Глава 2. Юстиція України

329

До компетенції органів юстиції в сфері примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) належать:

• організація своєчасного, повного й неупередженого примусо­вого виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб);

• керівництво та контроль за діяльністю органів державної ви­конавчої служби;

• фінансове та матеріально-технічне забезпечення органів дер­жавної виконавчої служби;

• здійснення нормативно-методичного забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби, в тому числі надання роз'яс­нень і рекомендацій щодо виконання державними виконавцями рішень у порядку, встановленому законом;

• узагальнення статистичної звітності про роботу органів дер­жавної виконавчої служби.

Виконання покладених завдань у цьому плані виявляється в здійсненні добору кадрів, методичному керівництві діяльністю державних виконавців, підвищенні їхнього професійного рівня, фінансовому й матеріально-технічному забезпеченні органів дер­жавної виконавчої служби, розгляді скарг на дії державних вико­навців. Органи юстиції організовують виконання законів і здійсню­ють керівництво відділами державної виконавчої служби, коор­динують і контролюють їх діяльність; організовують професійну підготовку й атестацію державних виконавців; заохочують їх за успіхи в роботі та накладають стягнення за порушення трудової дисципліни.

Відповідно до виконуваних функцій до діяльності органів юс­тиції:

— залучаються вчені та спеціалісти;

— утворюються в разі потреби комісії та експертні групи, залу­чаються на договірній основі фахівців для підготовки проектів актів законодавства, здійснення їх експертизи та надання консультацій;

— вони одержують в установленому порядку від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи й матеріали, а від органів статистики — статистичні дані для виконання своїх завдань;

— перевіряють в центральних і місцевих органах виконавчої вла­ди, установах та організаціях додержання законодавства про дер­жавну реєстрацію нормативно-правових актів, стан організації нор-мотворчої діяльності, вносити пропозиції щодо усунення виявле-

330

Розділ IV. Правозахисні органи України

них недоліків і порушень та притягнення до відповідальності вин­них посадових осіб.

Відповідно органи юстиції мають право:

— скасовувати рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, установ та організацій;

— залучати до перевірок з питань організаційного забезпечення діяльності та діловодства судів (крім Верховного Суду України та господарських судів) голів і заступників голів інших судів або суддів, які перебувають у резерві на ці посади;

— разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контролювати цільове використання державних коштів, ви­ділених на реалізацію прийнятих програм, проектів, заходів, а та­кож міжнародних програм.

' Питання для самоконтролю:

1. Виходячи із організації та основних завдань органів юс­тиціїздійсніть кілька визначень юстиції за зразком: «Юстиція — це...», «Юстиція діє за (для)...», «Юстиція — це частина...». _:, 2. Визначте основні сфери повноважень органів юстиції.

3. Чи належать органи юстиції до політичних органів?

4. Які нормативно-правові акти складають основу діяльності органів юстиції?

Глава З

ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ

З прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 року (далі — ЗУ «Про судо­устрій України») у вітчизняному правовому полі з'явилися нові терміни — державна судова адміністрація та Державна судова адм­іністрація України.

Під державною судовою адміністрацією (далі — ДСА) вказа­ний Закон розуміє систему органів, що складається з Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь.

Державну судову адміністрацію України (далі — ДСА Украї­ни) цей же Закон визначає як центральний орган виконавчої вла­ди, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів за­гальної юрисдикції (крім Конституційного Суду України, Верхов­ного Суду України та вищих спеціалізованих судів), а також інших органів і установ судової системи.

Створення цього органу було обумовлено необхідністю рефор­мування системи державного управління в Україні, яке відбува­лось у межах адміністративної реформи, розпочатої Указом Пре­зидента України від 22 липня 1998 року № 810/98, приведення законодавства відповідно до встановленого ст. 6 Конституції Ук­раїни принципу поділу влади в Україні та з метою забезпечення участі й контролю судової влади у використанні бюджетних коштів, потрібних для забезпечення діяльності судової системи.

Як уже зазначали, ДСА вперше в законодавстві було передба­чено ЗУ «Про судоустрій України». Фактично, основні засади її правосуб'єктності закладено ст. 119 цього Закону, відповідно до якої в Україні діє єдина система забезпечення функціонування судової влади — судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України. При цьому організаційне забезпечення діяльності судів покладено на державну судову адміністрацію. Організаційне забезпечення діяльності судів становлять заходи фінансового, ма-

332

Розділ IV. Правозахисні органи України

теріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного й незалежного здійснення правосуддя.

За Перехідними та прикінцевими положеннями цього Закону, визначені даною статтею повноваження ДСА повинна була здійснювати, починаючи з 1 січня 2003 року.

З цією метою 29 серпня 2002 Указом Президента України № 780/2002 створено центральний орган виконавчої влади зі спе­ціальним статусом — ДСА України.

Спеціальний статус ДСА України обумовлено тим, що всі пи­тання її правового статусу та взаємовідносин з іншими органами розв'язано окремим Законом — а саме, главою 19 ЗУ «Про судо­устрій України».

Слід зауважити, що ДСА не винахід вітчизняної законотвор­чості. Аналогічно ДСА в низці інших країн існують органи, що забезпечують діяльність судової системи. Так, зокрема, в Росії при Верховному Суді Російської Федерації функціонує Судовий де­партамент, перед яким поставлено такі ж завдання. Але він не має статусу окремого центрального органу виконавчої влади, а є струк­турним підрозділом Верховного Суду РФ. Наявність таких органів дозволяє суттєво покращити організацію діяльності су­дової системи. Росія має позитивний досвід діяльності Судового департаменту: сьогодні інформатизовано суди, функціонує сис­тема органів мирової юстиції, запроваджено відеоконференцзв'я-зок із підсудними під час слухання кримінальних справ та інше.

Як уже було сказано, на ДСА покладено обов'язок організа­ційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції. А ос­кільки до організаційного забезпечення діяльності судів віднесено заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформа­ційного та організаційно-технічного характеру, роботу ДСА скеро­вують у названих напрямах.

Положенням про ДСА України, яке затверджено Указом Пре­зидента України № 182/2003 від 3 березня 2003 перед ДСА Ук­раїни поставлено такі основні завдання:

а) організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрис­дикції, забезпечення діяльності Академії суддів України, роботи з'їздів суддів України, діяльності Ради суддів України, конфе­ренцій суддів, рад суддів;