Глава 4. Нотаріат в Україні

349

яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, органі­зацій, громадян;

є) невідповідності нотаріуса посаді, яку він обіймає, внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає нотаріальній діяльності.

Рішення про анулювання свідоцтва про право на здійснення но­таріальної діяльності може бути оскаржено до суду в місячний термін з дня його одержання.

Для захисту соціальних і професійних прав нотаріуси можуть об'єднуватися в загальнодержавні, міжнародні спілки та асоціації. В Україні існує Нотаріальна палата, яка захищає професійні інте­реси нотаріусів.

Об'єднання нотаріусів здійснюють методичну та видавничу роботу, можуть створювати спеціальні фонди й діють відповідно до своїх статутів.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть і охарактеризуйте принципи нотаріальної діяль­ності.

2. Якою є структура нотаріальних органів?

3. Назвіть конкретні нотаріальні дії, наведіть приклади.

4. Хто ще, крім нотаріусів, має право здійснювати нотарі­альні дії?

5. Який орган має повноваження визначати рівень професій­ної підготовки нотаріусів і осіб, які мають намір займатися но-таріальною діяльністю?

Глава 5

АДВОКАТУРА В УКРАЇНІ

§ 1. Загальна характеристика адвокатської діяльності

Конституція України кожному гарантує право захищати свої пра­ва й свободи від порушень і протиправних посягань шляхом оскар­ження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 59 Конституції України проголошує наявність в Україні одного з найважливіших правових інститутів — адвокатури, ос­новними завданнями якої є забезпечення права на захист від обви­нувачення та надання правової допомоги. Значною мірою за ста­ном адвокатури й ставленням до неї держави судять про демокра­тичність самої держави¹.

Престиж адвоката та ефективність його діяльності безпосеред­ньо залежать від становища людини в суспільстві й державі, від став­лення до фундаментальних принципів демократії, законності, вер­ховенства права².

У будь-якому правовому суспільстві адвокату належить особ­лива роль. Він має діяти не тільки в інтересах клієнта, а й у інтере­сах права в цілому. Основні положення про роль адвокатів, прий­няті на VIII Конгресі ООН по запобіганню злочинам, що відбувся в серпні 1990 року, вказують на особливість адвокатської діяльності в суспільстві, яку має поважати й гарантувати уряд під час розроб­ки національного законодавства та його застосування як адвоката­ми, так і суддями, прокурорами, членами законодавчої та виконав­чої влади й суспільством у цілому³.

¹ Див.: Варфоломеева Т. В. Защита в уголовном судопроизводстве. - К., 1998. - С. 5.

² Див.: Юридична енциклопедія. - К, 1998. - Т. 1. - С. 42-43.

³ Адвокатура в Україні // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2000. - № 1. - С 180.

Глава 5. Адвокатура в Україні

351

Після здобуття Україною незалежності в українському законо­давстві зроблено перші кроки на шляху створення самостійної, не­залежної адвокатури. 19 грудня 1992 року був прийнятий Закон України «Про адвокатуру», за яким адвокатуру в Україні визначе­но як добровільне професійне громадське об'єднання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захистові прав, свобод і представляти законні інтереси громадян, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу (ст. 1 Закону).

Законом України «Про адвокатуру» передбачено, що адвока­том може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Без допомоги адвоката чи фахівця в галузі права заслухати складну справу в суді досить важко. Адже тягар доказування в ци­вільних справах, захист у кримінальному судочинстві покла­дено на самі сторони, на їхніх представників і захисників, функції яких найчастіше здійснюють адвокати. Щоб це відбулося на ви­сокому професійному рівні, Законом України «Про адвокатуру» та Правилами адвокатської етики (схвалені Вищою кваліфіка­ційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жов­тня 1999 року) чітко регламентовано права й обов'язки адвоката.

Наприклад, адвокат має право: представляти й захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їхнім дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить розв'язання відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема запитувати й отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій та об'єднань, а від громадян — за їхньою згодою, ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами й матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охо­роняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з пи-

352

Розділ IV. Правозахисні органи України

тань, що потребують спеціальних знань; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; доповідати клопотання й скарги на прийомі в посадових осіб і відповідно до Закону одержувати від них письмові вмотивовані відповіді на ці клопотання й скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопо­тань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг.

Вагомого значення в підвищенні якості правової допомоги й зміцненні ролі адвоката набуває Указ Президента України «Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури» від ЗО ве­ресня 1999 року № 1240/99. Відповідно до п. 9 Указу органи вико­навчої влади та органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ і організацій повинні сприяти реалізації пра­ва адвокатів збирати відомості про факти, які можуть бути вико­ристані як докази в цивільних, господарських, кримінальних спра­вах і справах про адміністративні правопорушення, подавати без­платно відповідні відомості та копії документів на запити адвокатів і адвокатських об'єднань у справах, що перебувають у їхньому про­вадженні¹.

Під час здійснення професійної діяльності адвокат зобов'яза­ний неухильно додержуватися вимог чинного законодавства, ви­користовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і за­конних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права вико­ристовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення. Законом України «Про адвокатуру» перед­бачено й інші обов'язки адвоката.

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму й конфіденційності (ст. 4 Закону). Принципи адвокатської діяль­ності глибше розкрито в Правилах адвокатської етики².

Принцип незалежності адвокатської діяльності полягає в за­безпеченні таких умов виконання професійних прав і обов'язків адвоката, які б забезпечували його свободу від будь-якого зов­нішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інте-

¹ Адвокат. - 1999. - № 3. - С 4.

² Правила адвокатської етики. Схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 р. (протокол від 1-2 жовтня 1999 р. № 6/VI // Адвокат. - 1999. - № 3. - С 50-86.