Глава 3. Державна політика в сфері правоохорони

51

L

Крім того, наявні також такі якісні показники правоохоронної діяльності, як стиль роботи правоохоронного органу, система кон­тролю за його діяльністю, ступінь професійного ризику, межі відповідальності співробітників правоохоронних органів і суддів, потенційно конфліктний характер їх діяльності тощо. Захоплен­ня кількісними показниками може зумовити погіршення стилю роботи, понизити рівень її контролю, а врешті-решт — втрату до­віри від конкретних людей, що звертаються за захистом. Отже, фактор моральності значно впливає на соціальну ефективність діяльності суду й правоохоронних органів.

Слід додати, що діяльність посадових осіб судових і правоохо­ронних органів має різні професійні інтереси. Наприклад, дії опе­ративного уповноваженого карного розшуку, слідчого, прокуро­ра, судді, адвоката, державного виконавця, що можуть безпосеред­ньо стосуватися кримінальної справи, в провадженні якої вони брали участь на різних етапах, мають різне правове завдання. Дії кожного з них мають не тільки відмінні завдання, а й різну моти­вацію їхньої праці, різні юридичні наслідки. Встановлення істини в кримінальній справі іноді проходить крізь виборювання досто­вірності та ґрунтовності доказової бази у цій справі.

Професійна судова та правоохоронна діяльність має актуаль­не соціально-економічне призначення; її акцентовано на локалі­зацію соціально небажаних суспільних відносин.

За певних умов, зокрема неефективної діяльності правоохорон­них органів, соціально небажані суспільні відносини трансфор­муються в конфлікти, тобто в явища антисоціального спрямуван­ня, набуваючи вагомого соціально-політичного резонансу. В су­часних умовах значення соціальної загрози набули протекціонізм, зловживання службовим становищем, хабарництво — все це зу­мовлює корупцію. Наркобізнес і наркоманія, алкоголізм і прости­туція призводять до дезорганізації та розпаду сім'ї — важливого соціального інституту.

Слід зазначити, що безробіття, хронічна невиплата заробітної плати, пенсій, інших соціальних виплат, занепад системи охорони здоров'я та соціального захисту населення певним чином загрожують нормальному функціонуванню сім'ї. Через недостатню або нецільо­ву допомогу малозабезпеченим сім'ям збільшується дитяча безпри­тульність. Ефективність діяльності правоохоронних органів можна проаналізувати на макро- та мікрорівнях суспільного життя. -

52

Розділ І. Загальні положення про судову... діяльність

На макрорівні суспільного життя кожне з цих явищ має іма­нентні, тобто притаманні тільки їм, прояви; вони безпосередньо або опосередковано впливають на посилення конфліктогенних процесів у соціальній і економічній сферах, зокрема на регрес еко­номіки, порушення соціальних інституцій, деформацію суспіль­них відносин тощо. Як наслідок — скорочення загальної популяції населення, зниження рівня його життя, підвищення міграційних настроїв, криміналізація певних сегментів економіки та торгівлі, активізація тіньового капіталу тощо.

На мікрорівні суспільного життя згадані явища пов'язані з чис­ленними випадками несвоєчасного реагування з боку компе­тентних державних органів на протиправні акти, неадекватною оцінкою співробітниками правоохоронних органів конфліктних міжособових стосунків, некомпетентним розв'язанням простих життєвих ситуацій службовими особами. Підвищення професій­ного рівня, компетентності персоналу правоохоронних органів є основним складником їхньої діяльності.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає зв'язок між моральністю й ефективністю правоохоронної діяльності?

2. Яке соціально-економічне призначення мають судова та : правоохоронна діяльність ?

3. Які види показників притаманні професійній правоохо­ронній діяльності?