Глава 1. Основи здійснення правосуддя

93

Повертаючись до характеристики судової системи, слід зазна­чити, що діяльність ланок судової системи визначають тим, які функції виконує суд залежно від стадії розгляду справи, тобто в якій інстанції розглядають справу. Отже, судова інстанція — це стадія розгляду справи в суді з певною компетенцією. Справи в судах розглядають у першій інстанції, другій інстанції—апеляційній та третій інстанції — касаційній. Справи також можуть перегляда­ти в порядку виключного провадження.

Місцевий суд розглядає як суд першої інстанції цивільні, госпо­дарські, адміністративні, кримінальні та інші справи в передбаче­них законом випадках, за винятком справ, віднесених законом до підсудності інших судів.

У передбачених законом випадках місцевий суд розглядає спра­ви про адміністративні правопорушення.

Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції щодо рі­шень місцевих судів і як суди першої інстанції в адміністративних, кримінальних і цивільних справах, які віднесено до їхньої підсуд­ності законом.

Для забезпечення права на апеляційне оскарження судових по­станов, ухвалених апеляційними судами в першій інстанції, відпо­відно до Закону України «Про судоустрій України» (ст. 26) утво­рено Апеляційний суд України.

Апеляція — це основний спосіб перегляду судових рішень у ци­вільних, кримінальних і господарських справах, закріплений у за­конодавстві більшості країн світу. Інститут апеляції здавна відо­мий і в Україні, зокрема його досить докладно врегульовано в «Пра­вах, за якими судиться малоросійський народ» (1743 p.), де апеляцію визначено як «правильне відкликання і перенесення з нижчого суду до вищого справи сторін, що судяться, коли одна якась із них вва­жала себе скривдженою вироком, винесеним у її справі в цьому нижчому суді»¹.

Як універсальний спосіб оскарження судових рішень, що не на­брали законної сили, апеляція набула законодавчого закріплення в Статуті цивільного судочинства Російської імперії (1864 р.) і дея­кий час застосовувалась у судочинстві України після проголошен­ня нею незалежності в 1917 році. Згодом, у радянський період, інсти-

¹ Юридична енциклопедія. — К: Українська енциклопедія імені М. П. Ба­жана, 1998. - Т. 1. - С 131.

94

Розділ И. Суд України

тут апеляції припинив своє існування, а натомість було введено інститут касації, що за змістом суттєво відрізнявся від одноймен­ного інституту європейського та світового процесуального законо­давства¹. В результаті проведення так званої малої судово-право­вої реформи апеляція зайняла належне місце в процесуальних ко­дексах країни.

«Місцеві суди як суди першої інстанції вирішують зараз 90 відсотків цивільних і кримінальних справ. Апеляційні суди будуть розглядати апеляції на ці 90 відсотків рішень, а справи, в яких сто­рони не погоджуються з рішенням апеляційної інстанції, направля­тимуться до касаційного суду»².

Верховний Суд України в межах своїх повноважень розглядає в касаційному порядку рішення судів загальної юрисдикції, пере­глядає в порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті су­дами загальної юрисдикції в касаційному порядку, та справи, по­в'язані з винятковими обставинами в порядку, встановленому про­цесуальним законом, а також здійснює інші повноваження, віднесені до його компетенції Конституцією та законами України.

Суди першої ланки є виключно судами першої інстанції. Вони не можуть виступати ні як касаційна, ні як апеляційна інстанція.

Самостійною формою перегляду постанов суду, що набрали за­конної сили, є перегляд у зв'язку з нововиявленими та виняткови­ми обставинами в порядку виключного провадження. Такий поря­док встановлено в кримінальному й цивільному судочинстві та під час вирішення господарських спорів.

Суди загальної юрисдикції утворює й ліквідує Президент Ук­раїни відповідно до Закону «Про судоустрій України» за поданням Міністра юстиції України, погодженим із Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду. Підставами для утворення чи ліквідації є зміна адміністра­тивно-територіального устрою, передислокація військ або реорга­нізація Збройних Сил України.

Всі суди України є юридичними особами, мають печатку із зоб­раженням Державного герба України й своїм найменуванням.

¹ Шевчук П. І. Інститут апеляції: досвід урегулювання в процесуальному законодавстві окремих пострадянських країн // Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 4 (20). - С 50.

² Стефанюк В. Історичний шанс для українського правосуддя // Юридич­ний вісник України. - 2002. - ЗО березня. - № 13 (353).