Глава 3. Державна політика в сфері правоохорони______________63

— інформування про отримані дані в односторонньому порядку;

— спільний аналіз матеріалів (насамперед оперативно-розшу­кових) і планування їх реалізації;

— внесення узгоджених коректив у спільний план заходів;

— матеріально-технічне та криміналістичне забезпечення здій­снення спільних заходів;

— використання спеціальних знань, науково-технічних заходів, засобів і методів під час здійснення оперативно-розшукових за­ходів, розкриття та розслідування злочинів;

— проведення спільних нарад, колегій і конференцій суб'єктів взаємодії для визначення основних напрямів координаційних за­ходів, аналізу наслідків і визначення заходів щодо усунення не­доліків;

— проведення спільних занять суб'єктів координації, у тому числі з запрошенням представників інших відомств, навчальних закладів, науково-дослідних установ для підвищення кваліфікації та професіоналізму.

Процесуальні форми (стосуються лише оперативно-розшуко­вих і слідчих дій):

— виконання доручень і вказівок слідчого, які обов'язкові для виконання провадження органом дізнання розшукових і слідчих дій; сприяння на вимогу слідчого під час провадження окремих слідчих дій; виконання доручень слідчого під час провадження слідчих і розшукових дій органом дізнання іншої адміністратив­но-територіальної одиниці; розшук обвинуваченого, який перехо­вується від слідства або якщо його місцеперебування невідоме; вжиття заходів щодо встановлення особи, яка вчинила злочин;

— повідомлення слідчого про результати оперативно-розшуко­вих заходів у кримінальних справах, які передано слідчому до вста­новлення особи, яка вчинила злочин;

— порушення кримінальної справи й проведення щодо неї не­відкладних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів стосов­но злочинів, провадження попереднього слідства щодо яких обо­в'язкове;

— участь спеціаліста в огляді місця події;

— проведення експертиз, у тому числі в позавідомчих експерт­них закладах.

4. Договірні засади координації в управлінні правоохоронними органами України. Дієвим інструментом встановлення та регулю­вання координаційних зв'язків, що має ефективну дію, як вважає-*

64

Розділ І. Загальні положення про судову.., діяльність

І

мо, має бути договір. Договір — акт про взаємну згоду в установ­ленні зв'язків, що має юридичну силу.

При укладанні координаційного договору одна сторона зобов'я­зана здійснити на користь іншої певний вид управлінської, опера­тивної або інші види діяльності, а друга сторона має право вима­гати здійснення їх, тобто виникають зобов'язальні відносини.

Підтримання зв'язків між управлінськими системами — пра­воохоронними органами має зумовлювати встановлення коор­динаційних відносин між ними на тих самих зобов'язальних підставах.

Формування координаційних діянь на основі договору має свої переваги.

Так, договір дозволяє встановити між сторонами формальні відносини з чіткою регламентацією взаємних прав і обов'язків. Обов'язковість договірних відносин сприятиме виникненню фор­мальної визначеності сторін, тобто правоохоронних органів, і взаємній визначеності прав та обов'язків, забезпечить їх юридич­ним захистом.

Укладання договору передбачає добровільність у прийнятті на себе зобов'язань. Це дасть змогу правоохоронним органам здійснювати координаційну діяльність без спеціальних вказівок, приписів.

Договірні відносини сторін мають передбачати таку умову до­держання домовленостей, як санкціонована відповідальність.

Договір дозволить включити узгоджені умови, на яких його укладають. За потреби необхідно оговорити зміни обсягу дій і ха­рактер взаємовідносин, що встановлюють. Як наслідок — особлива точність регулювання відносин, спрямована на забезпечення та ре­алізацію конкретного завдання, що містить певну мету.

Договірні відносини дозволять правоохоронним органам пе­редбачати та вносити в свої відносини певну автономність регу­лювання взаємовідносин між собою, але в межах чинного законо­давства.

Договори сприятимуть єдності в регулюванні всього комплек­су відносин із координації зусиль, що складаються між учасника­ми договору в ході його реалізації.

Цільовий характер діяльності, яку передбачатимуть договори, відображення в них очікуваних результатів дасть змогу право­охоронним органам використовувати різні методи управління з координації зусиль, -•</.» эйми;- д< ■■,:,-..■