Глава 5. Військові суди

121

лише 620 цивільних справ, то в 1998 і 1999 роках їхня кількість уже перевищувала 5 тис, а всього за ці роки розглянуто 11169 таких справ¹. У 2003 році військовими судами закінчено провадження 15366 цивільних справ.

§ 2. Військовий суд гарнізону. Голова військового суду гарнізону

Військовий суд гарнізону утворюють на території, на якій роз­ташовано один або кілька військових гарнізонів.

Повноваження військового суду гарнізону визначають тим, що він є місцевим судом і як суд першої інстанції розглядає всі кримі­нальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення, за винятком тих, які підсудні військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил.

Голову військового суду гарнізону призначає на посаду стро­ком на п'ять років з числа суддів і звільняє з посади Президент України за поданням Голови Верховного Суду України на підставі акта Ради суддів України або відповідної ради суддів (п. 5 ст. 20 Закону України «Про судоустрій України»). Компетенцію голови військового суду гарнізону чітко визначено законом (ст. 24 Закону України «Про судоустрій України»). Наприклад, він: здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; визначає обсяг обо­в'язків заступника (заступників) голови суду; на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; приймає на роботу й звільняє працівників апарату суду, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює за­ходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів; організовує ведення судової статистики; організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду; представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місце­вого самоврядування, громадянами та організаціями; здійснює інші передбачені законом повноваження.

1

¹ Бондарев В. В., Дячук С І. Стан забезпечення судового захисту конститу­ційних прав і свобод військовослужбовців // Вісник Верховного Суду Украї­ни. - 2000. - № 4 (20). - С 46.

122

Розділ II, Суд України

§ 3. Військовий суд регіону (Віиськово-Морських Сил) і його повноваження. * Голова військового суду регіону (Віиськово-Морських Сил)

Військовий суд регіону (Віиськово-Морських Сил) є апеляцій­ним судом, який:

— у межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції, у порядку апеляційного оскарження та в зв'язку з ново-виявленими обставинами;

— здійснюючи нагляд за організацією судової діяльності військових судів гарнізонів, вивчає й узагальнює судову практику, аналізує судову статистику;

— здійснює інші повноваження, надані йому законом.

У передбачених законом випадках кримінальні справи розгля­даються за участю народних засідателів.

Народних засідателів обирають відкритим голосуванням на зборах військовослужбовців військових частин строком на п'ять років з числа громадян України, які перебувають на військовій службі й досягли двадцятип'ятирічного віку. Під час здійснення правосуддя народні засідателі військових судів користуються всіма правами судді.

Кількість народних засідателів у кожному військовому суді визначає голова військового суду регіону (Віиськово-Морських Сил) за погодженням з відповідним військовим командуванням.

Як суд першої інстанції військовий суд регіону (Віиськово-Морських Сил) розглядає: 1) справи про злочини осіб, які мають військове звання полковника (капітана першого рангу); 2) справи про злочини осіб, які мають посаду від командира полку (коман­дира корабля першого рангу) й вище, а також осіб, рівних їм за службовим становищем; 3) справи про всі злочини, за які в умовах мирного часу законом передбачено можливість призначення пока­рання у вигляді довічного ув'язнення (ст. 36 КПК).

Підсудність цивільних справ визначає ст. 123 ЩІК України 1963 р. Наприклад, військовим судам регіонів і Віиськово-Морських Сил як судам першої інстанції підсудні справи за скаргами на незаконні дії і рішення військових службових осіб і органів військового уп­равління на рівні військових об'єднань і вище. Підсудність цивіль^ них справ військовим судам ЦПК 2004 р. не передбачена. і