Глава 8. Конституційний Суд України

155

Друкованим органом Конституційного Суду є «Вісник Консти­туційного Суду України».

В апараті Конституційного Суду є посада судового розпоряд­ника. На нього покладено забезпечення встановленого порядку в залі засідань, він виконує розпорядження лише головуючого. Су­довий розпорядник має право робити зауваження присутнім у залі засідань особам, вимагати від них додержання встановленого по­рядку та вживати заходів щодо усунення порушень. Вимоги су­дового розпорядника щодо підтримання порядку є обов'язкови­ми для всіх присутніх. Судовий розпорядник до початку пленар­ного засідання та під час перерви інформує службу, що пропускає до залу засідань бажаючих бути присутніми на засіданні, про на­явність вільних місць у залі.

Питання для самоконтролю

1. Який статус Конституційного Суду України?

2. Які вимоги ставлять до судді Конституційного Суду Ук­раїни?

3. Назвіть повноваження Голови Конституційного Суду Ук-⁵ раїни та його заступників.

4. Як організовано роботу Конституційного Суду України та його апарату?

Глава 9. Вища рада юстиції України

157

Глава 9

ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

§ 1. Правові засади діяльності Вищої ради юстиції України

За правовим статусом (ст. 131 Конституції України і ст. 1 За­кону України «Про Вищу раду юстиції») Вища рада юстиції (далі — ВРЮ) є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування суддівського корпусу в державі, здатним професій­но, кваліфіковано, відповідно до вимог чинного законодавства чинити правосуддя. Водночас цей орган держави в межах своєї компетенції здійснює дисциплінарні функції, приймаючи рішен­ня стосовно порушень суддями й прокурорами вимог щодо несу­місності¹. Фактично це дорадчий (узгоджувальний) орган, який формують за принципом представництва.

На зразок Вищої ради юстиції в інших країнах, зокрема у Франції, Італії, Португалії, Румунії, Колумбії, Алжирі та низці інших країн, наявний аналогічний орган. Вища рада магістратури (так її називають у більшості західних країн) — це особливий орган державної влади, основне завдання якого — добір кандидатур на посади суддів і прокурорів, а також здійснення дисциплінарної функції щодо суддів. Переважно у Вищій раді магістратури голо­вує президент держави. Членів цієї ради призначає президент рес­публіки (Франція, Алжир), обирають палатами парламенту (Ру­мунія) або визначають іншим способом. Наприклад, у Італії дві третини членів Ради обирає сам суддівський корпус, одну третину —

¹ Несумісність у цьому випадку розглядають як порушення суддями й прокурорами вимог щодо несумісності їхніх посад із заняттям діяльністю, забороненою Конституцією України та законами. Професійні судді та про­курори не можуть належати до політичних партій, профспілок чи рухів, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, вико­нувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

парламент, а перший голова й генеральний прокурор касаційного суду входять до ради за посадою¹.

До відання ВРЮ в Україні належить внесення подань про при­значення на посади суддів і звільнення їх з посад, розгляд справ про порушення суддями й прокурорами вимог щодо несумісності. Ос­танні мають право звернутися до Ради зі скаргою на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Вища рада юстиції — єдиний орган, якому Конституцією Украї­ни надано право відкривати дисциплінарне провадження щодо Го­лови, заступників Голови, суддів Верховного Суду України та ви­щих спеціалізованих судів. Зазначені посадові особи можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності за порушення при­сяги та за наявності підстав, передбачених Законом України «Про статус суддів». Процедуру притягнення цих посадових осіб судо­вої влади до дисциплінарної відповідальності може бути розпоча­то лише за поданням народного депутата України, Уповноважено­го Верховної Ради України з прав людини або члена Вищої ради юстиції. Для забезпечення виконання своїх повноважень Вищу раду юстиції наділено відповідними правами.

Конституційний склад Вищої ради юстиції — 20 членів.

Враховуючи специфічні повноваження та завдання Ради, її формують не тільки трьома гілками влади — законодавчою, вико­навчою та судовою, а й прокурорською системою та інститутами громадянського суспільства — адвокатурою, навчальними й нау­ковими юридичними колами. Верховна Рада України, Президент України, з'їзди суддів, адвокатів, представників юридичних ви­щих навчальних закладів і наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Вер­ховного Суду, Міністр юстиції та Генеральний прокурор. Строк повноважень членів Вищої ради юстиції (крім тих, хто входить до її складу за посадою) шість років.

Свою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998 року.

Вища рада юстиції певною мірою є контрольно-наглядовим ор­ганом (на зразок прокуратури, державних інспекцій тощо), про що

¹ Див.: Большой юридический словарь. — М., 1999. — С. 109.

158

Розділ II. Суд України

свідчить її статус, специфіка прав і обов'язків. Цей конституцій­ний орган не можна віднести до якоїсь із гілок влади, зокрема зако­нодавчої або виконавчої.

Визнати її органом судової влади також неможливо, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 127 Конституції України правосуддя здійсню­ють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі й присяжні. А згідно зі ст. 124 Конституції України пра­восуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Таким чином, Вища рада юстиції належить до кола державних органів, місце яких визначено їх контрольно-наглядовими повно­важеннями та конституційним статусом серед інших органів дер­жави, зокрема міністерств, відомств, контролюючих і правоохо­ронних органів.

Вища рада юстиції цілеспрямовано впливає на такий важли­вий суспільний процес, як формування суддівського корпусу й забезпечення правосуддя. Отже опосередковано ВРЮ впливає на правосуддя, на формування системи судочинства.

Крім того, Вища рада юстиції є апеляційною інстанцією в сис­темі дисциплінарного провадження щодо суддів апеляційних і місцевих судів та прокурорів усіх рівнів.

Вона має забезпечувати гарантію незалежності суддів у здісненні правосуддя від можливого тиску з боку інших гілок вла­ди або посадових осіб.