Глава 1. Юридичне визначення загальних понять... Діяльності________9

роз'яснення процесуальних прав і обов'язків, інформування пра­вопорушника та його мікросередовища про наслідки правопору­шення тощо). Разом з тим неприпустимими є протиправні дії щодо правопорушників з боку працівників правоохоронних органів у вигляді погроз, залякувань, побоїв тощо¹.

Відновлення порушеного права — пріоритетне завдання у діях правоохоронних органів. Йдеться про систему правомірних дій, до яких примушують фізичну або юридичну особу, що своїми діями зумовила збитки або будь-які інші негативні наслідки, щодо їх відшкодування. Для цього передбачено процедури ска­сування незаконного рішення, прийнятого державним (або й пра­воохоронним) органом, встановлено порядок відновлення по­рушених правовідносин, відшкодування моральної або матері­альної шкоди, закріплено компенсаційні виплати за неправомірні дії правоохоронних органів тощо.

Правоохоронні дії тісно пов'язані між собою. Вони утворюють цілісну правоохоронну діяльність, у якій охорону правового по­рядку здійснюють органи внутрішніх справ, захист національної безпеки — органи Служби безпеки України, розслідування зло­чинів — органи досудового слідства, відновлення порушеного пра­ва — органи державної виконавчої служби. Діяльність правоохо­ронних органів є публічною, багатоплановою. Кожний із зазначе­них органів відповідає, в межах наділених повноважень, за власний внесок у вдосконалення його діяльності, щоденні контакти з грома­дянами, допомогу їм у виконанні конституційних обов'язків.

Отже, правоохоронний орган — це юрисдикційний орган, упов­новажений державою виконувати в установленому законом по­рядку функції або завдання з охорони права, охорони правопоряд­ку, розслідування або запобігання порушень права, відновлення порушеного права, захист національної (державної) безпеки, підтри­мання правопорядку, забезпечення стану законності.

Поняття правоохоронної діяльності. Потреба у визначенні правоохоронної діяльності виникла внаслідок того, що в Консти­туції України проголошено: Україна є «соціальна, правова» держа­ва, серед органів якої дедалі більше виникають паралельні, зовні

¹ Див.: Кучма Л. Життя вимагає рішучих кроків у протидії злочинності // Право України. - № 4. - 1999. - С 6.

10

Розділ І. Загальні положення про судову... діяльність

ідентичні функції та завдання з контролю, захисту й охорони прав людини, інтересів громадянського суспільства й самої держави (ст. 1). Вона взяла на себе обов'язок охороняти людину й суспіль­ство від негативних проявів, соціальних відхилень. Людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку визнано най­вищою соціальною цінністю (ст. 3). Розв'язання проблеми життє­забезпечення людини, ЇЇ охорона та захист як найвищої соціальної цінності має багато складників, які належать до різних галузей пра­ва, до різних видів юридичної практики.

Поняття правоохоронної діяльності широко використовують у правовій і соціально-політичній літературі. Проте воно не обґрун­товано, хоч законодавство про статус правоохоронних органів, функції, завдання та конкретні напрями їхньої діяльності, повнова­ження окремих органів і службових осіб досить розвинені. В на­вчальній літературі нечітко визначено ознаки правоохоронної діяль­ності, не розмежовано поняття правоохоронної діяльності та спец­іальної правоохоронної діяльності, іноді правоохоронну діяльність не відрізняють від судової та правозахисної.

За кількістю суб'єктів і значущістю в державі правоохоронна діяльність посідає значне місце й постійно привертає увагу органів влади, політичних партій, засобів масової інформації, громад­ськості. Правоохоронна діяльність — багатоаспектна. Політични­ми, управлінськими та правовими засобами її спрямовано на бло­кування соціальних відхилень, локалізацію соціальної напруги або правових конфліктів. Складну систему правоохоронної діяльності реалізують у різних видах правозастосовних дій, а саме: правовста-новлюючих, правозабезпечувальних, правопримушувальнихі пра-вовідновлювальних.

Зазначені види правоохоронних дій уповноважені здійснюва­ти, органи прокуратури, органи досудового слідства й дізнання, органи юстиції. Правовстановлюючі та правопримушувальні дії можуть здійснювати органи служби безпеки, податкової міліції та митні органи.

Структурно до системи правоохоронної діяльності належать такі напрями:

а) діяльність із забезпечення охорони учасників кримінального судочинства;

б) діяльність органів прокуратури;