб, коли необхідно заслухати їх по суті внесених подань, звернень, прийнятих до її розгляду.

У разі неявки судді чи прокурора на засідання без поважних причин розгляд дисциплінарної справи проводять за їх відсутності за ухвалою Ради.

Закрите засідання проводять за рішенням більшості від консти -туційного складу Вищої ради юстиції у разі, коли розгляд звер­нень, подань, справ, скарг може зумовити до розголошення дер­жавної чи іншої таємниці, що охороняється законом, або особисто­го чи сімейного життя осіб, щодо яких вирішують питання, та з інших поважних причин.

Питання для самоконтролю

f. Який статус Вищої ради юстиції?

2. Назвіть принципи, покладені в основу організації діяльності Вищої ради юстиції.

3. Які матеріали розглядає та які акти приймає Вища рада юстиції?

4. Чому саме діяльність судді та прокурора може бути несу­місною?

6 4—142

РОЗДІЛ III

Правоохоронні органи України

Глава 1

ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

§ 1. Місце прокуратури :

в системі органів державної влади

Прокуратура України — самостійний централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів дер­жави та забезпечує захист від неправомірних посягань на суспіль­ний і державний лад, права й свободи людини, а також основи де­мократичного устрою засобами та методами, які передбачено за­коном. Прокуратура не підпорядковується виконавчій або судовій владі, оскільки її діяльність є елементом системи стримувань і противаг між гілками влади, які формуються та утверджуються в державі після прийняття нової Конституції. «Фундаментальні гілки влади — законодавча, виконавча та судова, які уособлюють єдину державну владу та її поділ, зовсім не виключають можли­вості існування інших функціонально самостійних правових інсти­тутів, їх наявність визначається реальними потребами побудови правової держави і державно-правового життя суспільства в да­ний конкретний період, необхідністю демократичних форм конт­ролю гілок влади у випадках, коли їх діяльність не відповідає прин­ципам і положенням Конституції»¹.

Проголосивши незалежність, Україна першою серед колишніх республік СРСР 5 листопада 1991 року прийняла Закон України «Про прокуратуру», який було введено в дію 1 грудня 1991 року. Саме цей день відзначають як День працівників прокуратури.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру по­кладено:

— підтримання державного обвинувачення в суді;

¹ Тацій В. Прокуратура в системі поділу влади // Вісник прокуратури. 1999.-№2.-С 27.

164

Розділ III. Правоохоронні органи України

— представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

— нагляд за додержанням законів органами, які проводять опе-ративно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

— нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

У ст. 123 Конституції України передбачено, що організацію та порядок діяльності органів прокуратури визначає закон. Прий­няття Верховною Радою Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»¹ дозволило зняти низку дис­кусійних питань щодо конституційності деяких норм закону. Зміни в законодавстві, пов'язані з судово-правовою реформою, рішення Конституційного Суду України, накази Генерального прокурора України деталізують компетенцію прокуратури, але без нової ре­дакції Закону «Про прокуратуру» гальмується процес подальшо­го реформування органів прокуратури.

Вступаючи до Ради Європи, наша держава взяла на себе зобо­в'язання змінити роль і функції прокуратури шляхом перетворен­ня її в орган, який відповідатиме принципам цієї міжнародної організації (висновок і рекомендації Парламентської Асамблеї РЄ № 190 (1995) від 26 вересня 1995 року щодо вступу У країни)².

Проте в цілому діяльність прокуратури України сьогодні ґрун­тується на нормативному фундаменті, що поєднує, з одного боку, норми Розділу VII Конституції, які згідно з висновком Венеціан­ської Комісії, відповідають Європейським стандартам³, а з другого — норми Перехідних положень Конституції, які відразу виклика­ли застереження Ради Європи й тому передбачались як тимчасові, але продовжують діяти вже понад 7 років і не мають чітко визна­ченого обмеження в часі.

Невідповідність наявної моделі прокуратури Конституції Ук­раїни та міжнародним нормам і стандартам стосовно її ролі в де­мократичному суспільстві, насамперед щодо забезпечення прав і свобод людини й громадянина, зумовлюють необхідність імпле-

¹ Офіційний вісник України. - 2001. - № 29. - Ст. 1295.

² http://assembly.coe.int/Documents/AdoptedText/ta95/EOPI 190.htm,

³ http://www.venice.coe.int/site/mterface/eriglish.htm.